2.2. Редактор - генератор і сортувальник ідей

Щоб переманити від конкурента популярного автора, видавці придумують дуже різноманітні способи, іноді навіть не дуже законні. Та й автори часом улаштовують своєрідні міжвидавничі аукціони. Більш цивілізований шлях - самим видавцям вирощувати «чемпіонів за друком». Тому такою важливою є робота редакторів, на плечах яких лежить тягар відбору творів. Редакторові важливо не забракувати твір, який не задовольнив його за якимось критерієм, але який може мати цікаві думки. Відповідним чином доробивши такий твір, можна отримати цілком конкурентноздатний товарний продукт.

Зі сказаного, на перший погляд здається, що видавнича діяльність має взагалі неплановий характер, але насправді планування ведеться вперед на багато років. Видавець не може сидіти, склавши руки, очікуючи цікаву пропозицію; виходячи з профілю діяльності свого підприємства, він присвячує значну частину часу пошуку нових ідей і їх виконавців. Зрозуміло, все це здійснюється у межах наявних у видавництві фінансових можливостей.

Коли ми говоримо про видавців як про осіб, які приймають відповідальні рішення, то маємо на увазі, поряд із менеджерами комерційного відділу, старшу ланку редакторів.

Якщо торкнутися діяльності редактора наукового видавництва, він повинен добре орієнтуватися у своїй сфері, бути знайомим з поточною літературою, відвідувати наукові конференції, переглядати збірники наукових праць і відповідні журнальні публікації. Мета редактора наукового видавництва - виловити щось нове, на основі чого може бути створена книга, для якої співвідношення між накладом, вартістю і терміном реалізації виявиться вигідним для видавництва.

Багато вчених беруть за основу не величину авторської винагороди, а якість і терміни редакційно-видавничої підготовки, наявність у видав¬ництві однодумців, зацікавлених у випуску книг саме цього автора. Така співдружність виявляється найбільш плідною, забезпечуючи зосередження навколо видавництва інтелектуальної еліти.

Постійні автори і є найкращими помічниками редакторів, пропонуючи їм оригінальні ідеї, вказуючи кандидатури можливих виконавців.

Якщо йдеться про редактора видавництва, що випускає літературу для масового споживача, або комерційну літературу, то коло турбот тут трохи інше. Як правило, читацька аудиторія наукової книги відома заздалегідь, тому легко прогнозуються доцільні для неї ціни і наклади, у гой час як публікація комерційної продукції, при великій прибутковості цієї діяльності в цілому, пов'язана все-таки зі значним фінансовим ризиком кожного окремого проекту.

Діяльність «комерційного» редактора також можна охарактеризувати як стан постійного пошуку. Успіх цієї людини, а разом із ним і його підприємства, залежить не в останню чергу від уміння знаходити і зважувати всі плюси і мінуси різних ідей, уміння переконувати у своїй правоті керівництво комерційного відділу і видавництва в цілому в ефективній реалізації задумів.

Постійно поповнюючи ідеї, видавництво веде планову роботу щодо їх реалізації. Щось може вийти, щось - ні. Але, щоб убезпечитити себе від невдач, колектив стежить за тим, щоб редакційний портфель завжди був повним. У залежності від готовності рукописів, кожні півроку формується виробничий план.