Література

Основна:

1. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гiстологiя людини. - Київ: Книга плюс, 2003. – 592 с.

2. Чайковський Ю.Б., Дєльцова О.І., Геращенко С.Б. Практикум з гістології, цитології та ембріології. Київ - Івано-Франківськ, 1996.

3. Елисеев В. Г., Афанасьев Ю. И., Котовский Е. Ф. Атлас микроскопического и ультрамикроскопического строение клеток, тканей и органов. - М.: Медицина, 1970.

4. Алмазов И. В., Сутулов Л. С. Атлас по гистологии и эмбриологии. - М.: Медицина, 1978.

5. Гистология, цитология и эмбриология / Под ред. Проф. Ю.И.Афанасьева, проф. Н.А.Юриной.- М.: Медицина, 2002. – 743 с.

Додаткова:

1. Быков В.Л. Цитология и общая гистология. - Санкт-Петербург: Сотис, 1999.

2. Гистология (введение в патологию) / Под ред. Э.Г. Улумбекова. – Москва: ГЭОТАР, 1997.

3. Хем А., Кормак Д. Гистология. - М.: Мир, 1983.

Відповіді до тестів: 1-А; 2 –А; 3 – А; 4 –Д; 5 – В; 6 – Д; 7 – С; 8 – С; 9 – В; 10 – А.

Модуль№1

Тема заняття : М’язові тканини

1. Актуальність теми:

М’язові тканини відносяться до спеціальних тканин, що мають здатність до скорочення, завдяки чому вони виконують свою основну функцію – переміщують тіло або його частини в просторі, забезпечують рух крові, рух харчових мас у кишковому тракті, тощо. Крім того, в м’язах депонуються енергетичні матеріали (глікоген, ліпіди).

З функціонуванням скелетних м’язів пов’язаний розвиток та удосконалення трудових навичок людини. Удосконалення структури скелетних м’язів людини має велике значення в антропогенезі. Знання будови та гістофізіології м’язових тканин необхідно для розуміння їхнього функціонування та перебігу патологічних процесів, які можуть в них розвиватися.

2. Конкретні цілі:

1. Аналізувати морфо-функціональну характеристику м’язових тканин.

2. Робити висновки про морфо-функціональний класифікацію м’язових тканин.

3. Знати особливості морфо-функціональної організації гладкої, серцевої та скелетної посмугованої м’язової тканин на світлооптичному та електронномікроскопічному рівні.

4. Мати уявлення про особливості регенерації різних видів м’язових тканин.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Студенти мають знати з курсів біології та анатомії структуру різних видів м’язових тканин та елементарні особливості їх будови.

4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін	Визначення
1. Міосателітоцити	Одноядерні малодиференційовані клітини, що лежать біля поверхні поперечно-посмугованого м’язового волокна, між його плазмолемою і прилеглою базальною мембраною
2. Міосимпласт	Неклітинна структура, що утворюється в результаті злиття багатьох клітин-міобластів. Разом з міосателітоцитами утворює м’язове волокно - структурно-функціональну одиницю скелетної м’язової тканини
3. Сарколема	Оболонка поперечно-посмугованого м’язового волокна, яка складається з плазмолеми міосимпласта (внутрішнього шару) та базальної мембрани (зовнішнього шару)
4. Міофібрили	Спеціальні органели поперечно-посмугованої м’язової тканини. Мають властивість змінювати свою довжину, чим зумовлюють скоротливість м’язів. Побудовані з білків актину, міозину, тропоміозину, тропініну та альфа-актиніну
5. Міофіламенти міозинові (товсті)	Субмікроскопічні ниткоподібні структури, побудовані з білка міозину. Їхній діаметр15 нм, довжина - 1,5 мкм. Розташовані в ділянці диска А, мають обидва вільні кінці
6. Міофіламенти актинові (тонкі)	Субмікроскопічні ниткоподібні структури, побудовані з білків актину, тропоміозину та тропоніну. Їхній діаметр 5 нм, довжина - 1 мкм. Розташовані в ділянці диска І. Одним кінцем фіксовані до телофрагми, а другий кінець заходить в диск А між міозиновими міофіламентами