4.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Принцип конструкції світлового мікроскопа.

2. Основні механічні частини світлового мікроскопа.

3. Основні оптичні частини світлового мікроскопа.

4. Властивості лінз. Поняття про аберацію.

5. Роздільна здатність мікроскопа. Збільшення мікроскопа.

6. Фазово-контрастна мікроскопія.

7. Темно-польова мікроскопія.

8. Поляризаційна мікроскопія.

9. Ультрафіолетова та люмінесцентна мікроскопія.

10. Вимірювання розмірів мікроскопічних об‘єктивів.

11. Правила роботи з світловим біологічним мікроскопом.

12. Принцип будови електронного мікроскопа.

13. Основні вимоги до взяття біологічного матеріалу для виготовлення гістологічних препаратів.

14. Фіксація та фіксатори.

15. Зневоднення та ущільнення (заливка) матеріалу.

16. Мікротоми та виготовлення гістологічних зрізів.

17. Забарвлення гістологічних зрізів.

18. Властивості найбільш поширених барвників, що використовуються для забарвлення гістологічних препаратів (гематоксилін, еозин, азур II, кармін, Судан, фуксин).

19. Вітальні та суправітальні методи забарвлення.

20. Гістохімічне виявлення активності ферментів.

21. Принципи гістохімічного виявлення окремих типів речовин.

22. Радіоавтографія, імуногістохімія.

23. Заключення гістологічних зрізів у прозорі середовища.

24. Принципи підготовки матеріалу для дослідження за допомогою електронного мікроскопа.

25. Методи культури тканин та клітин.

5. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

1. Оволодіння навичками роботи з біологічним мікроскопом, використовуючи різні джерела освітлення, об‘єктиви та окуляри.

2. Вивчення етапів приготування гістологічних препаратів.

3. Знайомство з мікротомами, виготовлення зрізів, їх наклеювання, забарвлення та заключення.

4. Знайомство з приладами, поживними середовищами, посудом, необхідними для культивування тканин поза організмом.

5). Проводиться вивчення: електронних мікрофотографій

Рис.54-55, 66 (В.Г.Елисеев, Ю.И.Афанасьев, Е.Ф.Котовский. Атлас микроскопического и ультрамикроскопического строения клеток, тканей и органов).

Зробити відповідні позначення на схемах у альбомі.

Зміст теми:

Мікроскопічне вивчення тканин та органів у нормі, експерименті та патології є одним з найбільш інформативних методів дослідження в медицині та біології. Мікроскоп дав можливість одержати дані, що стали передумовою для створення клітинної теорії, виникнення таких медико-біологічних дисциплін, як цитологія, гістологія, ембріологія, патологічна анатомія, мікробіологія, гематологія, та інші. Отримані за допомогою мікроскопа дані лягли в основу уявлень про єдність живого світу, його розвиток, а також дали можливість встановити взаємозалежність між будовою та функціями живого.

Мікроскопічні дослідження в медицині та біології базуються на використанні двох факторів: мікроскопа (мікроскопічної техніки), та гістологічної техніки. Мікроскоп та інші прилади мікроскопічної техніки дозволяють отримати збільшене зображення об’єктів, що вивчаються, та різноманітні способи обробки і аналізу цього зображення. Гістологічна техніка – це система прийомів, способів, методів обробки зрізів (органів, частин організму, або цілих організмів), що забезпечують можливість їх вивчення за допомогою мікроскопа.

Різні способи гістологічної техніки дозволяють вивчити не тільки будову, але й гістофізіологію, пристосувальні реакції, відновлювальні властивості клітин, тканин і органів у нормі, експерименті та патології. Вивчення біопсійного матеріалу (шматочків тканин, або органів, взятих для мікроскопічного дослідження при житті) має принципове значення в діагностиці захворювання, в виборі методу лікування і т.п.

Структурно-логічна схема: