Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Економіка праці.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
29.04.2019
Размер:
385.54 Кб
Скачать

Методичні вказівки

Умови задачі свідчать про те, що сегментацію ринку праці слід здійснити за ознакою працездатності за віковим критерієм.

Згідно з цим, слід відокремити 4 сегменти: сегмент працездатного населення (qnp), сегмент молоді працездатного віку (qм), сегмент осіб обмеженої працездатності і непрацездатних осіб (qon) та сегмент осіб пенсійного та передпенсійного віку (qn).

Отже, пропозицію на ринку праці будуть визначати за наведеною сегментацією згідно із відсотками пропозиції за кожною категорією. В даному випадку пропозиція буде розраховуватися згідно із запропонованою сегментацією за формулою:

S = α np · qnp + β м · qм + χn · qn + δon · qon

Коефіцієнт пропозиції (ks) визначає частку населення, яке пропонує свої послуги на ринку праці (S), до загальної чисельності населення в регіоні (q), тобто:

ks = S / q .

Коефіцієнт попиту (kD) визначає частку населення (q), на яку сформовано попит (D), тобто:

kD = D / q .

Коефіцієнт співвідношення попиту та пропозиції визначають за формулою:

kDS = D / S .

Аналіз стану регіонального ринку праці вимагає визначення співвідношення попиту та пропозиції робочої сили. Задоволена пропозиція робочої сили – реалізована економічна (трудова) активність – формує зайнятість. Незадоволена пропозиція – це безробіття або резерв робочої сили. Незадоволений попит на робочу силу – це вакантні робочі місця. Система робочих місць є первинним структуроутворюючим елементом по відношенню до зайнятості.

Якщо попит дорівнює пропозиції робочої сили – ринок праці знаходиться в рівноважному стані; якщо попит перевищує пропозицію робочої сили або навпаки – ринок праці неврівноважений і відповідно наявні вакантні робочі місця або ж існує загроза незайнятості, яка може перетворитися в патологічне безробіття.

Наднизькі ставки оплати праці в кризовій економіці за багатьма напрямками призводять до збільшення пропозиції праці. Тому пропозиція праці в Україні залишається дуже високою, а частина економічно активного населення сягає 90% загальної чисельності працездатного населення (у розвинених країнах – від 50 до 70%).

Практичне заняття №2

1.2. Зайнятість населення і безробіття

Все населення країни (регіону) у віці 15-70 років розподіляється на 3 взаємовиключні та вичерпні категорії: зайняті, безробітні та економічно неактивні (поза робочою силою і ринком праці)

До зайнятого населення, згідно із законом України “Про зайнятість населення” відносять громадян, які проживають на її території на законних підставах, а саме: працівники, що працюють за наймом на всіх підприємствах незалежно від форм власності та господарювання; громадян, які самостійно забезпечують себе роботою; обрані, назначені на оплачувані посади в органи державної влади, управління або в громадські організації; громадяни, які проходять службу у збройних силах, внутрішніх військах, органах національної безпеки і внутрішніх справ; особи, що проходять професійну підготовку з відривом від виробництва; працюючі громадяни держав, які тимчасово знаходяться в Україні і виконують функції не пов’язані з забезпеченням діяльності посольств і місій.

Статус безробітного в Україні мають громадяни працездатного віку, які з причин, що від них не залежать не мають заробітку (трудового доходу), внаслідок відсутності підходящої роботи, зареєстровані в Державній службі зайнятості, дійсно шукають роботу і здатні до неї приступити.

Економічно неактивне населення (поза робочою силою) – особи, які не можуть бути класифіковані як зайняті або безробітні. До складу цієї категорії населення включаються незайняті особи, які належать до таких соціальних груп: учні та студенті; пенсіонери по інвалідності та на пільгових умовах; особи, які зайняті в домашньому господарстві, вихованням дітей та доглядом за хворими; зневірені, тобто особи, які не мали роботи, готові приступити до неї, але впродовж останнього місяця припинили пошук роботи тому, що тривалий час не можуть її знайти і вичерпали всі можливості для працевлаштування; інші особи, які не мали необхідності у працевлаштуванні, а також ті, які шукають роботу, але не готові приступити до неї впродовж найближчих 2-х тижнів.