Стаття 15. Рамки відповідальності банків у відносинах з документами

Банки не несуть жодної відповідальності за форму, повноту, точність, справжність, підробку або юридичне значення будь-яких документів, так само як за загальні та/або часткові умови, наявні в документах або додатково включені в них. Вони також не несуть жодної відповідальності за опис, кількість, вагу, якість, кондиційність, упаковку, доставку, цінність або за фактичну наявність зазначених у документах товарів, а так само за добросовісність, дії та/або бездіяльність, платоспроможність, виконання зобов'язань, комерційну репутацію вантажовідправника, перевізників або страхувачів товару чи будь-якої іншої особи.

Стаття 16. Рамки відповідальності банків щодо передачі повідомлень

Банки не несуть жодної відповідальності ані за наслідки затримки та/або втрати в дорозі яких-небудь повідомлень, листів або документів, ані за затримку, а також викривлення або інші помилки, що виникають при передачі телекомунікаційних повідомлень. Банки не несуть жодної відповідальності за помилки в перекладі або тлумаченні технічних термінів і залишають за собою право передавати терміни акредитива без їхнього перекладу.

Стаття 17. Обставини форс-мажору

Банки не несуть жодної відповідальності за наслідки, викликані припиненням їхньої діяльності внаслідок стихійних лих, бунтів, суспільних заворушень, повстань, війн або яких-небудь інших, не залежних від них обставин, або внаслідок яких-небудь страйків чи локаутів. Без спеціального на те повноваження банки при поновленні своєї діяльності не прийматимуть зобов'язань про платіж з розстрочкою, проводити платіж, акцепт тратт або негоціацію по акредитивах, по яких в період припинення діяльності банків строк для пред'явлення документів уже закінчився.

Стаття 18. Рамки відповідальності сторін щодо одержаних інструкцій

а) Банки, що користуються послугами іншого банку або інших банків для виконання інструкцій заявника акредитива, роблять це за рахунок і ризик останнього.

в) Банки не несуть жодної відповідальності, якщо передані ними інструкції не будуть виконані, навіть у тому разі, коли вони самі взяли на себе ініціативу в виборі іншого банку(ів).

с) (I) Сторона, що інструктує іншу сторону, зобов'язана сплатити за послуги та інші витрати, пов'язані з інструкціями, включаючи проценти за винагороду.

(II) Якщо акредитив передбачає, що сплата за послуги та інші витрати будуть проведені стороною іншою, ніж інструктуюча сторона, і комісії не зможуть бути затребувані, інструктуюча сторона завжди залишається зобов'язаною сплатити.

d) Заявник акредитива пов'язаний всіма зобов'язаннями і відповідальністю, що випливають з іноземних законів і звичаїв, і зобов'язаний надати банкам відшкодування, якщо такі зобов'язання і відповідальність будуть на них покладені.

Стаття 19. Рамбурсні вимоги між банками

а) Якщо банк-емітент має намір установити, що відшкодування, на яке має право банк-платник, акцептуючий або негоціюючий банк, повинно бути одержано шляхом виставлення цими банками вимог на інший банк (рамбурсуючий банк), то він повинен своєчасно дати такому рамбурсуючому банку належні інструкції або повноваження для виконання рамбурсних вимог.

в) Банк-емітент не повинен вимагати від банку, який виконав свої зобов'язання, сертифіката, який засвідчує, що він діяв відповідно до строків та умов акредитива, щоб одержати відшкодування від рамбурсуючого банку.

с) Банк-емітент не може бути звільнений від яких-небудь своїх зобов'язань надати відшкодування, якщо таке відшкодування не буде проведене рамбурсуючим банком.

d) Банк-емітент буде нести відповідальність перед банком, який виконав свої зобов'язання за будь-яку втрату процентів, якщо відшкодування не проведено рамбурсуючим банком на першу вимогу, або іншим чином, як це обумовлено в акредитиві або взаємно погоджено залежно від випадку.

е) Банк-емітент повинен сплатити послуги рамбурсуючого банку. Однак, якщо за послуги рамбурсуючого банку платить інша сторона, банк-емітент повинен вказати про це в оригіналі акредитива та в документі, що уповноважує на рамбурсування.

(Виконуючий банк буде платити за послуги рамбурсуючого банку, якщо вони не сплачуються банком-емітентом, в строк виконання акредитива. Інакше на банк-емітент покладено виключне зобов'язання сплатити за послуги рамбурсуючому банку).