- •295 Основнi уявлення квантової механiки розділ 9. Елементи квантової механiки
- •Основнi уявлення квантової механiки
- •9.1.1. Мiсце квантової механiки в системi наук про рух тiл
- •9.1.2. Гiпотеза де Бройля
- •9.1.3. Спiввiдношення невизначеностей Гейзенберга
- •9.1.4. Основне рiвняння квантової механiки – рiвняння Шредiнгера
- •Знайдемо відповідні частиннi похiднi, а саме:
- •9.1.5. Рiвняння Шредiнгера для атома водню
- •9.1.6. Багатоелектроннi атоми
- •Випромiнювання та поглинання енергiї атомами та молекулами
- •9.2.1. Атомнi спектри
- •9.2.2. Молекулярні спектри
- •Люмiнесценцiя
- •9.3.1. Види люмінесценції
- •9.3.2. Фотолюмiнесценцiя, закон Стокса
- •9.3.3. Механізми люмінесценції
- •Індуковане випромінювання
- •9.4.1. Рівноважна та інверсна заселеність
- •9.4.2. Будова та принцип дiї лазера
- •Електронний парамагнiтний резонанс, ядерний магнiтний резонанс та їх медико-бiологiчнi застосування
- •9.5.1. Метод електронного парамагнiтного резонансу
- •9.5.2. Метод спiнових мiток (спiнових зондiв)
- •9.5.3. Спiн-iмунологiчний метод
- •9.5.4. Метод ядерного магнiтного резонансу
- •Практикум з квантової механіки
- •9.6.1. Практичне заняття “Основні уявлення квантової механіки”
- •Теоретичнi питання, що розглядаються на практичному занятті
- •Додаткова лiтература для пiдготовки до практичого заняття
- •Завдання для самостiйної роботи I самоконтролю
- •Типовi задачi з еталонами розв’язкiв
- •1. Хвильовi властивостi частинок. Формула де Бройля.
- •Розрахуємо довжину хвилi де Бойля для електрона
- •2. Електронний мiкроскоп, його межа розрiзнення.
- •3. Спiввiдношення невизначеностей Гейзенберга.
- •4. Квантовi числа, їх фiзичний змiст
- •5. Атомнi спектри
- •Завдання для перевiрки кiнцевого рiвня знань
- •Порядок виконання
- •Порядок виконання:
- •Контрольні питання
Практикум з квантової механіки
9.6.1. Практичне заняття “Основні уявлення квантової механіки”
Мета практичного заняття:
1. Дати уявлення про математичний апарат квантової механiки.
2. Сформувати у студентiв знання основних положень квантової механiки.
3. Дати уявлення про фiзичну основу спектральних методiв дослiдження бiологiчних систем.
Теоретичнi питання, що розглядаються на практичному занятті
Криза основ класичної фiзики та передумови створення квантової механiки.
Гiпотеза де Бройля. Хвильовi властивостi мiкрочастинок, їх дослiдне пiдтвердження.
Електронний мiкроскоп: принципова схема, межа розрізнення.
Спiввiдношення невизначеностей Гейзенберга – одне з основних положень квантової механiки.
Рiвняння Шредiнгера. Хвильова функцiя, її фiзичний змiст.
Рiвняння Шредiнгера для атома водню. Квантовi числа, їх фiзичний змiст.
Багатоелектроннi атоми. Принципи побудови електронних конфiгурацiй.
Оптичнi атомнi спектри. Спектри випромiнювання атомiв водню.
Молекулярнi спектри. Спектральний аналiз. Метод спектрофотометрiї.
Додаткова лiтература для пiдготовки до практичого заняття
Ливенцев Н.м. Курс физики. – М.: Высшая школа, 1978.
Ремизов А.Н. Медицинская и биологическая физика. – М.: Высшая школа, 1996.
Завдання для самостiйної роботи I самоконтролю
Пiсля вивчення теоретичного матерiалу слiд ознайомитись з еталонами розв’язку задач i перевiрити свою пiдготовку до виконання самостiйних завдань.
Типовi задачi з еталонами розв’язкiв
1. Хвильовi властивостi частинок. Формула де Бройля.
Задача 1.
Порiвняти довжини хвиль де Бройля для електрона та кульки з масою m = 1 г, якщо вони мають однаковi швидкостi, що дорiвнюють = 100 м/с. Як визначити експериментально довжину хвилi де Бройля для кульки та електрона, що рухаються?
Еталон розв’язку.
Згiдно з гiпотезою де Бройля, будь-яким частинкам або предметам, що рухаються, притаманнi хвильовi властивостi. Вони можуть бути охарактеризованi довжиною хвилi, яка пов’язана зi швидкiстю руху формулою
.
Розрахуємо довжину хвилi де Бойля для кульки
м .
Розрахуємо довжину хвилi де Бойля для електрона
.
Вiдповiдь: к = 6.62 10–33 м; е = 7.3 10–6 м.
Зауваження: для кульки, що рухається, довжина хвилi настiльки мала, що не може бути вимiряна нiякими експериментальними методами, в той час як для електрона вимiрювання можна здiйснити по дифракцiйній картині, що одержується на просторових структурах – кристалiчних решітках.
2. Електронний мiкроскоп, його межа розрiзнення.
Задача 2.
Знайти межу розрiзнення електронного мiкроскопа, якщо прискорююча напруга = 100 кВ, а кутова апертура = 10–2 рад.
Еталон розв’язку.
Межа розрiзнення мiкроскопа визначається довжиною хвилi випромiнювання, яке використовується, числовою апертурою А = nsin i може бути розрахована за формулою:
.
“Освiтлення” об’єкта в електронному мiкроскопi здiйснюють електронним пучком. Довжина хвилi, що характеризує електрони пучка, визначається швидкiстю їх руху
.
Швидкiсть електронів може бути визначена з умови, що кiнетична енергiя електрона дорiвнює роботi електричного поля по перемiщенню заряду електрона, а саме:
.
Враховуючи всі наведені вище формули та співвідношення sin для малих кутів, для межі розрізнення електронного мікроскопу отримаємо
Вiдповiдь: Z = 0.094 нм.