Міністерство аграрної| політики| Україні
Дніпропетровський державний| аграрний| університет|
Кафедра ЕГМС і ТБ
Конспект лекцій
з дисципліни| «Водопостачання та водовідведення|»)
м. Дніпропетровськ
2010 р
Зміст
Т1. Сучасний стан водопостачання|
Т2. Системи водопостачання|
Т3. Вибір схеми| і склад споруд| системи| водопостачання|
Т4. Вимоги до якості| води
Т5. Споруди для поліпшення| якості| води
Т6. Освітлення і знебарвлення| води.
Т7. Фільтрування води
Т8. Знезаражування води.
Т9. Водоводи та водопровідні| мережі|
Т10. Розрахунок тупікових| і кільцевих| мереж
Т11.Техніко-економічне обгрунтування| будівництва| систем водопостачання|
Т12. Системи і схеми| водовідведення|
Т13. Зовнішні мережі| водовідведення|
Т14. Трасування мережі водовідведення|
Т15. Очищення стічних| вод
Т16. Санітарно-технічне обладнання| окремих| споруд|
Лекція №1
Т1. Сучасний стан водопостачання|
Сільськогосподарське водопостачання| — це| галузь| водного господарства|, завданням|задачею| якої| є задоволення| виробничих| та побутових| потреб| у|біля| воді|, об’єктів| сільського| господарства|, а також| безперебійне| постачання| якісної| води споживачам|, при умові| здіснення| найбільшого| зручного| використанні| води, при найменшій| вартості| її, найбільшій| простоті| та надійності| експлуатації| системи| водопостачання| [1].
Сільськогосподарське водопостачання| має| деякі| особливості|, що| складають| два основних| фактори |розосередженість та сезонна циклічність| сільськогосподарського| виробництва|. Більшість специфічних| особливостей| сільськогосподарського| водопостачання| повинно бути| враховано| при проектуванні| водопостачання| сільських| населених| пунктів| для підвищення| ступеня| надійності| забезпечення| їх доброякісною| водою в необхідній| кількості|.
Для виконання| цих| завдань|задач| у|біля| населеному| пункті| необхідні| пристрої|: мереже водопровідних| труб|труба-конденсаторів|, по якій| вода постачається| в окремі| райони| населеного| пункту; водорозподільні| пристрої| та домові| відгалуження|, які| слугують| для розподілу| води водоспоживачам|; водонапірні| башти|, напірні| резервуари| або| інші пристрої|, які| підтримують| необхідний| вільний| напір| по всій| системі| розподільних| труб|труба-конденсаторів| [2].
Водопровід повинний підвести| воду до корисного споживача|, забезпечивши| найбільш| сприятливі| і одночасно| технічно| і економічно| можливі| умови| водоспоживання|.
Водопровід повинний забезпечити| також| і загальні| потреби у|біля| воді| всього| населеного| пункту в цілому| (на пожежогасіння|, на полив вулиць| та зелених| насаджень| і т.ін.).
Завданням|задачею| галузі| водного господарства| є проектування| системи| водопостачання| сільського| населеного| пункту, забезпечення| питною| водою населення|, тваринницького| та виробничого| секторів|. При цьому| розраховуємо| витрату| води, яка необхідна| для корисного виду споживачів| за добу| та по годинам|, щоб| врахувати| нерівномірність| водоспоживання| на протязі| доби|. Для години максимального водоспоживання| проводиться розрахунок| водопровідної| мережі| та перевіряємо| її на пропуск кожної| витрати|. Також знаходимо| висоту| стовбура|ствола|. водонапірної| башти|, об’єм| її бака, вибираємо| насосне| обладнання|. При проектуванні| водопровідної| мережі| виконуємо| деталювання|. Ефектівність будівництва| системи| водоспоживання| обумовлюється| техніко-економічним розрахунком.
Неухильне зростання| водопотреби| в сільському| господарстві| потребує| підвищення| інтенсивності використання| існуючих та будівництва| нових| систем водопостачання|.
Аналіз витрат| питної| води на Україні вказує| на тих, що| у|біля| 2000р|. тільки| 24% сільського| населення| користується| централізованим| водопостачанням|. Прійнятими законами про приоритетний| розвиток| на селі| планується| до 2010 р. довести рівень| забезпеченості| сільських| мешканців| централізованим| водопостачанням| до 50%. Для цього| ведеться| будівництво| локальних| та групових| сільськогосподарських| водопроводів|.
Так, планується| у|біля| Дніпропетровській області| ввести|запроваджувати| в дію| локальних| водопроводів| – 1200 км., в тому числі| водопостачальних| – 550 км., водозабірних| свердловин| – 1180 шт., каналізаційних| мереж – 1730 км.
Проектування, будівництво і реконструкція міст, населених пунктів, промислових підприємств, а також житлово-промислових комплексів регіонального масштабу повинні відповідати положенням|становищам| Закону Украіні «Про питну| воду та питне| водопостачання|» що вимагає виключення|винятку| впливу шкідливих чинників|факторів| на здоров'ї і санітарно- побутові умови життя населення. Стан|достаток| навколишнього середовища і умови мешкання населення визначають одну з найбільш гострих соціальних проблем, прямо або що побічно зачіпають інтереси кожної людини. Гострота даної проблеми в значній мірі|значною мірою| залежить від стану|достатку| інженерної інфраструктури, насамперед|передусім| мереж|сітей| водопостачання і водовідведення, що грають важливу|поважну| роль у функціональному життєзабезпеченні населених місць|місце-миль|. Важке|тяжке| положення|становище| склалося з|із| технічним станом|достатком| мереж|сітей| водопостачання України, що діяли; їх знос перевищує 40 % і наростає з|із| кожним роком — більше 1/3 всіх водопровідних мереж|сітей| вимагають повної|цілковитої| заміни. Щорічно|щорік| на водопровідних мережах|сітях| відбувається|походить| велика кількість проривів, відключень і аварій, що викликає|спричиняє| не тільки|не лише| втрати води (15...20 %) і зниження виробництва промислової продукції, але і завдає значного економічного збитку. У ряді випадків порушення санітарного режиму населених пунктів приводить|призводить| до виникнення спалахів інфекційних захворювань.. Систематичний і аварійний витік забруднених і токсичних стічних вод окрім значних експлуатаційних витрат|затрат| викликає|спричиняє| зараження підземних горизонтів. В умовах сучасної України, що переживає складний період корінних соціально-політичних і економічних перетворень, від майбутнього інженера, що працює у сфері комунального водокористування, окрім чіткої цивільної|громадянської| позиції і екологічної культури потрібні професійні знання, що дозволяють грамотно і оперативно вирішувати|рішати| неординарні технічні завдання|задачі|.
По характеру|вдачі| висловлюваного|викладати| матеріалу даний цикл лекцій розрахований на студентів як денної, так і заочної форм навчання|вчення|, включаючи фахівців|спеціалістів| широкого профілю, що мають початкову підготовку в даній області.
При проектуванні| сільськогосподарського| водопостачання| в курсових| і дипломних| проектах розглядають| різні| схеми| водопостачання| населених| пунктів|. Водоспожівачів яких| за звичай| поділяють| на сектори|: комунальний|, тваринницький|, виробничий|. Окремо розраховують| витрати| води на полив тротуарів|, газонів|, квітників| і таке| інше. Розглядають можливості| використання| підземних| і поверхневих| джерел|.
Насамперед визначають| розміри| водоспоживання|, приймають| систему і схему водопостачання|. За результатами розрахунків| у|біля| відповідності| до прийнятої| системи| і схеми| призначають| склад водопровідних| споруд| і виконують| їх розрахунок.|.
Лекція №2
Т2. Системи водопостачання|
При розрахунку| систем водопостачання| або| водопроводу необхідно| знати, що| це| комплекс споруд|, за допомогою| яких| здійснюється| забір| води з джерела,| її очищення|, зберігання| та подача водоспоживачеві| в необхідній| кількості|, під| необхідним| натиском|напором| та безперебійно|. У залежності| від| типу|типові| джерела|, якості| води в ньому|, рельєфу| місцевості| та типу|типові| водоспоживача|, схема водопостачання| й складові| її елементи| можуть| змінюватися| [3].
Щоб правильно розмістити| у|біля| об’єкті|, що| постачається| водою, усі| споруди|, які| входять| у|біля| водопровід| і визначити| їх розміри| потрібно| передусім| знать категорію| та розміри| їх водоспоживання|.
У|біля| населених| пунктах водоспоживання| ділиться| на наступні| категорії|: господарсько-питне|, виробниче|, протипожежне|. Ці категорії| водоспоживання|, крім| потреб| пожежогасіння|, при розрахунку| систем водопостачання| об’єднуються| в наступні| сектори|: комунальний|, виробничий|, тваринницький|.
Основними видами споживання|вжитку| води є|з'являються|: господарсько-питне водоспоживання жителів|мешканців| населених пунктів; водоспоживання промислових підприємств; водоспоживання, пов'язане з впорядкуванням|благоустроєм| територій (поливання вулиць, зелених насаджень і ін.); використання води для пожежогасінні; власні потреби|нужда| системи водопостачання. Норми господарсько-питного водоспоживання в населених пунктах приймають по Сніп 2.04.02 — 84 (таблиця. 1.1). Для районів забудови будівлями з|із| водокористуванням з|із| водорозбірних колонок питоме середньодобове (за рік) водоспоживання на одного жителя|мешканця| слід приймати 30...50 л/сут.
Питоме водоспоживання включає витрати води на господарсько-питні і побутові потреби|нужду| в громадських будівлях, за винятком витрат води для будинків відпочинку, санаторно-| туристичних комплексів і оздоровчих таборів
Вибір питомого водоспоживання в межах, вказаних в таблиці. 1.1, повинен проводитися|виробляти| залежно від кліматичних умов, потужності джерела водопостачання і якості води, ступеня|міри| впорядкування|благоустрою|, поверховості забудови і місцевих умов. Кількість води на потреби|нужду| промисловості, що забезпечує населення продуктами, і невраховані витрати при відповідному обгрунтуванні допускається приймати додатково у розмірі 10...20 % сумарної витрати води на хозяйственно-| питні потреби|нужда| населеного пункту. Питоме водоспоживання в населених пунктах з|із| числом жителів|мешканців| понад 1 млн. чоловік допускається збільшувати при обгрунтуванні у кожному окремому випадку і узгодженні з|із| органами Державного нагляду.
Табліця 1.1 Норми господарсько-питного водоспоживання
|
№
|
Ступінь благоустрою житлової забудови
|
Норма водоспоживання на 1 жителя, л/добу
|
|
1 |
Забудова будівлями не обладнаними внутрішнім водопроводом та каналізацією. Водокористування тільки з водорозбірних колонок.
|
30-50 |
|
2 |
Забудова будівлями обладнаними внутрішнім водопроводом та каналізацією без ванн.
|
125 – 150 |
|
3 |
Ті ж, з газопостачанням
|
130-160 |
|
4 |
Забудова будівлями, обладнаними водопроводом, та каналізацією і ваннами на твердому паливі
|
150-180 |
|
5 |
Ті ж з газовими нагрівниками
|
160-230 |
|
6 |
Забудова будівлями обладнаними внутрішнім водопроводом каналізацією і системою центр. гарячого водопостачання
|
230-350 |
для населених пунктів
Середній об’єм| добового| споживання| води секторами і водопостачальним| об’єктом| у|біля| цілому| буде| прямо пропорційний| кількості| водоспоживачів| і середньодобовій| норму водоспоживання|, тобто|
, (1.1)
де
— середня добова витрата, м3/добу;
—кількість|
водоспоживачів|
(число мешканців|,
об’єм|
продукції|,
що|
випускається|
і т. д..);
—середньодобова|
норма водоспоживання|
на одного споживача|
або|
на одиницю|
продукції|,
л/добу.
Розрахункове число жителів|мешканців| може бути визначене по формулі
Ni= pFi (1.2)
де р, - щільність населення, чіл/га|;
Fi — площа району житлової забудови з i-й ступенем санітарно-технічного впорядкування будівель і i-й щільністю населення, га. Для правильного розрахунку систем водопостачання необхідно знати черговість їх розвитку і відповідне цим очередностям водоспоживання. Зростання водоспоживання в період розвитку системи відбувається унаслідок збільшення чисельності населення і підвищення ступеня санітарно-технічного впорядкування будівель. Облік зростання водоспоживання здійснюється шляхом визначення розрахункового водоспоживання на кінець відповідної черги розвитку. Споживання води на господарсько-питні потреби населеного пункту нерівномірно протягом року. Спостерігаються коливання добової витрати: сезонні, пов'язані із зміною температури і вологості в окремі часи роки, а також тижневі і добові, обумовлені особливостями водоспоживання в різні дні тижня (будні, вихідні, передсвяткові і святкові дні). Системи водопостачання мають бути запроектовані на пропуск максимальної добової витрати води, м3/сут, рівного
Q мах. доб = Кmax.доб. Q сер.доб. (1.3)
де Кmax.доб. = 1,1...1,3 — максимальний коефіцієнт добової нерівномірності водоспоживання, що враховує устрій життя населення, режим роботи підприємств, ступінь впорядкування будівель, зміна водоспоживання по сезонах року і дням тижня
Q сер.доб. — розрахункова (середній за рік) добова витрата води, м3/сут, визначуваний по формулі (1.1). В окремих випадках потрібна перевірка роботи системи
водопостачання при мінімальній добовій витраті води, м3/сут. визначуваному по формулі
Q мін. доб = Кmін.доб. Q сер.доб. (1.4)
Де: Кmін.доб. = 0,7...0,9 мінімальний коефіцієнт добової нерівномірності водоспоживання.
На промислових підприємствах (включаючи підприємства сільськогосподарського виробництва) вода витрачається на технологічні потреби|нужду| виробництва, господарсько-питні потреби|нужду| тих, що працюють, а також на користування душем. Норми водоспоживання на технологічні потреби|нужду| залежать від прийнятого технологічного процесу, виду системи водопостачання, якості води і ін. Середні об'єми|обсяги| водоспоживання визначають по видах використовуваної води (оборотна, підпиточна|) шляхом множення відповідних питомих її витрат на продуктивність технологічного процесу в прийнятих одиницях величин (1 т, 1000 кВт і т. д.). Відповідно до Сніп 2.04.01—85 норми водоспоживання на господарсько-питні потреби|нужду| працівників промислових підприємств приймають рівними для тих, що працюють в цехах з|із| тепловиділенням більше 84 кДж| на 1 м3/ч (гарячі цехи|) qt| = = 45 л в зміну на одну людину; для решти цехів q*| = 25 л.
Таблиця 1.2 Норм водоспоживання на впорядкування|благоустрій| територій
населених пунктів і промислових підприємств
|
Призначення води
|
Вимірник
|
Витрата води л/м2
| |
|
Механізоване миття вдосконалених покриттів проїздів і площ
|
1 миття
|
1,0 | |
|
Механізоване поливання вдосконалених покриттів проїздів і площ
|
1 поливання
|
1,2 1,5 | |
|
Поливання вручну (з шлангів) вдосконалених покриттів тротуарів і проїздів
|
1 поливання
|
0,3 . 0,4 | |
|
Поливання міських зелених насаджень
|
|
0,4 . 0,5 | |
|
Поливання газонів і квітників
|
|
3 4 | |
|
Поливання посадок в грунтових зимових теплицях |
1 сут. |
4 6 | |
|
Поливання посадок в стелажних|стелаж| зимових і грунтових весняних теплицях, хлопці
|
|
15 | |
|
Поливання посадок на присадибних ділянках
|
1 поливання
|
3. .15 | |
|
овочевих культур
|
|
10 .15 | |
|
плодових дерев
|
|
6 | |
годинної|годинникової| витрати води на одну душову сітку 500 л при тривалості користування душем 45 мин.
Водоспоживання, пов'язане з впорядкуванням|благоустроєм| територій міст і промислових майданчиків. Норми водоспоживання на поливання зелених насаджень, а також миття вулиць населених пунктів і територій промислових підприємств приймають по Сніп 2.04.02—84 залежно від типу|типа| покриття території, способу її поливання, виду насаджень, кліматичних і інших місцевих умов (таблиця. 1.2).
За відсутності даних про площі|майдани| по видах впорядкування|благоустрою| (зелені насадження, проїзди і т. п.) середньодобове за поливальний сезон споживання|вжиток| води на поливання, м3/сут, може бути визначено по формулі
Qпол. = q пів. F а /100 (1.5)
Де: q пів. — питома норма водоспоживання на поливання з розрахунку на одного жителя населеного пункту, що приймається рівною 50.. 90 л/сут на людину залежно від кліматичних умов, потужності джерела водопостачання, ступеня впорядкування населеного пункту і інших місцевих умов;
N — розрахункове число жителів|мешканців| в населеному пункті. Сумарну добову витрату води визначають по окремих групах споживачів, що забезпечуються водою системою водопостачання, що розраховується. Для єдиної системи водопостачання, обслуговуючої все
перераховані групи споживачів, визначають: середньодобова витрата води, м3/сут, максимальна добова витрата води, м3сут|
Використання води для пожежогасінні.
Відповідно до Сніп 2.04.02—84 витрата води на зовнішню пожежогасінню (на одну пожежу) і кількість одночасних пожеж в населеному пункті для розрахунку магістральних (розрахункових кільцях) ліній водопровідної мережі|сіті| повинні прийматися по таблиці. 1.3. При зонному водопостачанні витрата води на зовнішню пожежогасінню і кількість одночасних пожеж в кожній зоні слід приймати залежно від числа жителів|мешканців|, що проживають в зоні. Кількість одночасних пожеж і витрата води на одну пожежу в населених пунктах з|із| числом жителів|мешканців| більше 1 млн. чоловік слід приймати згідно|згідно з| вимогам органів Державного пожежного нагляду.
1.3 Таблиця. Норми водоспоживання на зовнішню пожежогасінню
у населених пунктах
|
Число жителів|мешканців| в населеному пункті тыс чіл
|
Розрахункова кількість одночасних пожеж
|
Витрата води на зовнішню пожежогасінню у населеному пункті на одну пожежу, л/с
| |
|
забудова будівлями заввишки до двох поверхів включно незалежно від ступеня|міри| їх вогне-| стійкості
|
забудова будівлями заввишки три поверхи і вище незалежно від ступені|міри| їх вогнестой| кістки
| ||
|
До 1
|
|
5 |
10 |
|
Св 1 до 5
|
|
10 |
10 |
|
» 5 » 10
|
1 |
10 |
15 |
|
» 10 » 25
|
1 |
10 |
15 |
|
» 25 » 50
|
1 |
20 |
25 |
|
» 50 » 100
|
2 |
25 |
35 |
|
» 100 » 200
|
2 |
—
|
40 |
|
» 200 > 300
|
2 |
—
|
55 |
|
» 300 » 400
|
3 |
—
|
70 |
|
» 400 » 500
|
3 |
—
|
80 |
|
» 500 » 600
|
3 |
—
|
85 |
|
» 600 » 700
|
3 |
—
|
90 |
|
» 700 » 800
|
3 |
—
|
95 |
Для сільських населених пунктів витрата води на одну пожежу - 5 л/с. Для групового водопроводу кількість одночасних пожеж приймають залежно від загального|спільного| числа жителів|мешканців| в населених пунктах, підключених до водопроводу. Витрата води на зовнішню пожежогасінню жильственных| будівель для розрахунку сполучних і розподільних мереж|сітей| усередині|всередині| мікрорайону або кварталу слід приймати для будівлі, що вимагає найбільшої витрати води, по таблиці. 1.4. Витрата води на одну пожежу для зовнішньої пожежогасінні на промислових і сільськогосподарських підприємствах повинна прийматися для будівлі, що вимагає найбільшої витрати води, згідно таблиці. 1.5 і 1.6. Розрахункова кількість пожеж при цьому залежить від займаної|позичати| ними площі|майдану|: одна пожежа — при площі|майдані| до 150 га|, дві пожежі — більше 150 га|. Розрахункову тривалість гасіння пожежі приймають 3 ч; для будівель I і II ступені|міри| вогнестійкості з|із| несуть конструкціями, що не згорають|згоряють|, і утеплювачем з|із| виробництвами категорій і Д — 2 ч. Визначення загальної|спільної| протипожежної витрати води в населеному пункті здійснюється залежно від місцерозташування промислових або сільськогосподарських підприємств. Якщо підприємство знаходиться|перебуває| в межі міста, в розрахункову кількість одночасних пожеж (таблиця. 1.3) включені і пожежі цього підприємства. При цьому в розрахункову витрату води слід включати відповідні витрати води на пожежогасінню на цих підприємствах, якщо вони більше вказаних.
При розташуванні підприємства поза|зовні| населеним пунктом розрахункова кількість одночасних пожеж повинна прийматися: при площі|майдані| території підприємства до 150 га| і числі жителів|мешканців| в населеному пункті до 10 тис. чоловік — одна пожежа (на підприємстві або в населеному пункті по найбільшій витраті води); то ж, при числі жителів|мешканців| в населеному пункті понад 10 до 25 тис. чоловік — двох пожежі (один на підприємстві і один в населеному пункті); при площі|майдані| території понад 150 га| і при числі жителів|мешканців| в населеному пункті до 25 тис. чоловік — двох пожежі (два на підприємстві або два в населеному пункті по найбільшій витраті). При числі жителів|мешканців| в населеному пункті більше 25 тис. чоловік витрату води слід визначати як суму потрібної більшої витрати (на підприємстві або в населеному пункті) і 50 % потрібної меншої витрати (на підприємстві або в населеному пункті). У всіх випадках витрата води на зовнішню пожежогасінню в населеному пункті має бути не менше витрати води на пожежогасінню житлових і суспільних|громадських| будівель, вказаних в таблиці. 1.4.
Власні потреби|нужда| системи водопостачання.
Система водопостачання повинна розглядатися|розглядувати| як промислове підприємство, яке споживає воду на господарчо-побутові потреби|нужду| працівників, в технологічних процесах і для пожежогасінні. Найбільш крупним споживачем води, використовуваної на власні потреби|нужду| в системі водопостачання, є|з'являються| очисні споруди. |спорудження|.Відповідно до Сніп 2.04.02—84 орієнтована середньодобові (за рік) витрата води на власні потреби|нужду| станцій освітлення і знезараження слід приймати: при повторному використанні промивної води у розмірі 3...4 % кількості води, що подається споживачам; без повторного використання — 10... 14 %, для станцій зм'якшування — 20...30 %;Объем водоспоживання на власні потреби|нужду| системи водопостачання впливає на розрахункову продуктивність, м3/сут, водозабірних і очисних споруд|споруджень|
Q = а Qсут. мах.заг.
Де: Qсут. мах.озаг.— максимальна добова витрата води, м/сут;
а — коефіцієнт, що враховує власні потреби|нужду| очисних споруд|споруджень|
Лекція №3
Т3. Вібір схеми| і склад споруд| системи| водопостачання|
Схеми і системи водопостачання
Система водопостачання — це комплекс взаємозв'язаних інженерних споруд|споруджень|, що забезпечують прийом води з|із| природного джерела (водозабірні споруди|спорудження|), транспортування її (водоводи), доведення до необхідних кондицій (очисні споруди|спорудження|), подачу (насосні станції) і розподіл по об'єкту (магістральні і розподільні мережі|сіті|), а також безперебійний відбір необхідної кількості води із|із| заданим натиском|напором| в потрібному режимі. Системи водопостачання розрізняють: по видах об'єктів водопостачання — системи водопостачання міст (мал. 1.2, а, б, в, г); системи водопостачання селищ і сільських населених пунктів (мал. 1.2, д) системи водопостачання виробничих (включаючи сільськогосподарські) об'єктів (мал. 1.2, ж, з); по обхвату|охопленню| забезпечуваних об'єктів — системи водопостачання групові (районні), такі, що охоплюють групу об'єктів (мал. 1.2, е) системи водопостачання одного об'єкту;
Схема водопостачання| з підземного| джерела| тупикової| водопровідної| мережі| наведена на (рис.1.1).
Мал. 1.1. Схема водопостачання| з підземного| джерела|:
1 – джерело| водопостачання|; 2-| водозабірна| споруда| зі| свердловини|; 3 – насос у|біля| свердловині|; 4 – станція| покращення| якості| води; 5 – водовід|; 6 – водонапірна| башта|; 7 – зовнішня| водопровідна| ятір.
Мал. 1 2 Схеми систем водопостачання'
а — міста з|із| поверхневим|поверховим| джерелом, б — міста з|із| двома майданчиками артезіанських свердловин|щілин|, в — міста з|із| послідовним зонуванням, г — міста з|із| паралельним зонуванням, д — сільського населеного пункту, е — групи споживачів (груповий водопровід), ж — промислового підприємства, прямоточна з|із| послідовним використанням води, з — промислового підприємства, оборотна 1 — водозабірні споруди|спорудження|, 2 — насосна станція першого підйому, 3 — очисні споруди|спорудження|, 4 — резервуари чистої води, 5 — насосні| станції другого і подальших|наступних| підйомів, 6 — водоводи, 7 — магістральна водопровідна мережа|сіть|, 8 — водонапірна башта|вежа|, 9 — артезіанські свердловини|щілини|, 10 — тупикова мережа|сіть|, 11 — споживачі води, 12, 13, 14 — виробництва на підприємстві, 15 — очисна (охолоджувальна) установка, 16 — циркуляційна -насосна| станція, 17 — трубопровід підпиточної| води 14
Мал. 1 3 Приклади|зразки| схем систем водопостачання міст з|із| промисловими
підприємствами.
1 — водозабірні споруди|спорудження|, 2 — насосна станція першого підйому, 3 — очисні споруди|спорудження|, 4 — резервуари чистої води, 5 — насосна станція другого підйому, 6 — водоводи, 7 — магістральна водопровідна мережа|сіть|, 8 — промислові підприємства, 9 — водонапірна башта|вежа|, 10 — артезіанські свердловини|щілини|, 11 — трубопроводи технічної води
За природними джерелами водопостачання — системи, що використовують воду поверхневих|поверхових| джерел (мал. 1.2, а, г, е, же, з); системи, що використовують підземні води (мал. 1.2, би, в, д); Ш по кратності використання води — прямоточні системи (мал. 1.2, же); системи з|із| послідовним використанням води (мал. 1.2, же); оборотні системи водопостачання (мал. 1.2, з); по способах подачі води — самопливні | системи (гравітаційні); з|із| механічною подачею води (нагнітальні); І по видах споживачів — системи господарсько-питного водопостачання; виробничого водопостачання, протипожежного водопостачання; поливальні; багатофункціональні, декілька видів споживачів, що охоплюють. На мал. 1.3 представлені|уявляти| приклади|зразки| найбільш поширених схем систем водопостачання, де вода на господарсько-питні потреби|нужду|, поливання і пожежогасіння подається по єдиній(багатофункціональною) системі, а для технологічних потреб|нужди| промислових підприємств — по різних варіантах: а — всі групи споживачів, у тому числі і підприємства, обслуговуються єдиною системою; б — технологічні процеси підприємства, що не вимагають води питної якості, задовольняють свій попит на технічну воду через відособлену систему технічного водопостачання; у — технічна вода для підприємства подається єдиною насосною станцією 1-го підйому; г—| те ж, з|із| установкою на НС-1 окремої групи насосів для подачі води на підприємство. Відповідно до Сніп 2.04.02—84 вибір системи водопостачання і її схеми слід проводити|виробляти| на підставі зіставлення можливих варіантів її здійснення з урахуванням|з врахуванням| необхідних витрат води на різних етапах їх розвитку, джерел водопостачання, вимог до тисків|напорів|, якості води і забезпеченості її подачі. Порівняння варіантів повинне виконуватися за приведеними витратами.
Порівнювані варіанти систем водопостачання повинні задовольняти мінімальним вимогам споживачів. Різниця у виробничому ефекті повинна враховуватися в приведених витратах|затратах|. У приведені витрати|затрати| можуть не включатися витрати|затрати| по елементах і спорудах|спорудженнях|, однакових в порівнюваних варіантах Вибирають варіант, що має мінімальні значення приведених витрат|затрат|. Системи водопостачання по ступеню|мірі| забезпеченості подачі води підрозділяють на три категорії (Сніп 2.04.02—84): I — допускається зниження подачі води на господарчого | питні потреби|нужда| не більше 30 % розрахункової витрати і на виробничі потреби|нужду| — до межі, що встановлюється аварійним графіком роботи підприємств; тривалість зниження подачі не повинна перевищувати 3 сут|. Перерва|перерити| в подачі води або подача нижче вказаної межі допускається на час виключення пошкоджених і включення|приєднання| резервних елементів системи (устаткування|обладнання|, арматури, споруд|споруджень|, трубопроводів і т. д.), але|та| не більше ніж на 10 хв; II — величина зниження подачі води, що допускається, та ж, що і I категорії; тривалість зниження подачі не повинна перевищувати 10 діб| Перерва|перерити| в подачі води або подача нижче вказаної межі допускається на час виключення пошкоджених і включення|приєднання| резервних елементів або проведення ремонту, але|та| не більше ніж на 6 ч; III — величина зниження подачі води, що допускається, та ж, що і при I категорії; тривалість зниження подачі не повинна перевищувати 15 діб. Перерва|перерити| в подачі води або подача нижче вказаної межі допускається на час проведення ремонту, але|та| не більше ніж на 24 ч. Об'єднані|з'єднані| господарсько-питні і виробничі водопроводи населених пунктів при числі жителів|мешканців| в них більше 50 тис. чоловік слід відносити до I категорії; від 5 до 50 тис. 16 чоловік — до II категорії; менше 5 тис. чоловік — до III категорії. Елементи систем водопостачання II категорії, пошкодження|ушкодження| яких можуть порушити подачу води на пожежогасіння, повинні відноситися до I категорії.
Лекція №4
Т4. Вимоги до якості| води
Вімоги до якості| води в господарський-питному| водопроводі| В1 можна| розбити| на дві| групи|:
- вода повинна бути| питною|, згідно| ГОСТ 2874-82*|;
- вода повинна бути| холодною, тобто| з температурою t +8 ... +11 С.
Стандарт на питну| воду містить| показники| трьох| типів|:
1) ФІЗІЧНІ: каламутність|, кольоровість|, запах, присмак|; те інші.
2) ХІМІЧНІ: загальна| мінералізація| (не більше| 1 г/літр - це| прісна| вода), а також| зміст| неорганічних| і органічних| речовин| не більш| гранично-допустимих| концентрацій| (ГДК);
3) БАКТЕРІОЛОГІЧНІ: не більше| трьох| бактерій| на літр| води.
Температура води в межах| t +8 ... +11 З|із| досягається| за рахунок| контакту підземних| труб|труба-конденсаторів| зовнішнього| водопроводу з грунтом, для чого| ці| води |труби| не теплоїзоліруются| під| землею|грунтом|. Зовнішній водопровід| прокладається| завжди| на глибинах| нижче| за зону промерзання| грунту, де| круглий| рік| температури| позитивні|.
Сучасні методи|: покращення| якості| води звичайно| представляє| собою комбінацію| ряду|лаві| технологічних| процесів|: фізичних|, хімічних| (фізико-хімічних|) і біологічних|.
Технологічні схеми| і основні| споруди| станцій| покращення| якості| води вибирають|, беручи| за основу практику експлуатації| водопровідних| станцій|, що| працюють| в аналогічних | умовах|, враховувавши | результати| технологічних| вишукувань| або| дослідів| на модельних| установках. Дані по покращення| води в «джерелі|» звичайно| вивчають| за декілька| років|, враховуючи| маловодні| і багатоводні| роки|, а також| за весь рік|.
Для підготовки| води питної| якості| можуть| бути| прийняті| тільки| ті| методи|, за якими| отримані| позитивні| гігієнічні| висновки|.
Підготовчі роботи| до проектування| включають| порівняння| основних| властивостей| води в джерелі| з вимогами| ГОСТ 2874-82 «Вода питна»
Станції очищення|очистки| води будують| по типовим| проектах, що| передбачають| застосування| різних| технологічних| схем, що| забезпечують| якість| води після| очищення|очистки| і відповідних| до вимог| ГОСТ 2874-82 «Вода питна». Дані про порівнянні| приводять| у|біля| таблиці
Порівняння властивостей| вихідної| води з вимогами| ГОСТ 2874-82
Таблиця 4.1
|
Найменування
|
Віхідні значення
|
Вімоги ГОСТ
|
Вісновки
|
|
Каламутність, НОМ
|
|
|
|
|
Присмак |
|
2
|
—
|
|
Мінералізація загальна, мт/дм3
|
|
1000(1500)
|
—
|
|
Кольоровість, град
|
49 |
|
|
|
Запах, бал
|
2,9 |
|
|
|
Лужність, міліграм екв/ л
|
10,1 |
|
|
|
Активна реакція рН
|
8,1 |
|
|
|
Кількість клітини планктону, шт/мл
|
1140 |
—
|
—
|
Лекція №5
Т5. Споруди для поліпшення| якості| води