1.2. Документаційне забезпечення видавництва

Міжнародний стандартний номер книги (ІSВМ)

Згідно із ГОСТ 7.4-95 «СИБИД. Издания. Вьіходньїе сведения» І8ВК є одним із обов'язкових елементів вихідних відомостей для видань, без яких їх випуск не допускається.

Міжнародний стандартний номер книги І8ВН (ТЬе Іпіегпаїіопаї 8іапс1апї Воок МитЬег) - номер, який на міжнародному рівні іденти­фікує будь-яку книгу чи брошуру певного видавця. Система Міжна­родної стандартної нумерації книг застосовується у 166 країнах світу. Використання системи 18 В N дозволяє вдосконалити процес пошуку і замовлення видань та перевірки їх наявності. На міжнародному рівні управління системою І8ВИ здійснюється Міжнародним агентством І8ВТЯ, що сьогодні знаходиться в Лондоні, на національному рівні - національними агентствами. В Україні забезпечує впровадження системи І8В1^, контролює правильність її функціонування, присвоює видавцям, що внесені до Державного реєстру, ідентифікатори видавців у системі І8ВІЧ, надає їм у користування номери I8ВN відповідне агентство Книжкової палати України.

Для одержання Міжнародних стандартних номерів книг І8ВИ видавці повинні звернутися до відділу І8ВІЧІ Книжкової палати.

Згідно із ДСТУ 3814-98 «Видання. Міжнародна стандартна нумерація книг», I8ВN розміщується в нижньому лівому куті звороту титульного аркуша книги, а в разі його відсутності - під випускними даними.

Міжнародний стандартний номер книги складається з абревіатури I8ВN та десяти цифр, що розподіляються на чотири групи, котрі відокремлюються одна від одної дефісом: ідентифікатор країни (групи), ідентифікатор видавця, порядковий ідентифікатор книги, контрольна цифра: IЗВN 966-7241-02-5. Для позначення цифрової частини І8ВК використовують арабські цифри від 0 до 9. Остання цифра I8ВN - контрольна - може бути римською цифрою X, що позначає число 10. З 2007 року введенний тринадцятизначний номер І8В1Ч, який вклю­чає спеціальний код 978, передбачений системою ЕАІ^-ІЛСС для іден­тифікації книжкових видань: 978-966-7241-02-5. Таким чином, номер [ЗВИ буде перетворений в ідентифікаційний код системи ЕАМ-1_ІСС (див. наступний пункт).

Ідентифікатор країни (групи) присвоює Міжнародне агентство ІЗВМ. Україні присвоєний тризначний ідентифікатор - 966. Ідентифікатор видавця надає Національне агентство ІSВМ Воно надає видавцям індивідуальні та збірні ідентифікатори. Індивідуальні класифікатори надаються конкретним видавцям, збірні - різним, що не мають інди- шдуального ідентифікатора й не видають книги систематично. Кіль­кість цифрових знаків в ідентифікаторі видавця залежить від обсягу книжкових видань, які він випускає. Видавцеві із великим обсягом випуску літератури надається ідентифікатор із найменшою кількістю цифрових знаків, а видавцеві з незначними обсягами випуску книжкових видань - ідентифікатор із найбільшою кількістю цифрових знаків. Порядковий ідентифікатор книги служить для ідентифікації конкрет­ного видання. Кількість цифрових знаків у порядковому ідентифіка­торі книги залежить від ідентифікатора видавця. Видавці, яким надані індивідуальні ідентифікатори, надають порядкові ідентифікатори книг споїм виданням у діапазоні номерів, отриманих ними в Національному агентстві І8В1Ч. Для видавців, що мають збірний ідентифікатор, поряд­кові ідентифікатори надає Національне агентство І8В1Ч. Контрольна цифра служить для перевірки правильності написання цифрової частини І8ВИ.

Використання ІЗВИ дозволяє вдосконалити процес обробки інфор­мації щодо випуску книжкових видань, їх наявності, пошуку та реалі­зації. І8ВК випущених видань наводяться у каталогах виданої літератури, бібліографічних покажчиках, в інформаційних виданнях системи «Воокз іп ргіпї».

Штрихове кодування видань

У світовій видавничій практиці значного поширення набула практика штрихового кодування видань. Використання штрихового кодування книжок значно вдосконалює процес їх продажу, підвищує рівень автоматизації збирання, реєстрації та обробки інформації стосовно їх наявності, обсягу і структури реалізації, полегшує пошук та замовлення необхідних видань. У західних країнах продаж книг без штрихкоду практично неможливий.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 1996 р. № 574 «Про впровадження штрихового кодування товарів» з 1 січня 1997 року запроваджено маркування суб'єктами підприєм­ницької діяльності товарів штриховими кодами. Для маркування про­дукції в Україні використовуються штрихові коди системи ЕАМ-ІЛСС.

Присвоєння суб'єктам підприємницької діяльності, товарам номерів системи ЕАМ-ЕГСС здійснює Асоціація товарної нумерації «ЄАН Україна» (нова назва - 031 Україна), що створена у вересні 1994 року і є офіційним представником в Україні міжнародної організації GSI. Міжнародна асоціація була заснована у 1977 році як Європейська асоціація товарної нумерації ЕАИ (Еигореап Аііісіе ТЧитЬегіп§), а після приєднання країн з інших континентів була перейменована у ЕАN Іпіегпаїіопаї. З 2004 року, після долучення до асоціації Ради з уніфікованого кодування ІіСС (США), була впроваджена назва ОЗ1. Система є досить поширеною - її застосовують у 140 країнах. Але це не єдина система штрихового кодування - у світі є кілька десятків подібних систем.

Штриховий код є комбінацією цифрових позначень, штрихів та про­міжків різного розміру. Цифрові позначення містять 13 (код ЕА1Ч-13) або 8 цифр (код ЕАИ-8). Така символіка дозволяє кодувати лише циф­рові значення. Штрихкодова символіка ІЮС/ЕАМ-128 (нова назва - 081-128) дозволяє кодувати не тільки цифри, а й усі літери латинської абетки та інші знаки (всього 128 символів). Зазвичай код містить інфор­мацію про країну, виробника товару та сам товар. У коді 1ЛСС/ЕАМ-128 можна подати додаткову інформацію про продукцію, наприклад, вагу нетто, дату виготовлення, серійний номер, термін придатності тощо. Закодована інформація автоматично зчитується за допомогою спеціаль­них сканерів. Штриховий код будується за певними стандартними правилами.

На відміну від інших товарів ідентифікація книжок відбувається за допомогою штрихкодових позначок, що будуються на основі ІЗВЬі. Ці умови використання кодів ЕА^-13 визначені угодою між Асоціацією ЕАИ Іпіеппаїіопаї (нині 081), ІІСС та Міжнародним агентством ІЗВІчІ. Код ЕАН для книг складається зі спеціального коду 978, що виділений Міжнародною асоціацією 081 для ідентифікації книжкових видань у загальній товарній масі, та номера І8В1Ч видання. Остання цифра штрихкоду є контрольною і використовується для перевірки його правильності. Контрольна цифра з номера І8ВК до штрихового коду не входить, оскільки код ЕА1Ч-13 має своє контрольне число. Також для маркування книжок та періодичних видань застосовуються коди з дно- та п'ятизначними «розширеннями» для кодування додаткової інформації (номер видання, спеціальне позначення ціни). Штрихові коди розміщують на четвертій сторінці обкладинки або на задній палітурці.

Консультування з питань надання виданням ідентифікаційних номерів Воок1апсі/ЕАІЧ/18ВК у стандарті коду ЕАМ-13 здійснює Національне агентство І8В1Ч Книжкової палати України.

Для створення штрихкодової позначки в електронному вигляді (майстер-файла) застосовується спеціальне програмне забезпечення.

Якщо у видавництві немає необхідних програмних продуктів, необ­хідно замовити готовий майстер-файл або майстер-фільм (плівку і зображенням штрихкодової позначки) в організації, що надає такі послуги, наприклад через відділ 18ЕМ Книжкової палати.

Нормативна база видавничої діяльності

Правове регулювання діяльності видавництв і видавничих органі­зацій здійснюється нормативно-правовими актами як загального (спільними для всіх підприємств та організацій, що діють на території України) так і спеціального характеру. Видавнича діяльність в Україні регламентується низкою законодавчих актів. До їх складу входять:

^ Закон України «Про видавничу справу» від 5.06.97 № 318/97-ВР.

^ Закон України «Про інформацію» від 2.10.92 № 2657-ХІІ.

^ Закон України «Про внесення змін до Закону України» Про авторське право і суміжні права» від 11.07.2001 № 2627-ІІІ.

^ Закон України «Про державну таємницю» від 21.01.94 № 3855-ХІІ.

^ Закон України «Про обов'язковий примірник документів» від 09.04.99 № 595-ХІУ

^ Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки книговидавничої справи в Україні» від 20.11.2003 № 1300-ІУ.

Закон України «Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні» від 06.03.2003 № 601-IV.

^ Закон України «Про обов'язковий примірник документів» від 09.04.1999 № 595-ХІУ.

^ Указ Президента України «Про деякі заходи з розвитку книго­видавничої справи в Україні» від 21.03.2006 № 243/2006.

^ Постанова Кабінету Міністрів України «Про Державний реєстр видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції» від 28.09.1998 № 1540.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про впровадження штрихового кодування товарів» від 29.05.1996 № 574.

^ Положення «Про штрихове кодування товарів», затверджене наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 20.08.2002 № 255.

^ Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-ГУ

^ Наказ Міністерства освіти і науки України «Порядок надання навчальній літературі, засобам навчання і навчальному обладнанню грифів та свідоцтв Міністерства освіти і науки України» від 23.12.2004 № 973

Вимоги до технічного оформлення друкованих видань визначаються системою нормативно-технічних документів:

^ Основні одиниці обліку видавничої продукції.

^ Методика визначення обсягу авторського і видавничого оригі­налів.

^ ГОСТ 7.1-84 СИБИД. Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления. Изменения: 1999.

^ ДСТУ 3582-97. Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила.

^ ГОСТ 7.12-93 СИБИД. Библиографическая запись. Сокращение слов на русском язьіке. Общие требования и правила. Изменения: 1996.

^ ГОСТ 7.4-95 СИБИД. Издания. Вьіходньїе сведения. Изменения: 1996; 2000.

^ ДСТУ 3814-98. Інформація і документація. Видання. Міжнародна стандартна нумерація книг.

^ ГОСТ 7.56-89. (СТ СЗВ 175-75, ИСО 3297-86) СИБИД. Издания. Международная стандартная нумерация сериальньїх изданий.

^ ГОСТ 7.9-95. (ИСО 214-76) СИБИД. Реферат и анотация. Общие требования. Взамен ГОСТ 7.9-77.

^ ДСТУ 3145-95. Коди та кодування інформації. Штрихове коду­вання. Загальні вимоги.

^ ДСТУ 3144-95. Коди та кодування інформації. Штрихове коду­вання. Терміни та визначення.

^ ДСТУ 3146-95. Коди та кодування інформації. Штрихове коду­вання. Маркування об'єктів ідентифікації. Штрихові позначки ЕА1Ч. Вимоги до побудови.

^ ДСТУ 3148-95. Коди та кодування інформації. Штрихове коду­вання. Система електронного обміну документами на постачання продукції. Загальні вимоги.

^ ДСТУ 3356-96. Коди та кодування інформації. Штрихове коду­вання. Маркування об'єктів ідентифікації. Порядок присвоєння, реєстрації, перегляду та скасування кодів ЕАИ на продукцію.

^ КНД 50-051-95. Коди і кодування інформації. Штрихове кодуван­ня. Вибір і застосування штрихових кодів. Основні положення

^ ДСТУ 3359-96. Коди та кодування інформації. Штрихове кодуван­ня. Маркування об'єктів ідентифікації. Якість друку штрихкодових позначок. Загальні технічні вимоги та методи контролю

^ ['ОСТ 7.5-98 СИБИД. Журнали, сборники, информационньїе іпдания. Издательское оформление публикуемьіх материалов.

ДСТУ 3017-95. Видання. Основні види. Терміни та визначення.

^ ДСТУ 3018-95. Видання. Поліграфічне виконання. Терміни та пігшачення.

^ ДСТУ 3772-98. Оригінали для поліграфічного відтворення. За- і альні технічні вимоги.

^ ГОСТ 7.62-90 СИБИД. Знаки для разметки оригиналов и ислрав- исііия корректурньїх и пробньїх оттисков.

^ ГОСТ 5773-90. Издания книжньїе и журнальньїе. Формати.

^ ГОСТ 9254-77. Газети. Размерьі. Изменения: 1987; 1989.

^ ГОСТ 22240-76. Обложки и крьішки переплетньїе. Типи. Изме­нения: 1082;1987.

^ ГОСТ 7.23-80 СИБИД. Издания информационньїе. Структура н оформление.

^ ГСТУ 29.5-2001. Видання книжкові. Поліграфічне виконання. Загальні технічні вимоги.

^ ГСТУ 29.4-2001. Обкладинки і палітурки. Типи.

^ГСТУ 29.2-97. Підручники і навчальні посібники для загально­освітніх шкіл та інших типів середніх навчальних закладів. Полігра­фічне виконання. Загальні технічні вимоги.

^ ГСТУ 29.6-2000. Видання для дітей. Поліграфічне виконання. Загальні технічні вимоги.

^ ДСанПіН 5.5.6.084-2002. Державні санітарні правила і норми. Гігієнічні вимоги до друкованої продукції для дітей.

^ ГСТУ 29.1-97. Журнали. Поліграфічне виконання. Загальні технічні вимоги.

^ ГСТУ 29.3-2000. Газети. Поліграфічне виконання. Загальні технічні вимоги.

^ СОУ 22.2-02477019-01:2004. Картки образотворчі немарковані. Технічні умови.

^ СОУ 22.2-02477019-02:2005. Видання аркушеві. Технічні умови.

^ ТУУ 29.005-95 Календарі. Технічні умови.

Для типової видавничої продукції використовуються державні стандарти (ГОСТ, ДСТУ), якими передбачено для кожного видання основні характеристики (оформлення, формати, способи поліграфіч­ного виконання тощо). Для виробів, що виготовляються виключно в певній галузі, розроблено галузеві стандарти (ГСТУ). Для нетипової видавничої продукції замість стандартів використовуються технічні умови (ТУУ), які визначають усі ознаки виробу. Використання стан­дартів у видавничій справі дозволяє уніфікувати процес підготовки та виготовлення видань, уникнути розбіжностей між вимогами видавництв та можливостями поліграфічних підприємств. Дотримання передбачених стандартами правил бібліографічного оформлення видань дозволяє створити універсальну систему інформації про книги, зробити її придатною для використання у статистиці, торгівлі, бібліографії. Згідно з Господарським кодексом України всі суб'єкти господарювання зобов'язані здійснювати бухгалтерський облік результатів своєї відповідно до вимог роботи, складати статистичну інформацію, а також надавати закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності.

Облік діяльності та формування собівартості видавничої продукції

здійснюється із застосуванням положень галузевої Інструкції з плану-

вання, обліку, калькулювання собівартості видавничої і поліграфічної

від 31.01.04.

Для забезпечення одержання інформації про стан книговидання до складу статистичної звітності видавництв і видавничих організацій з 1 січня 1993 року введена форма № 1-В «Звіт видавництва, видавничої організації про випуск і здачу друкованої продукції», що подається до Книжкової палати України.