Сульфати

Сульфати є одним з найважливіших аніонів поверхневих вод. Надходять сульфати в процесі хімічного вивітрювання й розчинення сірко-містких матеріалів, у результаті життєдіяльності рослинних і тваринних організмів, з підземними стоками. Вміст сульфатних аніонів у воді обмежується порівняно малою розчинністю, але при низьких концентраціях кальцію, а також у присутності сторонніх солей концентрація сульфатів може значно підвищуватися.

При відсутності кисню під дією сульфатредуцируючих бактерій сульфати відновлюють до сірководню. Сульфіди й сірководень у присутності кисню можуть знову окислитися до сульфатів.

Якісне визначення сульфатів. До 1 мл досліджуваної води додають 4-5 краплі НС1 (1:1) і 0,5 мл 10%-ного розчину хлористого барію. По характеру каламуті, що виділяється, і осаду судять про вміст сульфатів і підбирають відповідні об’єми проб для кількісного аналізу.

Візуальна характеристика проби Концентрація сульфатів, мг/л

Відсутність каламуті 5

Слабка каламуть, що з’являється 5-10

через кілька хвилин

Слабка каламуть, що з’являється 10-100

відразу

Сильна каламуть, що швидко 100 - 5 00

осідає

Турбідиметричне визначення. Метод призначений для аналізу неопалесцентних незабарвлених і слабозабарвлених вод із вмістом сульфатів вище 1 - 2 мг SО₄/л. Зважені й колоїдні речовини видаляють фільтруванням проби. Для усунення впливу гідрокарбонатів пробу нейтралізують розчином НС1. Дj 5 мл досліджуваної води, поміщеної в пробірку із притертою пробкою, додають 1-2 краплі розчину HC1, 5 мл змішаного реактиву s перемішують. Через 40 хв. вимірюють оптичну щільність розчину на ФTК (фіолетовий світлофільтр) у кюветах з товщиною шару 2 см, протиставляючи щільність дистильованої води. Одночасно роблять визначення оптичної щільності досліджуваної води без додавання реактивів, але додавши такий же об’єм дистильованої води. Якщо буде потреба останню віднімають із оптичної щільності проби. Вміст знаходять по калібровочній кривій (у мг SO₄/л). Для побудови калібровочної кривої в мірні колби на 100 мл доливають 0; 1; 2; 3; 5; 10; 20 мл стандартного розчину сульфату калію і доводять об’єм до мітки двічі дистильованою водою. Концентрація цих розчинів відповідно дорівнює 0; 1; 2; 3; 5; 10; 15; 20 мг/л. Роблять визначення, як описано. Калібровочну криву будують, відкладаючи на осі ординат оптичну щільність.

Реактиви. 1. Розчин соляної кислоти х. ч. - і концентровану соляну кислоту змішують із двічі дистильованою водою у співвідношенні 1:1.

2. Змішаний реактив - 100 мл 5 %-ного розчину ВаС1₂ змішують із 300 мл гліколю і 300 мл етилового спирту. Доводять величину рН приблизно до 3 соляною кислотою (1:1) і залишають розчин на 1 - 2 доби.

3. Розчин хлористого барію х, ч. 5 %- ний - 5 г попередньо висушеного при 120°С до постійної маси ВаС1₂ розчиняють двічі дистильованою водою і доводять об’єм розчину в мірній колбі до 100мл.

2. Гліколь СН₂ОН = СН₂ОН х .ч.

2. Етиловий спирт С₂Н₅ОН гідролізної марки “Спирт ректифікат ГОСТ 18300-72”.

3. Стандартні розчини сульфату калію х. ч.:

а) основний розчин із вмістом 1 мг SO₄/л готують розчиненням у двічі дистильованій воді 0,1810 г висушеного при 110°С до постійної маси K₂SО₄ з доведенням об’єму розчину до 1000 мл;

б) робочий розчин, 0,1 мг/мл. 10 мл основного розчину розбавляють двічі дистильованою водою до 100 мл.