1. Конфліктологія як наука виникла:

А) в XIX ст.; Б) разом з виникненням людства; В) в XX ст.

2. Управління конфліктами – це:

А) цілеспрямований вплив на його динаміку;

Б) цілеспрямоване, обумовлене об'єктивними законами впливу на процес його динаміки в інтересах розвитку або руйнування тієї соціальної системи, до якої має відношення даний конфлікт;

В) цілеспрямований вплив на конфліктуючих в інтересах зниження напруженості між ними;

Г) цілеспрямоване, обумовлене об’єктивними законами впливу на процес формування адекватного образу конфліктної ситуації в конфліктуючих в інтересах зниження напруженості між ними;

Д) цілеспрямований вплив на мотиви конфліктуючих.

3. Зміст управління конфліктами включає:

А) прогнозування, попередження (стимулювання), регулювання, розв’язання;

Б) прогнозування, попередження (стимулювання), розв’язання;

В) прогнозування, регулювання, розв’язання;

Г) прогнозування, аналіз, попередження, розв’язання;

Д) аналіз конфліктної ситуації, прогнозування, попередження, розв’язання.

4. Визнання реальності конфліктуючими сторонами, легітимізація конфлікту й інституалізація конфлікту входять у зміст:

А) прогнозування конфлікту;

Б) попередження конфлікту;

В) стимулювання конфлікту;

Г) регулювання конфлікту;

Д) розв’язання конфлікту.

5. Інституалізація конфлікту – це:

А) визначення місця й часу переговорів з розв’язання конфлікту;

Б) створення відповідних органів і робочих груп по регулюванню конфліктної взаємодії;

В) форма залучення громадськості для розв’язання конфлікту;

Г) досягнення угоди між конфліктуючими сторонами по визнанню й дотриманню статутних норм і правил поведінки в конфлікті;

Д) звертання до медіатора.

6. Легітимізація конфлікту – це:

А) визначення місця й часу переговорів з розв’язання конфлікту;

Б) створення відповідних органів і робочих груп по регулюванню конфліктної взаємодії;

В) досягнення угоди між конфліктуючими сторонами по визнанню й дотриманню статутних норм і правил поведінки в конфлікті;

Г) звертання до медіатора;

Д) додання конфлікту широкого розголосу.

7. Принципами управління конфліктами є:

А) гласність, об’єктивність, адекватність оцінки конфлікту, опора на громадську думку;

Б) гласність, об’єктивність, адекватність оцінки конфлікту, аналіз результатів діяльності, опора на громадську думку;

В) конкретно - ситуаційний підхід, гласність, опора на позитивні якості конфліктуючих, застосування біографічного методу;

Г) гласність, опора на громадську думку, врахування інтересів керівництва, прогнозування;

Д) прогнозування, стимулювання, регулювання, розв’язання.

8. Ким з учених розроблена модель застосування влади при розв’язанні конфлікту:

А) О. Томасрм і Р. Кіллменом;

Б) Х. Корнеліусом і Ш. Фейєром;

В) Д. Скоттом і Ч. Ликсоном;

Г) М. Дойгом і Д. Скоттом;

Д) Р. Фішером і У. Юрі.