Як довго ще протримається конвертованість долара в золото

?

Ч ерез цей факт Бундесбанк (3-5 травня 1971р.) вимушений проводи­ти валютну інтервенцію (сума > 2 млрд.дол.). Доларові резерви ЦБ Швейцарії, на протязі декількох днів, збільшуються на 700 млн.дол. Після припинення інтервенції на валютних ринках Швейцарія і Австрія (09.05.1971р.) ревальву­ють свої валюти, відповідно на 7.1% та 5.1%. Німеччина і Нідерланди в той самий день оголошують про тимчасове вільне плавання своїх валют. В серпні 1971р. Ніксон оголошує про припинення купівлі золота і вводить десяти процентний податок на імпорт. США цим самим дає зрозуміти, що саме на цю величину треба змінити паритет основних валют світу (ревальвувати).

В Смітсо­ніан­ському інституті /Вашингтон/ (17-18.12.1971р.) була спроба зберегти Бреттон-Вудську систему. Ціна золота була піднята до $38 за унцію, а інтервал відхилень обмінних курсів від паритетів був збільше­ний до 2.25%. Через деякий час, Бундесбанк у відповідь на такий крок проводить колосальну інтервенцію на суму 5 млрд.дол. Успіху це не при­но­сить, а призводить лише до закриття валютних бірж в Європі і Японії. США, в той самий час, оголошують про девальвацію долара на 10%, але розвинуті країни, незважаючи на цей крок, припиняють підтримку фіксо­ваних паритетів і пускаються у вільне плавання.

Поступово (1973-1974 рр.) США відміняє:

На зміну Бреттон-Вудській приходить Кінгстонська (Ямайська) – четверта с вітова валютна система.

Положення Кінгстонської валютної системи

4. Міжнародний фінансовий ринок

Після падіння Бреттон-Вудської Системи центральні банки втратили монополію на управління грошової маси i рухом валюти. 80-i роки стали епохою дерегулювання в монетарній сфері, лібералізації руху капіталу і падіння темпів інфляції. Маржа банків стала більш низькою через зростаючу конкуренцію i неповернення кредитів.

До початку 1990-х рр. коло подій замкнулося: економічний колапс в Східному блоці спричинив сильний попит на капітал, розпочалося нове зростання відсоткових ставок. Світові економічні відносини потребували переходу на якісно новий рівень.

Термін „міжнародні фінансові ринки” стосується різних фінансових установ по всьому світу, з якими співпрацюють багатонаціональні фірми та уряди країн, щоб позичити кошти або ж інвестувати власні надлишкові кошти.

М іжнародний фінансовий ринок охоплює різноманітні ринки, котрі складаються з багатьох інститутів. Кожен ринок має справу з певним типом зобов’язань, обслуговує різні інституції.

До фінансових ринків можна віднести:

1) ринок матеріальних активів та ринок фінансових активів. Ринки матеріаль­них активів, що називають також ринками відчутних або реальних активів, мають справу з пшеницею, автомобілями, нерухомістю, комп’ютерами та ін., тоді як фінансові ринки – з частками капіталу (акціями), облігаціями, векселями, заставними та іншими вимогами на реальні активи;

2) ринки спот; ринки ф’ючерсів. На першому з них купівля та продаж мають здійснюватися на умовах "спот", тобто протягом декількох днів. На другому – до якоїсь дати в майбутньому. Значення ф’ючерсних ринків, до яких належить ринок опціонів, зростає. (Операція з опціоном – господарська операція суб’єкта підприємницької діяльності, що передбачає продаж (купівлю) опціону, тобто права придбати (продати) продукцію сезонного виробництва, цінні папери або валютні цінності у будь-який момент протягом визначеного часу, з фіксацією ціни реалізації на дату укладення (придбання) опціону.)

3) ринки грошей, тобто кредитних зобов’язань тривалістю до одного року. Нью-Йоркський ринок грошей є найбільшим у світі. Важливими грошовими ринками є Лондон, Токіо та Париж;

4) ринки капіталів, ринки довгострокових кредитних зобов’язань та часток капіталу акціонерних товариств;

5) ринки іпотек /заставних/ – обертаються позики під житлові будинки, комерційну і промислову нерухомість та під фермерську землю;

6) ринок споживчого кредиту, на цих ринках надаються позики на автомобілі та побутові електроприлади, на навчання та відпочинок, тощо;

7) ринок євровалют – це міжнародний ринок позичкових капіталів, на якому операції по кредитах і позиках здійснюються у євровалютах – валютах відмінних від валюти країни, в якій знаходяться банки, що проводять ці розрахунки;

8) міжнародний ринок облігацій (євробонд) – це ринок, на якому боргові зобов’язання випускаються позичальниками при отриманні довгострокових кредитів на євроринку.

За сферою поширення виділяють світові, національні, регіональні та місцеві ринки. Основними на міжнародному рівні вважаються два фінансові ринки – євроринок та ринок облігацій.