4.3. Вибір та розрахунок паперу для книжкового видання

Вибір виду паперу для основної частини видання й обкладинки

Вибір паперу для того чи іншого видання має не лише художню й тех­нічну складову, але й економічну. Ціна паперу сьогодні складає 50-70 % собівартості видань, і це слід ураховувати видавцям, добираючи папір для виготовлення тієї чи іншої продукції, оскільки необхідну якість видання їм потрібно забезпечити з мінімальними затратами.

До паперу книжкової продукції особливі вимоги пред'являють і читачі, і видавці, і друкарі. У першу чергу вони звертають увагу на естетичні якості паперу - відтінок і текстуру поверхні, що створюють необхідний комфорт, емоційний фон під час читання, забезпечують якіс­ну читабельність тексту. Певний відтінок паперу покращує сприйняття інформації (наприклад, блакитно-білий у повноколірних ілюстрованих виданнях), непрозорість мінімізує просвічування, міцність збільшує довговічність видання.

Основною технічною вимогою до паперу, призначеного для виготов­лення книжок тривалого використання, є пропорційність його товщини й компактність видання, а також відповідність розміру книжкового блока естетично запроектованій палітурці чи обкладинці. Папери великої товщини більше підходять для дитячої літератури, особливо казок, малої - для довідників та енциклопедій.

У разі безниткового скріплення папір разом із клеєм має добре утримувати зв'язок між аркушами книжкового блока, а в разі зшивання нитками - бути достатньо міцним, щоб витримувати напруження, створюване нитками.

Для журнальної продукції використовують дуже різноманітний асортимент паперів: від звичайних до високоякісних, залежно від призначення, масою 1 м² від 130 до 180 г - залежно від терміну збері­гання й типу видання.

Щодо якості газетного паперу вимоги нижчі. Останнім часом газетний папір все більше удосконалюється: стає більш глянцевим, міцним, зменшується різниця між лицьовим та зворотним боком тощо. Всі ці перетворення здійснюються для друкування кольорових газетних видань.

При виборі паперу для основної частини .книжкового видання враховують: тип видання; рекомендації ГСТУ та ТУ для цього типу видання; термін використання; спосіб друку; характер ілюстрацій; обсяг; наклад; категорію читача; вимоги до економічних параметрів видання; технічні можливості друкарні.

Вибір паперу для того чи іншого видання залежить, у першу чергу, від типу, характеру й виду продукції, а вже потім - від способу друку. Проте друкарсько-технічні властивості паперу є необхідною передумовою всього комплексу якісних показників видання.

Основні властивості паперу оцінюються за такими параметрами:

• розмірно-структурні - форматом, товщиною, щільністю, масою 1 м², шорсткістю (гладкістю) поверхні, пористістю;

• композиційні - складом волокон, наповнювачів, барвників;

• фізико-механічні - міцністю на стиснення, на злам, під час роз­тягування, розривною міцністю, жорсткістю, опором продавлюванню, згинанню, роздиранню;

• оптичні - білістю, відтінком, глянцем, непрозорістю;

• гідрофільні та гідрофобні - ступенем проклейки, всотувальною здатністю (поверхневою вбирністю), вологостійкістю (водонепроникні­стю), гігроскопічністю (водовбиранням), деформацією при зволоженні, відносною вологістю;

• хімічні - кислотністю, лужністю.

До найголовніших друкарсько-технічних показників, що визначають вибір паперу для видання, належать: маса його площі їм², щільність, гладкість, білість, ступінь проклейки, розривна міцність, деформація при зволоженні та висушуванні. Використовуються й інші специфічні критерії, наприклад: стійкість до агресивного середовища, волого­стійкість, поверхнева міцність, або такі, що характеризують взаємодію паперу і фарби.

Для виготовлення багатокольорової ілюстраційно-текстової про­дукції, розрахованої на тривалий термін використання, на рулонних ма­шинах офсетного друку рекомендується обирати офсетний папір № 1 марки А на основі біленої целюлози хвойних і листяних порід деревини масою 1 м² (70±2,5) г, білістю 75-80 %, гладкістю 50-80 с, вологістю 5-7 %. Для виробництву повноколірної продукції з лініатурою растру 60-80 лін./см на аркушевих машинах офсетного друку рекомендується також папір № 1, однак з дещо іншими параметрами: гладкість у межах 150-180 с, ступінь проклейки 1,75 мм, білість 83-94 %. Тиск в офсетно­му плоскому друкуванні незначний, тому деяка кількість наповнювачів і високий ступінь проклейки забезпечують невелику деформацію стискування, що сприяє кращому контакту паперу з офсетним гумо- тканинним полотнищем.

Вибір паперу за масою й товщиною визначається форматом та обсягом видання, типом друкарського обладнання, читацькою кате­горією, вартістю поштових і транспортних витрат на доставку книги споживачеві.

Книги великого обсягу в обліково-видавничих аркушах (словники, енциклопедії) слід випускати на тонкому папері масою 1 м² 50-60 г, великі за форматом книги відносно обмеженого обсягу (подарункові видання) - на папері масою 1 м² 140-160 г.

При виборі формату паперу слід враховувати форматний ряд друкарського обладнання друкарні, а також ту обставину, що в папері для аркушевого офсетного друку більша сторона аркуша має збігатися з машинним напрямком відливу. Найкраще для експлуатації книги, коли в книжковому блоці, форзаці й обкладинці машинний напрямок відливу паперу паралельний корінцю книги.

При виборі паперу для обкладинок необхідно керуватися призна­ченням палітурного паперу відповідно до ГОСТ 20283-89 «Бумага обложечная. Технические условия». Для виготовлення одноколірних і багатоколірних обкладинок без накладення фарб рекомендується палітурний папір марки А машинної гладкості масою 1 м² 160-240 г, з накладенням фарб - палітурний папір марки А тієї ж маси, але каланд- рований. Для суцільних і складених палітурок зі сторонками, критими папером, під час друкування однією фарбою слід використовувати палітурний папір марки О машинної гладкості масою 1 м² 100-140 г, а під час багатоколірного друку з накладенням фарб - палітурний папір марки О, каландрований масою 1 м² 100-140 г.

Розрахунок кількості паперу на видання

Для визначення кількості паперу на видання необхідні такі вихідні дані: маса 1 м² паперу, на якому передбачається друкувати книгу, формат книги, обсяг книги в друкарських аркушах, наклад видання, норми відходів паперу на технологічні потреби поліграфічного виробництва.

Визначивши площу паперового аркуша у квадратних метрах множенням його ширини на довжину й помноживши це на масу 1 м² паперу в грамах, ми отримуємо масу паперового аркуша в грамах. Помноживши цю масу на обсяг у паперових аркушах (обсяг у друкар­ських аркушах, поділений на 2), знаходимо кількість паперу в грамах, необхідну на один примірник книги. Додатково помноживши цю кількість на наклад видання й додавши норму відходів паперу на технологічні потреби, отримуємо кількість паперу на видання.

Отже, якщо площу паперового аркуша позначити 5 (м²), масу 1 м² паперу - т (г), обсяг видання в паперових аркушах - Я, наклад видання- Т(прим.) і норму відходів на технологічні потреби - К_ві (г), то кількість паперу К (т), необхідна на випуск видання, дорівнюватиме:

При друкуванні на одному боці паперового аркуша цифра 2 у знамен­нику не вводиться.

Визначити значення чотирьох перших величин для видавця- початківця неважко. Фактично це вихідні дані. Складніше з нормами відходів паперу на технологічні потреби виробництва, обумовлені технологією поліграфічного виробництва, особливостями застосову­ваного обладнання, кольоровістю й ілюстративністю книги та іншими чинниками.

Галузеві нормативи відходів паперу розраховані на застосування паперу для друку, що відповідає стандартам і технічним умовам, способу друку, виду продукції, застосовуваному устаткуванню, формату видань із урахуванням конструктивних особливостей друкарського обладнання. При використанні непрофільних видів паперу й друку на папері іншого сорту норми відходів збільшуються. Норми відходу паперу на технологічні потреби визначає, як правило, поліграфічне підприємство при оформленні замовлення на книгу з наступним уточненням після завершення роботи. На початковому етапі, визначаючи потребу в папе­рі, видавець може як скористатися діючими в галузі типовими нормами витрат паперу на випуск газет, книжково-журнальної продукції й образо­творчої продукції під час друкування на різних машинах, а також нормами відходів паперу в брошурувально-палітурних процесах і при флатуванні. Ці та інші нормативно-технічні документи розроблені ВАТ «Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т. Г. Шевченка», їх перелік наведений у додатку Б.

Для книг норми диференційовані залежно від маси 1 м² паперу, накладу видання, способу друку, типу використовуваного друкарського обладнання, кольоровості видання й виду використовуваного паперу (папір без покриття або крейдяний). Збільшені норми витрати паперу встановлені в тисячах квадратних метрів і в тоннах на 1 млн. умовних друкарських аркушів-відбитків, тобто приведених до формату 60 х 90 см. Якщо формат видання інший, необхідно скористатися розрахунковими коефіцієнтами.

Умови зберігання паперу

Папір - гігроскопічний матеріал, що легко сприймає й віддає вологу. Тому він повинен бути упакований у вологонепроникний матеріал і зберігатися при дотриманні певних умов.

Папір у рулонах варто зберігати в упаковці на торцях у закритих опалювальних складських приміщеннях (у неопалюваних - не більше місяця, під відкритим небом, навісом або брезентом - не допускається);

в аркушах - в упаковці, в опалювальних складських приміщеннях (не допускається під відкритим небом, навісом або брезентом); у м'яких стосах або пачках - на стелажах; у щитах - можна безпосередньо на підлозі в кілька рядків.

Рулонний папір, що зберігається в неопалюваних складських приміщеннях і призначений для нарізки на аркуші в цеху підготовки паперу, має вилежуватися в упаковці не менше двох діб для температур­ної акліматизації.

Канали придбання паперу

Придбати папір можна безпосередньо на підприємстві, котрі його виробляють або скористатися послугами посередницьких фірм. Остан­нім часом папір стали продавати й окремі поліграфічні підприємства.

Дуже ненадійною є купівля паперу на чорному ринку й за зразком. Обставини, однак, змушують іноді користуватися й цими каналами. Щоб виключити небажані наслідки, пов'язані з непридатністю паперу для конкретного технологічного процесу, низьким рівнем його якості або закінченням строку його зберігання, краще до оформлення угоди скористатися послугами акредитованого іспитового центру, або вимірювальної лабораторії, де можна отримати консультацію чи висновок про якість паперу й можливі сфери його застосування. Адреси і контактні телефони таких центрів і лабораторій друкують наші провідні журнали «Друкарство», «Палітра друку», «Упаковка» та ін.

Придбання паперу про запас виправдане за наявністю оптимальних умов для зберігання. ГІри цьому зберігати папір, що містить механічну деревну масу, не треба більше року, крейдяний - більше двох років і № 1 - більше трьох років.

В останні роки не внесено серйозних змін у структуру асортименту друкарського паперу, що випускається українськими та російськими підприємствами. Можна лише відзначити майже повне припинення виробництва крейдяного паперу і паперу для глибокого друку.

Разом із тим активізація на внутрішньому ринку імпортних операцій спричинила появу великих асортиментів нових видів друкарського паперу зарубіжних фірм. Просте перерахування торговельних марок зайняло б багато сторінок, що не входить до завдання даного розділу.

Відмінною рисою друкарського паперу, представленого на україн­ському ринку зарубіжними фірмами, є більш висока його якість за оптичними і деформаційними властивостями, а також за його міцністю, але й значно більшою ціною.

Інша ситуація із крейдяним папером. При незначній різниці в ціні якість крейдяного паперу зарубіжних фірм за білістю, відтінком, міц­ністю і якістю обробки поверхні значно перевершує якість крейдяного паперу, що випускається підприємствами України, Росії, Бєларусі. Деякі виробники та постачальники різних видів паперу подані в додатку В.