100

М іністерство освіти і науки України

Волинський національний університет імені Лесі Українки

ІНФОРМАТИКА І ПРОГРАМУВАННЯ

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ

СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

фізика та землевпорядкування і кадастр

денної та заочної форми навчання

(частина перша)

Луцьк 2008

УДК 004.4 (05)

Б БК 99Ф5

Ф45

Інформатика і програмування. Конспект лекцій для студентів спеціальностей фізика та землевпорядкування і кадастр денної та заочної форми навчання. частина перша. / Федонюк А.А. Луцьк: ВНУ, 2008. – 96 с.

Подано розширений конспект лекційного курсу з дисципліни “Інформатика і програмування”, наведено приклади розв’язування типових задач, є список рекомендованої літератури.

Укладач: Федонюк А.А.

Рецензент: Пех П.А.

^

Зміст

ІНФОРМАЦІЯ ТА ІНФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ	4
БУДОВА КОМП'ЮТЕРА	6
ПРИНЦИПИ ФУНКЦІОНУВАННЯ КОМП'ЮТЕРА	7
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МОВИ ПАСКАЛЬ	11
ПОНЯТТЯ ІНТЕГРОВАНОГО СЕРЕДОВИЩА	11
ОСНОВИ АЛГОРИТМІЗАЦІЇ	17
КОНСТРУЙОВАНІ ТИПИ	28
СТРУКТУРИ КЕРУВАННЯ	32
СТРУКТУРА ПОСЛІДОВНОГО ВИКОНАННЯ	32
СТРУКТУРА РОЗГАЛУЖЕННЯ	33
СТРУКТУРА ПОВТОРЕННЯ	36
ІТЕРАЦІЙНІ ЦИКЛИ	40
ПРОЦЕДУРИ І ФУНКЦІЇ	43
ПРОЦЕДУРИ	43
ФУНКЦІЇ	47
ОДНОМІРНІ МАСИВИ	49
ДВОМІРНІ МАСИВИ	59
КОМБІНОВАНІ ТИПИ	67
МНОЖИННІ ТИПИ	70
ФАЙЛОВІ ТИПИ	74
МОДУЛІ	79
НАБЛИЖЕНЕ ЗНАХОДЖЕННЯ КОРЕНІВ РІВНЯНЬ	84
ЧИСЕЛЬНЕ ІНТЕГРУВАННЯ	89
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ	94

Інформація та інформаційні процеси Поняття інформації.

Інформація, як і матерія, належать до понять, яким не прийнято давати означення (їх трактують, пояснюють). Під інформацією будемо розуміти дані (відомості) про об'єкти чи явища світу, що нас оточує.

З інформацією ми стикаємося постійно: кожного дня отримуємо її, перетворюємо чи використовуємо. Люди у всі часи намагалися зібрати й зберегти для себе та нащадків корисну, нову, повну та достовірну інформацію. Достовірна інформація — це знання.

Лише у XX столітті інформація стала об'єктом наукових досліджень, а приблизно в 1970 р. сформувалась нова царина науки — інформатика. Термін інформатика французького походження. В англомовних країнах ця наука називається «наукою про комп'ютери» — computer science.

Інформатика вивчає закономірності та методи опрацювання інформації за допомогою ЕОМ. Процеси опрацювання інформації — подання, зберігання, пересилання, перетворення тощо — називаються інформаційними.

Як самостійна наука інформатика виникла на базі сформованої наприкінці 40-х років кібернетики — науки про керування і зв'язки в природі та суспільстві. Об'єктом дослідження в кібернетиці є інформація, що циркулює в різних системах: технічних (комп'ютери, засоби зв'язку), біологічних (мозок людини) та соціальних (шкільний колектив тощо). Під інформацією в кібернетиці розуміють сукупність даних у вигляді сигналів чи відомостей, які деяка система отримує від навколишнього середовища (це вхідна інформація), передає в навколишнє середовище (вихідна інформація) або зберігає (внутрішня інформація).

Фізичне середовище, в якому зафіксована інформація, називається носієм інформації. Прикладом природного носія інформації є нейрони мозку людини, а папір, перфострічка, перфокарта, магнітна стрічка чи диск є штучними носіями. Сучасна наука пропонує нові носії, що використовують електричні, магнітні, оптичні властивості різних матеріалів та окремих молекул. Важливо, щоб носій давав змогу швидко відтворювати (читати) зафіксовану інформацію.

Інформація передається від джерела інформації до споживача в закодованій формі: в звуковій, знаковій (символьній), графічній тощо.

Одиниці вимірювання інформації.

Найменшою мірою інформації є 1 біт. Це слово походить від скорочення англійських слів binary digit (двійкова цифра, двійковий розряд).

Ми звикли користуватися десятковими цифрами, їх є 10: 0,1,2,3,4,5,6,7,8,9.

Відповідно двійкових цифр є дві: 0, 1.

1 біт — це кількість інформації, якій відповідає одна двійкова цифра: 1 або 0.

Інформацію, яка є на носіях, звичайно вимірюють байтами. Кількісно 1 байт складається з 8 бітів: 1 байт = 8 бітів. Виходячи з того, що система двійкова, а позицій в байті є 8, кількість різних символів, які можна закодувати, використовуючи 1 байт визначатиметься за формулою n = 2⁸=256, тобто є 256 різних комбінацій з восьми нулів та одиниць. Кожному символу алфавіту відповідає свій код.

Для вимірювання великих обсягів інформації використовують такі одиниці:

1 кілобайт, 1 мегабайт, 1 гігабайт:

1 кілобайт = 1 Кбайт = 2¹⁰ =1024 байти, 1 мегабайт = 1 Мбайт = 1024 Кбайти,

1 гігабайт = 1 Гбайт = 1024 Мбайти.

Отже, бітами та байтами вимірюють обсяги інформації на носіях, а також ємність запам'ятовувальних пристроїв. Наприклад, ємність носія 20 Мбайтів означає, що на носії можна розмістити до 20 Мбайтів інформації (до 21 мільйона символів).