Модуль № 4 “Логіка”

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ І СОЦІОЛОГІЇ

Методичні рекомендації

до проведення семінарських занять з дисципліни

“ЛОГІКА”

для студентів денної форми навчання

спеціальностей факультету кібернетики

ХЕРСОН 2009

І. Загальні питання методичного забезпечення курсу

Формування i розвиток сучасної культури мислення, світоглядно - методологічної парадигми наукової молоді неможливе без логіки як теоретичної основи людського мислення й світосприймання, без розуміння логіки як життєвого завдання.

Головна мета дисципліни " Логіки " - це:

• забезпечити глибоке засвоєння специфіки логічного осягнення дійсності;

• високу логічну и світоглядно-методологічну культуру студентів;

• подальше становлення i вдосконалення логічної i філософської культури студентів як фахівців та громадян демократичної України.

Основні завдання дисципліни:

• допомогти у формуванні соціально-економічної, духовної i політичної культури демократичного суспільства України, що переживає глибокі, стрімкі, бурхливі соціально-політичні зміни;

• надати можливість студентам отримати необхідні системи знань сучасного рівня розвитку української філософії;

• оволодіти вмінням застосовувати філософські знання в безпосередній повсякденній, виробничій, практичній i науковій діяльності.

В результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:

• основний зміст ycix розділів логіки,

• роль логіки у підвищенні культури мислення,

• основні історичні напрямки логічної думки класичного i некласичного етапів розвитку,

• оволодіти сучасним рівнем культури мислення, основними логічними принципами, законами та термінами.

Студенти повинні вміти:

• на основі ґрунтовного, фундаментального знання логіки опанувати самостійний стиль мислення,

• засвоїти специфіку логічного осягнення дійсності,

• формувати свою власну світоглядну та філософську позицію,

• застосовувати набуті знання при аналізі нагальних фахових проблем сьогодення,

• аналізувати и розуміти логічне та фахове знання як самоорганізовану систему.

ІІ. Плани семінарських занять

Семінарське заняття № 1

Тема: ПОНЯТТЯ

(2 години)

План

Зміст і обсяг поняття. Види понять. Узагальнення і обмеження понять. Поділ понять.

Список рекомендованої літератури з теми

1. Хоменко І.В. Логіка – юристам, К.,2003, с.192-210

2. М.Г.Тофтул Логіка, К., 1999, с.20-48

3. В.Х.Арутюнов, В.М.Мішин, Д.П.Кирик Логіка, К., 2000, с.20-32

4. І.В.Хоменко, І.А.Алексюк Основи логіки К., 1996, с.62-95

5. В.И.Кирилов, А.А.Старченко Логика, М., 1995, с.31-45

Конспект

Зміст і обсяг поняття

Поняття – одна із форм мислення, за допомогою якої пізнають сутність явищ, процесів, узагальнюють їх істотні ознаки.

У поняттях предмети і явища дійсності відображаються в узагальненій абстрактній формі.

Елементами змісту поняття виступають істотні для того чи іншого класу предметів чи явищ їх загальні риси, властивості, перетворені в голові людини, тобто такі, які одержали ідеальну мислену форму існування.

Риси, що виражають подібність або відмінність предметів, називають їхніми ознаками.

Ознаки, що належать багатьом предметам (класові предмети), називаються загальними. Ознаки, притаманні тільки окремому предметові, називаються відмітними.

У загальних і відмітних ознаках можуть фіксуватись як істотні, так і неістотні властивості предметів. Слід розмежовувати два розуміння вислову “істотна властивість”:

1. важливість, значущість властивості одного предмета або його ознак по відношенню до другого;

2. властивість, яка визначає характер, природу і напрям розвитку предмета, незалежно від значення його для інших предметів.

Ознаки предметів поділяють на основні і похідні, необхідні і випадкові.

Основні ознаки – це ті істотні ознаки, в яких виводяться як необхідний наслідок інші істотні ознаки.

Похідні ознаки – це ознаки, що виводяться з основних.

Наприклад, у понятті “рівносторонній трикутник” рівність сторін є основною ознакою, а рівність кутів – вже похідною.

Необхідні ознаки – це ті самі істотні ознаки, але взяті у відношенні до тих ознак, які не є ні основними, ні необхідними висновками з них. Поняття “необхідні ознаки” означає, що без них не може існувати жоден індивідуум даного класу предметів. У самих предметів можуть існувати і випадкові ознаки, тобто такі, що належать або тільки деяким представникам класу, або усім представникам, але які не є необхідним наслідком основних ознак, що характеризують весь клас предметів, можна назвати чорний колір, пір’я у ворон.

Залежно від кількості істотних ознак предметів, що фіксуються поняттями, останні поділяються на прості і складні. Поняття, які мають своїм змістом більше одного елемента, розчленовуються на більш прості або менш прості, або, що те саме, на більш складні і менш складні.

Змістом будь-якого складного поняття є синтез елементів, їх єдність. Особливість цієї єдності характеризує структуру поняття, у якій істотним є різниця між родовою ознакою (головною частиною) змісту поняття і видовою ознакою (побічною частиною) змісту поняття.

Головна частина відповідає на запитання: “хто?” або “що?”, а побічна частина – “який?”.