- •2. Методологічні основи науки про розміщення продуктивних сил
- •3. Закономірності рпс
- •4. Принципи розміщення продуктивних сил
- •6. Природно-ресурсний потенціал і його структура
- •7. Розміщення продуктивних сил і раціональне природокористування
- •9.Міграція населення, види міграції
- •10. Форми суспільної організації виробництва (концентрація, спеціалізація, кооперування і комбінування)
- •11. Економічна оцінка природно-ресурсного потенціалу
- •12.Територіальний поділ праці – основа формування економічних районів
- •13. Види економічного районування
- •14. Основні групи галузевого районування
- •15. Характеристика галузевої та територіальної структури господарства Донецького економічного району
- •16. Характеристика галузевої та територіальної структури господарства Придніпровського економічного району
- •17.Північно-східний економічний район: склад, природно-ресурсний та виробничий потенціали
- •18. Розміщення продуктивних сил Карпатського району
- •19. Спеціалізація господарства і проблеми розміщення виробництва Подільського району
- •20. Розміщення і спеціалізація господарства Причорноморського району
- •21. Господарський комплекс Центральноукраїнський комплекс
- •22. Природно-ресурсний і виробничий потенціал Північно- Західного економічного потенціалу
- •23. Спеціалізація господарського комплексу Центрально-Подільського району
- •24. Роль пек (паливно-енергетичний комплекс) в народному господарстві України. Галузевий склад комплексу.
- •25. Вугільна промисловість України:сучасний стан, основні проблеми та перспективи розвитку. Характеристика вугільних басейнів
- •26. Сучасний рівень та перспективи розвитку нафтової промисловості України
- •27. Розміщення газової промисловості , система газопроводів України
- •28. Основні проблеми та перспективи розвитку машинобудування в Україні
- •29. Машинобудівний комплекс: значення в розвитку господарського комплексу країни, галузева структура та форми його територіальної організації
- •30. Особливості і принципи розміщення галузей машинобудування України
- •31. Сучасний рівень розвитку машинобудування України
- •32. Сировинна база чорної металургії
- •33. Основні передумови розвитку та принципи розміщення підприємств чорної металургії
- •34. Кольорова металургія України: сировинна база, особливості розміщення і розвитку
- •35. Фактори розміщення хімічної промисловості
- •36. Сучасний рівень розвитку та особливості розміщення хімічної промисловості України. Основні проблеми розвитку хімічної промисловості
- •37. Розміщення виробництва мінеральних добрив, сірчанокислотної, содової промисловості
- •38. Розміщення важкого машинобудування
- •39. Розміщення середнього машинобудування
- •40. Розміщення загального машинобудування
- •41. Структура і територіальна організація лісопромислового комплексу
- •42. Агропромисловий комплекс України, фактори його розвитку, структури особливості
- •43. Розміщення галузей рослинництва
- •44. Розміщення галузей тваринництва
- •45. Земельний фонд України
- •46. Структура та принципи розмыщення основних галузей переробного комплексу ????????????????????
- •47 Фактори, що визначають розміщення галузей переробного комплексу апк України
- •48. Сучасний рівень та особливості розміщення харчової промисловості
- •49. Сучасний рівень та особливості розміщення легкої промисловості
- •50. Економічне районування
- •51. Основні проблеми та перспективи розвитку сільського господарства
- •54. Сутність і значення міжнародних економічних звёязків в становленні національної економіки україни
44. Розміщення галузей тваринництва
Другою важливою галуззю сільського господарства є багатогалузеве тваринництво. Від рівня його розвитку залежить наповнення ринку висококалорійними продуктами харчування — м'ясом, молочними продуктами, яйцями тощо. Тваринництво дає сировину для харчової і легкої промисловості (м'ясо, молоко, шкіра, вовна, віск, пух тощо), а також для виробництва ряду лікувальних препаратів. Тваринництво має тісні зв'язки із землеробством, якому воно постачає органічні добрива. В свою чергу землеробство бере участь у формуванні кормового балансу тваринництва. Розвиток і розміщення тваринництва визначається значною мірою наявністю кормової бази, тому що майже половина всіх затрат в цій галузі припадає на створення кормових раціонів тварин. Кормову базу формують польове кормовиробництво (вирощування кормових і зернофуражних культур), природні кормові угіддя (сіножаті і пасовища), а також відходи переробки сільськогосподарської продукції, відходи харчової промисловості і комбікормова промисловість.
Наявність кормової бази, її структура визначають спеціалізацію тваринництва. Так, райони розвинутого польового кормовиробництва спеціалізуються на молочному і молочно-м'ясному скотарстві, свинарстві, а наявність природних кормових угідь сприяє розвиткові м'ясного і м'ясо-молочного скотарства, вівчарства. До складу продуктивного тваринництва входять скотарство, свинарство, птахівництво і вівчарство. Менше значення мають конярство, бджільництво, ставкове рибництво, шовківництво тощо. Розрізняються і виробничі напрями залежно від того, для яких цілей використовуються тварини (молочне, м'ясо-молочне скотарство, сальне свинарство тощо). Провідною галуззю тваринництва у всіх природно-економічних зонах України є скотарство, яке має молочно-м'ясну і м'ясо-молочну спеціалізацію переважно в Поліссі і Лісостепу. При молочно-м'ясній спеціалізації частка корів у продуктивному стаді становить 40—50%, а при м'ясо-молочному напрямі — до 40%. В степовій зоні переважає м'ясний і м'ясо-молочний напрям (корів у стаді 35—40%). В приміських АПК, що створюються навколо великих міст, промислових центрів Придніпров'я і Донбасу, рекреаційних районах для задоволення потреб міського населення в цільномолочній продукції — молочна спеціалізація скотарства, де частка корів у стаді [становить 60—65%. Тут і найвища удійність корів — 3—4 тис. кг.
Найвища концентрація поголів'я великої рогатої худоби в Правобережному Лісостепу і на заході Поліської зони. Основні породи корів в Україні — симентальська (Лісостеп, східне Полісся), ле-бединська (Чернігівська, Сумська, Харківська обл.), білоголова українська і чорно-ряба (Полісся і частково Лісостеп), сіра українська (Кіровоградська, Дніпропетровська, Полтавська, Харківська, [Луганська обл.), бура карпатська (Карпати), червона степова (Степ). Свинарство — друга за значенням і кількістю продуктивної
І худоби галузь тваринництва. Свинарство розміщене в усіх природно-економічних зонах. Розміщення галузі визначаєть: станом і характером кормової бази. Свинарство розвивається переважно в районах інтенсивного землеробства, в районах вирощування картоплі, цукрового буряка, фуражного зерна, а також в районах переробки сільськогосподарської продукції, харчової промисловості, де для відгодівлі свиней використовують відходи відповідного виробництва. Найбільша концентрація поголів'я свиней в Поліссі і Лісостепу, особливо в Рівненській, Черкаській, Київській, Хмельницькій, Вінницькій областях. В Поліській і Лісостеповій зонах галузь має м'ясо-сальний напрям, у Степу — сальний. У приміських АПК переважає м'ясний напрям. Основні породи свиней — велика біла, що найбільше поширена в Поліссі, Лісостепу і на півночі степової зони; українська біла степова — у Степу, а також степова ряба, миргородська, довговуха біла та ін.
Серед галузей продуктивного тваринництва виділяється птахівництво. Важливим фактором його розміщення є орієнтація на споживача. Тому найвища концентрація поголів'я птиці спостерігається в приміських АПК. Висока концентрація спостерігається також в Лісостепу і в Степу, де птахівництво орієнтується на виробництві зерна (концентрованих кормів). В Україні налічується близько 150 млн. голів птиці, 90% з яких становлять кури.
Вівчарство має допоміжне значення, за винятком спеціалізованих господарств та господарств у гірських місцевостях. Найбільша концентрація поголів'я овець і кіз в степових та передгірських районах. В степу воно має вовняний напрям, в Лісостепу і Поліссі — м'ясо-вовняний.