- •Тема: квк «Другорядні члени речення»
- •Хід уроку
- •V. Підведення підсумків змагання.
- •VI. Домашнє завданння.
- •Тема: Література рідного краю. Шевченко і Волинь. Образ Кобзаря у творчості волинських письменників.
- •Хід уроку
- •1. Слово вчителя.
- •3.Слово вчителя.
- •1. Слово вчителя.
- •3.Слово вчителя.
- •Молитва за Тараса Шевченка
- •Шевченка дума – наша сила
- •IV. Підсумок уроку.
- •1.Слово вчителя
- •V. Домашнє завдання.
- •Тема. Література рідного краю. Фольклорні жанри у творчості волинських поетів. (Улюблені фольклорні твори моєї родини).
- •Хід уроку
- •1.Слово вчителя.
- •Тайнички на вікнах
- •Безконечна казочка
- •IV.Підсумки уроку.
- •V. Оцінювання.
- •VI. Домашнє завдання.
- •Тема: Зв’язне мовлення. Ділові папери. Розписка.
- •Хід уроку
- •II.Мотивація навчальної діяльності.
- •IV. Актуалізація опорних знань.
- •V. Сприйняття навчального матеріалу.
- •VI. Осмислення навчального матеріалу
- •Розписка
- •Розписка
- •VII. Підсумки уроку
- •VIII. Домашнє завдання
- •Тема: Урок-гра із практичним застосуванням вивчених ділових паперів
- •Хід уроку
- •IV тур. Конкурс спритних і кмітливих.
- •V тур. Конкурс на виявлення швидкості.
- •Vі тур. Конкурс творчості.
- •IV. Домашнє завдання.
Шевченка дума – наша сила
В неволі мучили, карали
Поета гордого кати,
В пустелі дикій за Аралом
на смерть хотіли приректи.
Він линув серцем на Вкраїну,
Де синь Дніпра і тихий став,
Де сум верби і жар калини,
Де першу думу заспівав.
Хатина біла там у гаї –
Царат її на глум прирік,
Там за подушне розпинає
Сестер жорстоких кріпосник.
А він не відчував провини –
Лягали сумно на папір
Слова про рідну Україну,
З сльозами змішані навпіл.
Яку ж бо силу треба мати
Й душі безсмертний барвоцвіт,
Щоб і понині дивувати
Палкою музою весь світ!
Не можна простити крила
Тій пісні, де його слова.
Шевченка думи – наша сила,
Чарівність мови в них жива.
IV. Підсумок уроку.
1.Незакінчене речення.
«На цьому уроці я зрозумів…»
1.Слово вчителя
Дякуємо вам, дорогі наші поети, дякуємо і вам, слухачі творів про Шевченка, за активну участь на уроці. Хочеться сподіватися на те, що ми дотримуватимемося заповітів нашого Кобзаря.
Хочеться вірити, що з вас виростуть істинні громадяни України, справжні Шевченкові сини і доньки і, можливо, хтось з вас стане колись таким знаменитим, як Шевченко, чи хоча б, як В.Гей чи Н.Горик. А завершимо наш урок молитвою ще одного талановитого поета Волині Петра Маха:
Благослови нас, Господи, Тарасом,
Дай віру невмирущу, як Дніпро.
На правду, на щаслив’я, на добро –
Дай нації ще й гордість, мов окрасу.
Щоб не було ганьби над гостинцем,
Який ми будували сотні літ,
Щоб зникло яничарство на землі
Й не називався чужинець українцем.
Уславмося духовністю своєю
І працею для блага тих людей,
До котрих Україна в душі йде,
А не у гаманці із доларнею.
V. Домашнє завдання.
Скласти вірш чи прозовий твір-мініатюру «Тарас Шевченко в нашому житті».
Тема. Література рідного краю. Фольклорні жанри у творчості волинських поетів. (Улюблені фольклорні твори моєї родини).
Мета: ознайомити учнів із фольклорними жанрами у творчості волинських поетів, формувати розуміння цінності фольклору як складової художньої літератури; удосконалювати уміння і навички виразного читання, розвивати культуру зв’язного мовлення, увагу, спостережливість; виховувати любов до рідного краю, почуття пошани до народної творчості, повагу до талановитих земляків.
Тип уроку: урок-подорож.
Обладнання: епіграф, виставка книг волинських поетів, їх творів, їх портрети, ПК, проектор.
Хід уроку
У жодній країні дерево народної поезії
не вродило таких величавих плодів, як в українців…
Німецький письменник, перекладач Фрідріх Боденштендт
І.Мотивація навчання.Оголошення теми та мети уроку.
1.Слово вчителя.
Любі мої діти , дорогі колеги, щиро вітаю вас із сьогоднішнім по-весняному зимовим днем. Зичу всім, щоб святковий настрій завжди перемагав буденні тривоги.
Сьогодні в нас незвичайний урок, урок літератури рідного краю , урок-мандрівка фольклорними стежками волинських поетів. Запрошую вас у царство мудрого і красивого, правдивого і мелодійного, доброго і мужнього слова.Сьогодні ми з вами познайомимось з величчю і красою волинського краю , відкриємо скарбницю народної мудрості, яка переплелася із письменницькими думками і вилилася на папір. Давайте пройдемося поетичними стежками нашого краю і відшукаємо у творах наших земляків наймудріше, найпоетичніше слово. Отож, будемо працювати над темою, «Фольклорні жанри у творчості волинських поетів».Тему запишіть у зошит. (Слайд №1)
ІІ.Актуалізація опорних знань, умінь, навичок.
1.Бесіда з учнями»Мікрофон».
-Перед тим, як розпочати наш незвичайний урок , давайте, любі мої діти, пригадаємо, які жанри фольклору ми з вами вивчали на уроках української літератури. Уявіть , що у вас в руках мікрофон і передавайте один одному його, по черзі називаючи жанри фольклору(казка, міф, легенда, загадка, прислів’я, приказка, пісня, усмішка, частівка).
-Добре, діти. Отож вирушаємо у довгожданну мандрівку і зупиняємося в селі Заболоття нашого Любомльського району. Про що нам говорить це мальовниче село?(Слайд №2)
ІІІ.Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу.
Учень: У селі Заболоття Любомльського району 14 січня 1942 року на свято Василя Великого народився Василь Степанович Гей. Він закінив семирічку в рідному селі та десятирічку в селі Головне, працював завідувачем сільської бібліотеки та клубу, вчителем, потім служив у війську. Повернувшись з армії, працював кореспондентом Любомльської газети, пізніше – молодіжної газети в Луцьку, керівником літературної студії «Лесин кадуб»
Вчитель: Так, правильно. А ще В.Гей є головою Волинської організації Спілки письменників України з 1989 року, а в 2006 році отримав літературну премію імені Т.Шевченка.
Діти, ви самостійно опрацьовували теоретичний матеріал. Розкажіть, які збірки поета ви знаєте?
Учень: Перша книга художньої прози «Яворник», збірки поезій «Під сузір’ям калини», «Лесин кадуб», «Краплі на листі», «Кольори вересня», «Кривавник рідного слова».
Вчитель:Так. І саме сторінками збірки «Під сузір’ям калини» ми з вами будемо мандрувати. Ось вона в мене в руках. Це друге видання, доповнене, вийшло в світ 2006 року.Книжка складається з 12 розділів, і кожен розділ – це назва місця в році. І кожен розділ закінчується народними прикметами, прислів’ями і приказками, які записав поет на волинській землі. Давайте пригадаємо, що ми називаємо прислів’ям і приказкою?
Учень: Прислів’я і приказки – короткі влучні вислови, що в художній формі узагальнюють різні явища життя.
Учитель: А зараз розглянемо і проаналізуємо грудневі прислів’я, записані Василем Геєм.(Слайд №3)
Учень: Прийшов грудень, приніс студень. Тобто, грудень приніс холод.
У грудні тепло, як за лихим паном. Тобто в грудні тепло не буває.
Сонце блищить, а мороз тріщить.
Варвара ночі ввірвала(17 грудня). Тобто з цього дня ніч коротшає.
Яка Ганна(22 грудня) до полудня, така зима до кінця грудня.
Хвали зиму після Миколи.
Грудень рік закінчує, зиму починає.
Як зазимує, той жаба заніміє.
Вчитель: А чи дійсно так, ми з вами перевіримо, добре, діти? А скажіть мені, які художні засоби використані у цих приказках?
Учень: Метафора «грудень приніс студень», порівняння(грудень порівнюється з лихим паном).
Вчитель: Якщо ви читали збірку В.Гея уважно, то, можливо, знайшли ще якийсь фольклорний жанр серед його творів?
Учень:Я знайшла загадки і хочу їх прочитати.
Дайте відповідь, будь ласка,
Любі діти, що за пташка
Невеличка і чудна
Прилетіла до вікна.
Не горобчик, не синиця,
І морозу не боїться,
Світ собою зігріває,
На снігу як вогник ,сяє?
Учні: Снігур
Вчитель: А які художні засоби ти знайшла у цій загадці?
Учень: Епітети «невеличка, чудна», порівняння «як вогник», метафора «світ зігріва».
Вчитель: Діти, а що ми називаємо загадкою, і що лежить в основі всіх загадок?
Учень: Загадка- це невеликий вислів, у якому в прихованій формі називається предмет, явище, котре слід відгадати. В основі загадок лежить метафора.
Учень: І ще я виписала такі загадки В.Гея.