4.2. Теоретичні питання до заняття:
Загальна морфо функціональна характеристика м’язових тканин.
Морфо функціональна характеристика класифікація м’язових тканин.
Генетична класифікація м’язових тканин.
Гладка м’язова тканина, гістогенез та особливості її структурної організації скоротливого апарату.
Ультрамікроскопічна будова гладкої м’язової тканини, особливості організації скоротливого апарату.
Взаємозв’язки гладких міоцитів між собою.
Функціональна характеристика гладкої м’язової тканини
Здатність до регенерації гладкої м’язової тканини.
Поперечно-посмугована скелетна тканина, особливості гістогенезу.
Особливості структурної організації (поняття про м’язове волокно як симпластоклітинну структуру).
Ультраструктурні особливості будови м’язового волокна: сарколема, ядро, саркоплазма, органели, саркоплазматична сітка, міофібрили, актинові та міозинові міофіламенти, Т-система, тріади.
Саркомер як структурно-функціональна одиниця міофібрили.
Механізм скорочення м’язового волокна.
Типи м’язових волокон (червоні та білі).
Функціональні особливості поперечно-посмугованої скелетної м’язової тканини.
Будова м’язу як органу.
Можливості і механізми регенерації поперечно-посмугованих скелетних м’язів.
Поперечно-посмугована серцева м’язова тканина, її гістогенез.
Особливості будови серцевого м’язу.
Скоротливі кардіоміоцити, мікроскопічна та субмікроскопічна будова.
Вставні диски, їхня субмікроскопічна будова.
Регенеративні можливості серцевої м’язової тканини.
4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
1. За встановленою формою проводиться вивчення та замалювання препаратів:
а) непосмугована (гладка) м’язова тканина сечового міхура; забарвлення гематоксиліном та еозином. Об.40, ок.7;
б) поперечно-посмугована скелетна м’язова тканина; забарвлення залізним гематоксиліном. Об.40, ок.7;
в) поперечно-посмугована серцева м’язова тканина; забарвлення залізним гематоксиліном. Об.40, ок.7;
2. Проводиться вивчення:
- електронних мікрофотографій:
Рис. 149, 154-158, 160 (Елисеев В. Г., Афанасьев Ю. И., Котовский Е. Ф. Атлас микроскопического и ультрамикроскопического строения клеток, тканей и органов. - М.: Медицина, 1970.)
3. Зробити відповідні позначення на схемах у альбомі.
Зміст теми:
М'язові тканини
Основна функція м'язових тканин - скорочення.
Класифікація
1.Генетична класифікація (за походженням)
А) соматичний тип розвивається з міотомів дорзальної мезодерми – це скелетні м'язи.
Б) целомічний тип розвивається з вентральної мезодерми – це серцева м'язова тканина.
В) невральний тип розвивається з нервової трубки –це м'язи райдужки.
Г)епідермальний тип розвивається з ектодерми –це міоепітеліальні клітини залоз.
Д)вісцеральний тип розвивається з мезенхіми – це гладка м'язова тканина внутрішніх органів і судин.
М’язові
тканини
Гладкі
Посмуговані
Види
Гладкі
міоцити
внутр.
органів
Міоепіте
ліальні клітини залоз
М’язи
ока
Скелетна
Серцева
Мезен- хіма
Екто- дерма
Нерв. трубка
Міотоми сомітів
Вентр.мезодерма
Джерело
розвитку
Клітини міоцити
верете- неподібної форми
Клітини міоцити
кошикопо дібної форми
Клітини міоцити
зірчатої форми
Волокна
(міосимпласти+міосателітоцити)
Функціон. волокна
(ланцюжки клітин),що утворюють анастомози
Структурні
елементи
Скоро чення стінки
судин, внутр. органів
Сприяє виділенню
секрету залоз
Розширення та
звуження зіниці
Скорочення
скелетних м’язів,
переднього та заднього відділу ШКТ
Скорочення
міокарду, автоматизм серця, секреція
Функція
2.Морфо-функціональна класифікація
а) гладка м'язова тканина
б) поперечно-посмугована м'язова тканина:
-скелетна;
-серцева.
Гладка м'язова тканина знаходиться в стінках трубчасто-порожнистих внутрішніх органів (шлунок, кишечник, сечовий міхур, бронхи і т.п.). Розвивається вона з мезенхіми. Гладка м'язова тканина складається з клітин – гладких міоцитів. Це клітини веретеноподібної форми. Ядра розташовані в центрі, мають паличкоподібну форму. Клітини мають мітохондрії, що розташовуються поблизу ядра (для скорочення необхідна енергія). Містять тонкі актинові міофіламенти і товсті міозинові. Зміна положення міофіламентів приводить до скорочення клітин.
Скорочення гладкої м'язової тканини повільне, ритмічне, тривале, не залежить від нашої свідомості (мимовільне).
Скелетна м'язова тканина розвивається з міотомів дорзальної мезодерми. Структурно-функціональна одиниця - м'язове волокно, що складається з міосимпласта і міосателітоцитів. Волокно оточене оболонкою - сарколемою. Сарколема складається з базальної мембрани і плазмолеми. Між базальною мембраною і плазмолемою знаходяться клітини міосателітоцити. Вони забезпечують ріст і регенерацію м'язового волокна.
Міосимпласт – це неклітинна структура, що утворюється в результаті злиття великої кількості клітин ( міобластів), складається з цитоплазми і великої кількості ядер. Цитоплазма м'язового волокна називається саркоплазмою. Ядра розташовані поблизу плазмолеми. Цитоплазма містить органели спеціального призначення (міофібрили), органели загального призначення (мітохондрії, ендоплазматична сітка, лізосоми й ін.) і включення. Гладка ендоплазматична сітка в скелетній м'язовій тканині називається саркоплазматичною сіткою, вона накопичує іони кальцію, необхідні для скорочення м'язової тканини.
Міофібрили розташовані уздовж м'язового волокна. Міофібрили виконують основну функцію м'язових волокон - скорочення. Вони мають поперечну посмугованість (чергування темних і світлих смуг). Темні смуги називаються анізотропними (А-диски), світлі - ізотропними (І-диски). У центрі кожної І-смуги знаходиться тонка темна лінія; вона називається телофрагмою або Z-лінією. У центрі А-диска знаходиться більш світла Н-зона. Структурна одиниця міофібрили - саркомер. Саркомер – це ділянка міофібрили, що знаходиться між двома Z-лініями.
Міофібрили складаються з тонких актинових філаментів і товстих міозинових. Актинові філаменти прикріплюються до Z-мембрани і частково розташовуються між міозиновими. Диск-І утворений тільки тонкими (актиновими) філаментами. Диск-А складається з товстих міозинових філаментів, між якими частково розташовані тонкі актинові філаменти. Центральна частина диска А більш світла, не містить актинових філаментів і називається Н-зоною.
Від плазмолеми м'язового волокна усередину волокна йдуть вузькі канальні - Т-трубочки і розгалужуються усередині м'язового волокна. Функція Т-трубочок –проведення нервового імпульсу всередину м'язового волокна.