Основні мовленнєві прийоми, які допомагають викладачу

Дії

Мета

Поведінка

Прикла-ди

Заохо-

чення

1. Виразити інтерес

2. Заохотити іншу людину говорити

…не погоджуйте­ся, але і не сперечайтеся

…використовуйте нейтральні слова

…використовуйте інтонацію

«Не могли б Ви розповісти мені про це більше»

Прояс-

нення

1. Допомогти вам прояснити сказане

2. Одержати більше інформації

3. Допомогти тому, хто говорить, побачити інші аспекти

…ставте питання

…переформулюйте почуте не зовсім точно, щоб той, хто говорить, продовжував пояснення

«Коли це трапилося?»

Перепи-тування

1. Показати, що ви слухаєте і розумієте, про що йдеться

2. Перевірити ваше розуміння почутого і вашу інтерпретацію

…перепитуйте, по-своєму форму­люючи основні про­позиції і факти

«Тобто Ви хотіли б, щоб Ваші батьки Вам більше довіряли. Чи не так?»

Емпатія

1. Показати, що ви розумієте, що може відчувати інша людина

2. Допомогти іншій людині оцінити її почуття, надавши їй можли­вість почути про них від кого-не­будь іншого

…покажіть, що ви розумієте почут­тя іншої людини

«Ви, здається, ду­же засмучені?»

Підбит-тя під-сумків

1. Вказати наявність прогресу

2. Звести воєдино важливі факти й ідеї

3. Створити основу для подальшого обговорення

…заново сформулюйте основні ідеї і почуття

«Здається, це – ключова ідея Ва­шого висловлю­вання?»

Вира-ження співпе-режи-вання

1. Визнати значимість і виразити повагу до почуття власної гідності ін­шої людини

…визнайте значимість її проб­лем і почуттів

…виразіть свою вдячність за її зусилля і дії

«Я ціную Вашу готовність роз­в’язати цю проб­лему»

Назва індивіду-ального мовленнє-вого типу

Характеристика

Раціонально-логічний тип

До цієї групи відносяться люди, емоційна сфера яких часто залишається прихованою від стороннього погляду, хоча їхня стриманість зовсім не означає відсутності емоційності. Вони більше схильні до аналізу явищ, до міркувань і суворої аргументованості своїх і чужих учинків. Їхня підготовка до будь-якого висловлення відрізняється послідовним добором і суворою систематизацією матеріалів, обмірковуванням і розробленням докладного плану. Цей виношений план ніби «сидить у них усередині», і, як правило, оратори такого типу під час виступу не користуються ним. Їх часто турбує інше: як би свою промову зробити яскравішою, емоційнішою і які підібрати приклади, що ілюструють і аргументують основну думку, щоб зацікавити аудиторію. Спостереження показують, що найчастіше «логіками» бувають люди сангвінічного темпераменту (сангвінік – людина з помітною психічною активністю, яка швидко відгукується на навколишні події, прагне до частої зміни вражень, легко переживає невдачі і неприємності, жива, рухлива, з вираз­ною мімікою і рухами)

Емоційно-інтуїтивний тип

Люди цього типу говорять пристрасно, з захопленням, пересипаючи свою промову дотепами і каламбурами, але не завжди можуть простежити сувору логічну послідовність промови і «звести кінці з кінцями». Оратори цього типу, якщо не будуть мати детального плану, який враховує тверді тимчасові рамки, можуть «захопитись», втратити думку й у результаті звести нанівець ефект своєї блискучої промови — залишиться враження емоційної балаканини. План своїх виступів пишуть не завжди, вважаючи, що він їх сковує. Спостерігається збіг емоційного типу оратора з холеричним темпераментом (холерик – людина дуже енергійна, здатна віддаватися справі з особливою пристрасністю, швидка і гонориста, схильна до бурхливих емоційних спалахів і різких змін настрою, зі стрімкими рухами)

Філософ-ський тип

Люди, що відносяться до цієї групи, найскладніше піддаються аналізу, тому що бувають більш-менш емоційні, більш-менш схильні до аналізу; іноді бувають дуже організовані у своїй роботі, а іноді без усякої видимої організації розкопують яке-небудь одне питання, добираються до суті, і раптом, як променем світла, опромінюють усе знайденою ідеєю. Усіх їх поєднує, незважаючи на особисті індивідуальні розходження, одна загальна риса – прагнення до дослідження, глибокого осмислення явищ прямо на очах у слухачів, бажання й уміння втягнути в цей процес аудиторію. І все-таки варто підкреслити, що в промові індивідуальність «філософів» найменш різко виражена, тому що в людях цього типу по-різному виявляються і переважають здатність до аналізу і внутрішня емоційність, і навіть ліризм. Найчастіше цю групу складають люди флегматичного темпераменту (флегматик – людина незворушна, зі стійкими прагненнями і настроєм, зі сталістю і глибиною почуттів, з рівномірністю дій і мови, зі слабким зовнішнім вираженням щиросердних станів)