Завдання для самоперевірки та повторення

1. Що таке ділова культура і які типи ділової культури Ви знаєте?

2. Чим відрізняються між собою різні типи ділової культури? 3. Чим відрізняються між собою західна та східна культури?

4. Які країни культивують індивідуалізм, а які колективізм?

5. Які країни належать до мужніх і які до жіночих?

6. Як поділяють ділові культури за ставленням до часу?

7. Як ставляться представники різних ділових культур до початку ділових переговорів?

8. Назвіть типи корпоративної культури і країни, до яких вони належать, а також основні відмінності між ними.

9. Що таке менталітет і як пов'язаний з менталітетом менеджмент?

10. Назвіть фази ділового контакту з іноземними партнерами.

11. Що приверне увагу на презентації товару представників моноактивної, поліактивної та реактивної культур?

12. Назвіть бар'єри взаєморозуміння у спілкуванні з іноземцями.

13. Що таке етика бізнесу?

14. Чи можна говорити про етику бізнесу у зв'язку з тим, що серед підприємців багато хто перебуває у протиріччі з законодавством?

15. Для чого потрібні етичні кодекси організації?

16. Якою є структура етичного кодексу організації?

17. Про що йдеться у Золотому правилі моральності?

18. Що таке мораль і які дві основні характеристики моралі можете навести?

19. Як живуть люди за принципами "мати" і "бути" та як вони спілкуються з іншими?

20. Що таке цінність і ціннісні орієнтації?

21. Дайте характеристику особистісних цінностей.

22. Що ми розуміємо під колективними або корпоративними цінностями?

23. Що таке моральна культура і моральні норми та принципи?

24. Що становить зміст моральної культури спілкування і які її рівні?

Після вивчення теми студенти повинні:

• Вміти аналізувати різні національні стилі ділового спілкування та встановлювати зв'язок між ними;

• Вміти виявляти національні розрізнення та їх враховувати при переговорах, ділових зустрічах тощо;

• Вміти враховувати національний стиль спілкування при переговорах;

• Володіти прийомами уникнення міжетнічних, міжнаціональних, релігійних конфліктів;

• Виявляти знання позитивні та негативні аспекти ділового спілкування;

• Мати навички використання методів попередження та зняття психологічного бар’єру у діловому спілкуванні.

Рекомендована література:

• основна література 6, 7, 8, 9;

• додаткова література: 4, 5, 6, 7.

Семінарське заняття 2.

Тема: Психологічні особливості ділового спілкування.

Мета: усвідомити роль психологічних особливостей ділового спілкування у духовному й економічному розквіті організації та суспільства, сформувати навички урахування психологічних особливостей ділового спілкування при переговорах, бесідах, ділових зустрічах тощо.

Питання до теми:

1. Психологічні особливості застосування вербальних й невербальних засобів спілкування при інформаційному обміні: переговорах, бесідах, ділових зустрічах; вимоги до особистості як суб'єкта ділового спілкування.

2. Засоби підвищення ефективності ділового спілкування:просторове розташування суб'єктів ділового спілкування, використання жестів, міміки, пантоміміки в залежності від їх призначення і соціально-культурних, етнічних, національних стереотипів; дотримання міжособистісної дистанції в залежності від виду ділового спілкування (бесіда, переговори, публічний виступ тощо) та соціально-культурних, етнічних, національних стереотипів.

Вивчивши цей матеріал, Ви повинні:

знати:

• Психологічні особливості застосування вербальних й невербальних засобів спілкування при інформаційному обміні: переговорах, бесідах, ділових зустрічах; вимоги до особистості як суб'єкта ділового спілкування.

• Психологічні вимоги до ведення переговорів, бесід, ділових зустрічей.

• Теорію особистості як суб'єкта ділового спілкування.

вміти:

• застосувати вербальні й невербальні засоби спілкування при інформаційному обміні: переговорах, бесідах, ділових зустрічах; вимоги до особистості як суб'єкта ділового спілкування;

• дотримуватись психологічних вимог до ведення переговорів, бесід, ділових зустрічей.

• враховувати психологічні особливості особистості при діловому спілкуванні;

• враховувати власний стиль спілкування та стиль спілкування співрозмовника.

Ключові слова та терміни: особистість, ділове спілкування, вербальні та невербальні засоби ділового спілкування, переговори, бесіда, ділова зустріч, стиль ділового спілкування.

Спілкування є важливою духовною потребою особистості як суспільної істоти. Потреба людини у спілкуванні зумовлена суспільним способом її буття та необхідністю взаємодії у процесі діяльності. Будьяка спільна діяльність, і в першу чергу трудова, не може здійснюватись успішно, якщо між тими, хто її виконує, не будуть налагоджені відповідні контакти та взаєморозуміння.

Ділове спілкування — двосторонній або багатосторонній процес, зумовлений необхідністю здійснення управлінських функцій шляхом встановлення відносин, налагодження зворотного зв’язку.

Ділове спілкування є специфічною формою активності людей, передбачає встановлення прямих і опосередкованих контактів між тими, хто вступає у ділові відносини, забезпечує реагування і вплив на дії та інформацію інших осіб, взаємне сприймання.

Стиль спілкування - індивідуальна стабільна форма комунікативної поведінки людини, яка проявляється за будь-яких умов взаємодії — в ділових стосунках, у стилі керівництва, у способах прийняття рішень та розв’язання конфліктів, в обраних прийомах впливу на людей.

Ділове спілкування підсвідомо здійснюється на певній відстані між людьми, причому виділяються такі види зон спілкування:

• Інтимна зона (15 — 46 см) — спілкування з слизькими, батьками, родичами.

• Особиста зона (46 — 120 см)— відстань спілкування з друзями і однодумцями.

• Зона соціального спілкування (1,2 — 2,0 м) — встань на переговорах з приятелями і колегами по роботі.

• Формальна зона (2,0 — 3,6 м) — ділові переговори візити до вищих чиновників.

Загальнодоступна або публічна зона (більше 3,6 м) спілкування з великою групою людей.

Засобами ділового спілкування є мовні (вербальні) та немовні (невербальні) засоби: жести, міміка, інтонація, паузи, манери, зовнішність. Знання засобів ділового спілкування та вміння їх застосовувати при переговорах, ділових зустрічах тощо дає змогу комуні канту значно поліпшити ефективність соціальної взаємодії.