- •Курс лекцій
- •Технології виробництва машин та устаткування
- •Тема 14 Ливарне виробництво
- •1. Загальні відомості про ливарне виробництво
- •2. Способи виготовлення відливок
- •Виготовлення виливків у разових формах
- •Виготовлення виливків у кокілях
- •Виготовлення виливків під тиском
- •Виготовлення виливків за виплавними моделями
- •Виготовлення виливків відцентровим литтям
- •3. Контроль якості виливків
- •Тема 15 Обробка металів тиском
- •1. Суть обробки металів тиском
- •2. Основні види обробки металів тиском
- •3. Технологічні процеси виготовлення заготівок
- •Виготовлення заготівок пресуванням
- •Волочіння
- •Кування
- •Технологічний процес штампування
- •Тема 16 Процес зварювання
- •1. Характеристика зварювання та види зварних з'єднань
- •2. Термічні способи зварювання
- •3. Термомеханічні способи зварювання
- •4. Механічні способи зварювання
- •5. Паяння металів
- •Тема 17 Технології обробки металів
- •1. Технологія процесу різання металів
- •2. Способи механічної обробки різанням
- •3. Хімічні та електричні способи обробки різанням
- •4. Термічна обробка металевих виробів
- •5. Технологічний процес складання машин
- •Тема 18 Технології хімічних виробництв
- •1. Структура хімічної промисловості України
- •2. Хіміко-технологічні процеси (хтп)
- •3. Виробництво основних видів хімічної продукції
- •Особливості технологій виробництва азотних добрив
- •4. Нафтопереробна промисловість
- •Тема 19 Деревообробна промисловість
- •1. Лісопромисловий комплекс України
- •2. Лісозаготівля та лісопильне виробництво
- •3. Переробка деревини
- •Тема 20 Технології будівельних матеріалів та виробів
- •1. Будівельні матеріали із кераміки
- •2. Виробництво скла та скловиробів
- •3. Виготовлення гіпсу, вапна, цементу
- •4. Виготовлення цегли, каменю, бетонних та залізобетонних виробів
- •Тема 21 Технології галузей легкої промисловості
- •1. Структура легкої промисловості України
- •3. Швейна промисловість
- •4. Виробництво шкіри та виробів з неї
- •Тема 22 Біотехнології
- •1. Схема біотехнологічного виробництва
- •Основні сфери застосування біотехнології
- •Тема 23 Технології перероблення сільськогосподарської продукції та харчової промисловості
- •1. Виробництво хлібобулочних виробів
- •2. Виробництво цукру
- •3. Виробництво м’яса, молока, м’ясо-молочних продуктів
- •4. Виробництво етилового спирту
- •Тема 24 Транспорт і зв’язок
- •1. Види транспорту та транспортних перевезень
- •3. Основні види зв’язку
- •Тема 25 Основи технологій виробництва компонентів електронного устаткування
- •1. Поняття про електронну та мікроелектроніку
- •2. Інтегральні мікросхеми (імс)
- •3. Напівпровідникові матеріали для виготовлення імс
3. Виробництво основних видів хімічної продукції
Серед різноманітної продукції хімічної промисловості неорганічні кислоти займають провідне місце як за тонажністю, так і щодо застосування в різних галузях виробництва.
Найбільш широко застосовуються сульфатна (сірчана) кислота (Н2SO4), нітратна (азотна) кислота (НNO3) і хлоридна (соляна) кислота (НСl).
Cірчана кислота (Н2SO4) – безводна сульфатна кислота являє собою важку маслянисту рідину (щільність при 20 °С 1830 кг/м3, температура кипіння при атмосферному тиску 296,2 °С, температура кристалізації – 10,5 °С).
Сульфатна кислота використовується для виробництва добрив, неорганічних і органічних кислот, солей, для одержання штучних і синтетичних волокон, вибухових речовин, отрутохімікатів, барвників, лаків, деяких лікарських речовин, при переробці харчових продуктів.
Як сировину для виробництва сульфатної кислоти використовують самородну сірку і сірчаний колчедан (FеS2), окрім цього, широко використовують промислові відходи, що містять сірку.
Азотна кислота (НNO3) – безводна нітратна кислота – важка безбарвна рідина щільністю 1520 кг/м3 при 15 °С, що димиться на повітрі і замерзає при - 41 °С.
Обсяг виробництва нітратної кислоти менший, ніж сульфатної, по тоннажу вона є другою кислотою після сульфатної. В основному, нітратна кислота витрачається для одержання мінеральних добрив, а також у виробництві барвників, вибухових речовин, у промисловості органічного синтезу, у якості окислювача ракетного палива, у виробництві нітролаків, кіноплівки.
Сучасне виробництво нітратної кислоти засновано на процесах окислення аміаку з наступною переробкою оксидів Нітрогену.
Промисловість випускає розведену, слабку і концентровану нітратну кислоту. Слабка НNO3 (45 – 60 %) зберігається в резервуарах з нержавіючої сталі, невеликі партії в скляних суліях. Концентровану кислоту зберігають у резервуарах, а перевозять у залізничних цистернах з алюмінію.
Хлоридна кислота (НС1) – безбарвна рідина з різким запахом щільністю 1180 кг/м3 (при концентрації 35 % хлористого водню у воді), залежно від способу одержання випускається концентрацією від 19 до 38 %.
Хлоридна кислота використовується для одержання хлористих солей барію, цинку, амонію, у гідрометалургії, у гальванопластиці, для виробництва органічних напівпродуктів і синтетичних барвників, оцтової кислоти, активованого вугілля, при дубінні та фарбуванні шкіри.
Аміак NH3 – Нітроген – один з найважливіших елементів, що забезпечує життєдіяльність організмів. У природі мінеральні сполуки нітрогену зустрічаються досить обмежено у зв'язку з його інертністю як хімічного елемента. Лише в Чилі і Південній Африці знаходяться придатні для використання в промисловості запаси натрієвої селітри NaNO3. Тому для людства життєво важливою проблемою є одержання «зв'язаного азоту» – тобто сполук азоту.
Аміачний метод зв'язування атмосферного азоту – це взаємодія азоту з воднем з одержанням аміаку: N2 + 3Н2 → 2NН3 + Q.
У загальному виробництві азотних сполук понад 90 % припадає на аміак.
При звичайних умовах аміак – безбарвний газ з характерним різким їдким запахом. При охолодженні до - 33 °С він зріджується, а при - 78 °С твердне, утворюючи безбарвну кристалічну масу.
Рідкий синтетичний аміак випускають трьох сортів: аміак першого сорту призначений для холодильних машин, другого сорту – для одержання нітратної кислоти, добрив і, нарешті, вищого сорту – для синтезу органічних сполук.
Речовини, що містять елементи, необхідні для живлення рослин, і ті, що вносять у ґрунт із метою одержання високих стійких врожаїв, називають мінеральними добривами.