Література

Основна:

1. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гiстологiя людини. – Київ: Книга плюс, 2003. – 592 с.

2. Чайковський Ю.Б., Дєльцова О.І., Геращенко С.Б. Практикум з гістології, цитології та ембріології. Київ – Івано-Франківськ, 1996.

3. Елисеев В. Г., Афанасьев Ю. И., Котовский Е. Ф. Атлас микроскопического и ультрамикроскопического строение клеток, тканей и органов. – М.: Медицина, 1970.

4. Алмазов И. В., Сутулов Л. С. Атлас по гистологии и эмбриологии. – М.: Медицина, 1978.

5. Гистология, цитология и эмбриология / Под ред. Проф. Ю.И.Афанасьева, проф. Н.А.Юриной.- М.: Медицина, 2002. – 743 с.

Додаткова:

1. Быков В. Л. Цитология и общая 65істологія. – Санкт-Петербург: Сотис, 1999. – 519 с.

2. Гистология (введение в патологию) / Под ред. Э. Г. Улумбекова, Ю. А. Челышева. – М.: ГЭОТАР, 1997. – 960 с.

3. Гистология, цитология и эмбриология: Атлас: Учебное пособие / Под ред. О.О.Волковой, Ю. К. Елецкого. – М.: Медицина, 1996.- 544 с.

4. Волков К. С., Пасєчко Н. В. Ультраструктура клітин і тканин (атлас) – Тернопіль: Укрмедкнига, 1997.

5. Хэм А., Кормак Д. Гистология. - М.: Мир, 1983.

Відповіді до тестів: 1- В; 2 –В; 3 – В; 4 –С; 5 –С; 6 –В; 7 –А; 8 –В.

Модуль№1

Тема заняття : Хрящові тканини

1. Актуальність теми:

Хрящова тканина – один із різновидів скелетної сполучної тканини. Вона входить до складу органів дихальної системи, суглобів, міжхребцевих дисків, бере участь у водно-сольовому обміні, а в ембріональному періоді гіаліновий хрящ утворює значну частину скелету. Вивчення морфології та гістофізіологічних процесів, що відбуваються в хрящах, дає більш повну уяву про особливості цього виду тканини. Основними функціональними особливостями хрящової тканини є механічна міцність та пружність. Ці властивості втрачаються під впливом шкідливих умов зовнішнього середовища, при функціональних перевантаженнях, внаслідок вікових змін і можуть бути причиною деструктивних, атрофічних змін, артозу, що призводять до порушення росту довгих кісток, а також до появи пухлин хрящової тканини та інш.

2. Конкретні цілі:

1. Класифікувати хрящові тканини..

2. Інтерпретувати будову та функціональне значення різних видів хрящової тканини, використовуючи дані світлової та електронної мікроскопії.

3. Пояснювати особливості розвитку хрящової тканини.

4. Ідентифікувати структурні компоненти (клітини та неклітинні структури) в різних видах хрящової тканини на мікроскопічному та ультрамікроскопічному рівнях

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Студенти мають знати з курсів біології та анатомії про різновид скелетної сполучної тканини - хрящову, яка входить до складу органів дихальної системи, суглобів, міжхребцевих дисків, бере участь у водно-сольовому обміні, а в ембріональному періоді гіаліновий хрящ утворює значну частину скелету.

4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін	Визначення
1. Хондробласти	Малодиференційовані клітини хрящової тканини, активно продукують міжклітинну речовину, локалізуються переважно у глибокому шарі охрястя
2. Хондроцити	Зрілі клітини хрящової тканини, утворюються в результаті диференціації хондробластів, продукують міжклітинну речовину хряща, формують ізогенні групи
3. Ізогенні групи хондроцитів	Група з 2-4 хондроцитів, що лежать у спільній лакуні і є потомками однієї родоначальної клітини
4. Хондрогістогенез	Процес розвитку хрящової тканини
5. Апозиційний ріст хряща	Спосіб росту хрящової тканини, який полягає у приєднанні (накладанні) новоутвореної тканини до вже існуючої; здійснюється за рахунок хондробластів охрястя
6. Охрястя (надхрящниця, перихондрій)	Зовнішня сполучнотканинна оболонка несуглобової поверхні хряща; включає поверхневий волокнистий та глибокий клітинний шари