3.7. Спеціальні види друку, цифровий друк

Трафаретний друк заснований на продавлюванні фарби через друкуючі елементи форми. Друкарську форму отримують насітці-основі мри «закриванні» різними способами ділянок пробільних елементів, а незакриті комірки сітки-основи виконують роль друкарських елемен­тів. При цьому фарба для друкування продавлюється через комірки сі гки за допомогою ракеля.

Трафаретний друк дозволяє отримати на відбитку кольорові шари товщиною до 100 мкм, що призводить до ефекту, який перевищує будь- які можливості основних способів друку.

Власне процес трафаретного друку проводиться на обладнанні широкої номенклатури - від ручних верстатів, у тому числі самороб­них, до автоматизованих ліній. У видавничій справі трафаретний друк використовують для друкування на палітурних кришках і для виробництва рекламних видань. Накладостійкість форм трафаретного друку, як правило, не перевищує 5-7 тис. відбитків. Тому для значних накладів необхідно виготовляти кілька форм. Зате під час трафаретного друку можна отримати на палітурних кришках, що виготовляють із різних матеріалів, яскраве стійке зображення, не обмежуючи художника в його рішеннях. Трафаретний друк рекламної продукції через велику товщину барвистого шару створює ефект рельєфності. Досягти його якимось іншим способом не вдається. Тому трафаретний друк залишається

перспективним для випуску рекламної продукції. Досить доречно використовувати трафаретний друк для вибіркового лакування окремих елементів зображення. Це створює надзвичайний ефект, особливо якщо зображення надруковане на матовому крейдяному папері високої білості. Для вибіркового лакування готується форма трафаретного друку, на якій друкарські елементи відповідають тим місцям зображення, котрі мають бути полаковані. Друкування лаком через форму трафаретного друку дає можливість отримати товстий шар лаку, що створює значно сильніший ефект вибіркового лакування, ніж при офсетному друці. Зараз багато поліграфічних підприємств купують ризографи для оперативного випуску невеликих накладів продукції. Ризографія - це різновид трафаретного друку, коли форма підготовляється за допомогою спеціального лазерного пристрою, що пропалює отвори в місцях друкарських елементів. Потім через цю форму, що знаходиться на циліндрі ризографа, фарба зсередини продавлюється на папір Читаючи найзвабнішу рекламу із приводу ризографії, необхідно пам'ятати, що вона призначена для швидкого виготовлення обмежених накладів бланково-рекламної продукції, але не може бути використана, наприклад, для випуску книг. До спеціальних видів друку слід віднести й термографію. При цій технології на свіжий відбиток офсетного друку наносять спеціальний порошок, що закріплюється на не повністю висохлих друкарських елементах. При наступному нагріванні цей порошок спучується, утворюючи рельєф. Термографія все ширше використовується для виробництва візитних карток, рекламних проспектів зі штриховими зображеннями й іншої подібної акцидентної продукції. Для друкування на невбираючих матеріалах (пластикових пакетах), на картонних коробках, у тому числі гофрокартоні, використовують флексографський друк - різновид високого друку, при якому використовуються гумові або фотополімерні форми й водоспиртовий розчин барвників. Технологія флексографського друку в цей час зазнає значного підйому. Технологічні інновації дозволили їй інтенсивно розвиватися протягом останніх 20 років, розширюються сфери її застосування й можливості. Флексографія - це різновид високого друку, що використовує еластичні фотополімерні друкарські форми й низьков'язку фарбу. Флексографські машини спочатку розроблялися для друку на пакувальних матеріалах і практично вони не мають обмежень за типом матеріалу для друку, що є значною перевагою в умовах мінливої кон'юнктури ринку. Можливе використання паперу, будь-якого виду картону, включаючи і і гофрокартон, самоклейових матеріалів, металевої фольги, плівкових полімерних матеріалів будь-якого типу й товщини. Крім того, можливий друк на нестандартних матеріалах із грубою фактурою, таких, як, наприклад, тканина. Офсетні машини, що використовують плоскі металеві форми, можуть переносити фарбу тільки на гладкий папір.

Флексографські фотополімерні форми мають цілий ряд переваг у порівнянні з формами, використовуваними в інших способах друку. Нони поєднують у собі простоту виготовлення з високою накладостій- и істю, які властиві формам високого й глибокого друку. Накладостійкість фотополімерної форми перевищує накладостійкість звичайної моно­металічної офсетної форми на порядок і складає від 1 до 5 мільйонів иідбитків.

Особливістю флексографського друку є можливість установки форм па формних циліндрах різної окружності, що дозволяє оптимізувати використання матеріалів, у той час як фіксовані розміри офсетних форм часто призводять до підвищення відсотка відходів. Ще однією перевагою технології флексографського друку є досить низька вартість обладнання, що пов'язане зі спрощеною будовою фарбового апарата. І використання рідких фарб, в'язкість яких близька до в'язкості води, дає можливість відмовитися від складної системи з 10-20 розкатувальних валиків, що використовуються для отримання тонкого кольорового шару в офсетних машинах. Флексографський фарбовий апарат складається всього з 3-х валиків. Друкарські й пробільні елементи на формі рознесені фізично по висоті. Це призводить до того, що відпадає потреба зонального регулювання фарби, і, крім того, немає потреби в апараті зволоження. Все це дуже здешевлює конструкцію машини й робить процес наладження простим і швидким.

Крім відносної простоти будови друкарського апарата, можливість застосування для друку на картоні швидковисихаючих, екологічно чистих водних фарб робить флексографію незамінною в харчовій промисловості. А невеликий час для закріплення флексографських фарб дозволяє об'єднати друкарське й оздоблювальне обладнання в автоматизовану лінію. Тому флексографські друкарські машини виявляються значно економічнішими за інші друкарські машини з роз­дільним технологічним процесом. Водночас флексографія дозволяє використовувати більш грубі растри, ніж офсет або глибокий друк (звичайно лініатура не перевищує 150 Ірі) і за якістю друку поступається останнім. Проблеми виникають І через велике значення розтискування растрової точки. Якщо тверді форми для офсетного або глибокого друку можуть передавати однопроцентну точку, то для флексографії - це двопроцентні точки, які через розтискування перетворюються в трипроцентні. Це призводить до втрати градацій у світлих місцях і тінях. Ще одна галузь, у якій можуть виникнути проблеми, - це приводка кольорів. Тут припустимі відхилення набагато ширші, ніж в офсетному друці, що пов'язано, головним чином, із гнучкістю носіїв. Значення трепінга у виняткових ситуаціях можуть досягати 1,5 мм, хоча у звичайних умовах рівняються 15 мікронам, що вдвічі більше, ніж для офсету. Для отримання якісних і відбитків ці обмеження флексографського друку необхідно врахувати на етапі дизайну, що ускладнює процес підготовки макета в порівнянні з іншими способами друку. Найбільш значущими чинниками, що стримують розвиток флексо графії, є відсутність єдиних стандартів на склад фарб і параметри виробничого процесу недостача фахівців. Але з часом ці недоліки поступово зникають. Для друкування на неплоских поверхнях (ручках, запальничках, ампулах і т. ін.) використовується тамподрук, коли фарбу із зображення на офсетній друкарській формі «забирає» еластичний тампон грушоподібної форми й передає її на неплоску поверхню будь-якого невбираючого матеріалу (пластмаса, скло й т. ін.). Цифровий друк - це сукупність технологій, об'єднаних однією загальною ознакою - поданням інформації в цифровому вигляді аж до моменту її відтворення на матеріалі, який задруковується. У цифрових друкарських машинах відсутня властива традиційним способам друку фізична друкарська форма. Її еквівалентом є цифрова форма, тобто

цифровий код, що описує інформацію, призначену для друку. Переваги цифрового друку визначаються відсутністю фізичної друкарської форми. Віртуальна форма дозволяє робити з даними різні перетворення, складність яких обмежується тільки ресурсами програмно-апаратного забезпечення. Друк змінних даних є найбільш суттєво перевагою цифрового друку перед традиційними технологіями, тому що можливість його реалізації не обмежена ні особливостями технологічного процесу, ні рівнем організації виробництва, ні іншими чинниками. Відсутність фізичної форми виключає характерні для традиційної технології стадії виготовлення фотоформ, кольоропроби й виробництва друкарських форм, завдяки чому значно підвищується оперативність випуску друкованої продукції. Технологічні можливості сучасних цифрових друкарських машин (ІЩМ) мають обмеження за якістю, асортиментом тонерів, набором матеріалів, що задруковують, швидкістю друку.

Роздільна здатність друкуючих механізмів сучасних ЦДМ не перевищує 812 сірі, однак за рахунок використання спеціальних техно­логій її вдається підвищити в кілька разів. Таким чином, при відтворен­ні 256 градацій растрової точки вдається домогтися максимальної лініатури друку близько 170 ірі, що відповідає аркушевому офсету середньої якості. Для друку робіт з підвищеними вимогами до якості можливостей цифрового друку поки недостатньо.

Вартість відбитків, отриманих за допомогою цифрового друку, залишається досить високою, що обумовлене значною ціною друкар­ського обладнання й видаткових матеріалів, насамперед тонерів. Мате­ріали, що задруковують, сертифіковані для використання в ЦДМ, як правило, також дорожчі призначених для традиційних способів друку. Внаслідок цього цифрова технологія використовується в основному для друку пробних і термінових накладів й так званої оперативної поліграфії.