Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Metodichni_vkazivki_do_vikonannya_kursovoyi_rob....doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
30.04.2019
Размер:
996.86 Кб
Скачать

Стаття 12. Неповні або неясні інструкції

Якщо одержані інструкції про авізування, підтвердження або змінювання акредитива є неповними або неясними, банк, якому адресуються ці інструкції, може посилати бенефіціару попереднє повідомлення лише для інформації й без відповідальності зі свого боку. Це попереднє повідомлення повинно ясно зазначати, що воно передбачає власне інформування без відповідальності авізуючого банку. В будь-якому разі авізуючий банк повинен повідомити банк-емітент про проведені дії й вимагати від нього надати необхідну інформацію.

Банк-емітент повинен надати необхідну інформацію без затримки. Акредитив буде авізований, підтверджений або змінений тільки після того, як будуть одержані повні й чіткі інструкції та авізуючий банк буде готовий виконати ці інструкції.

С. Зобов'язання і відповідальність Стаття 13. Вимоги до перевірки документів

а) Банки повинні перевіряти всі, передбачені акредитивом, документи з розумною старанністю з тим, щоб упевнитися, що за зовнішніми ознаками вони відповідають строкам та умовам акредитива. Відповідність передбачених документів за зовнішніми ознаками строкам та умовам акредитива визначатиметься встановленими міжнародними банківськими звичаями відповідно до Уніфікованих правил та звичаїв для документарних акредитивів (даних Правилами).

Документи, не передбачені в акредитиві, не перевірятимуться банками. Одержавши такі документи, вони повертатимуть їх особі, що представила такі документи, або передаватимуть, їх не беручи на себе відповідальності.

в) Банк-емітент, підтверджуючий банк (якщо він є) або виконуючий банк, що діє від їхнього імені, матимуть розумний строк, що не перевищує 7 банківських днів з наступного дня після прийняття документів, для перевірки документів і ухвалення рішення про їх прийняття чи повернення, а також для повідомлення відповідного рішення особі, що надала документи.

с) Якщо акредитив передбачає умови без зазначення документів, що подаються у відповідності з ними, банки вважатимуть ці умови невказаними і не розглядатимуть їх.

Стаття 14. Розходження в документах та повідомлення про це

а) Якщо банк-емітент уповноважує інший банк провести платіж, сплатити з розстрочкою, акцептувати тратти або негоціювати проти документів, які за зовнішніми ознаками відповідають строкам та умовам акредитива, банк-емітент і підтверджуючий банк (якщо він є) зобов'язаний:

(I) провести відшкодування виконуючому банку, який оплатив, платив з розстрочкою, акцептував тратти або негоціював;

(II) прийняти документи.

в) Одержавши документи, банк-емітент та/або підтверджуючий банк (якщо він є), або виконуючий банк, що діє від їхнього імені, повинен вирішити, виключно на основі самих документів, чи відповідають вони за зовнішніми ознаками строкам та умовам акредитива. Якщо документи за зовнішніми ознаками не відповідають строкам та умовам акредитива, такі банки можуть відмовити у прийнятті цих документів.

с) Якщо банк-емітент визначить, що документи не відповідають за зовнішнім виглядом строкам та умовам акредитива, він, керуючись здоровим глуздом, може звернутися до заявника для відмовлення від протиріч. Це, проте, не означає продовження строку, вказаного в п. в) ст. 13.

d) (I) Якщо банк-емітент та/або підтверджуючий банк (якщо він є), або виконуючий банк, що діє від їхнього імені, вирішив відмовити у прийнятті документів, він повинен негайно сповістити про це за допомогою телетрансмісійного повідомлення, або, якщо це неможливо, іншим прискореним шляхом, не пізніше як за сім банківських днів з дня, наступного після прийняття документів. Таке повідомлення надсилається банку, від якого одержані документи, або бенефіціару, якщо документи одержані безпосередньо від нього.

(II) У такому повідомленні мають бути вказані всі розходження, через які банк відмовляє в прийнятті документів, і повинно також вказуватися, чи тримає він документи в розпорядженні особи, що представила їх, чи повертає їх їй.

(III) Банк-емітент та/або підтверджуючий банк (якщо він є) матимуть право вимагати від банку-емітента повернення відшкодування, з процентами, якщо таке відшкодування було проведене цьому банку.

е) Якщо банк-емітент та/або підтверджуючий банк (якщо він є) не діє відповідно до положень цієї статті (ст. 14) та/або не залишить документи в розпорядженні особи, що надала їх, або не поверне їх їй, банк-емітент та/або підтверджуючий банк (якщо він є) не вправі заявити претензію про те, що документи не відповідають строкам та умовам акредитива.

f) Якщо банк-ремітент звертає увагу банку-емітента та/або підтверджуючого банку (якщо він є) на які-небудь розходження в документах або сповіщає такий банк, що він провів платіж, взяв на себе зобов'язання провести платіж з розстрочкою, акцептував тратти або негоціював із застереженням або проти гарантії щодо таких гарантій, то банк-емітент та/або підтверджуючий банк не звільняється тим самим від яких-небудь своїх зобов'язань, що випливають з даної статті. Таке застереження або гарантія стосується тільки відносин між банком-ремітентом та особою, по відношенню до якої зроблено застереження або від імені якої одержана гарантія.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.