ВСТУП

1. Загальна частина………………………………………………………….

   1. Історія виникнення ВАТ « Дніпрококс »………………………….

   2. Очисні споруди підприємства……………………………………….

2. Нормативні документи…………………………………………………..

3. Організація проведення інспектування…………………………………….

4. Охорона праці………………………………………………………………

4.1. Загальні положення……………………………………………………

4.2. Вимоги безпеки перед початком роботи……………………………..

4.3. Вимоги безпеки під час виконання робіт…………………………….

4.4. Вимоги безпеки після закінчення роботи…………………………….

4.5. Правила електробезпеки………………………………………………

4.6. Вимоги безпеки у аварійних ситуаціях………………………………

5. Розрахунок розміру відшкодування збитків………………………………..

6. Висновок ……………………………………………………………………..

7. Список використаної літератури…………………………………………….

8. Додатки ………………………………………………………………………

ВСТУП

Екологічний контроль здійснюється з метою забезпечення діяльності природокористувачів в відповідності з екологічними умовами та потребами, що містяться в нормативній документації, яка затверджена у встановленому порядку.

Екологічний контроль — це регламентована законодавством діяльність державних органів і спеціалізованих формувань екологічних громадських об’єднань, яка спрямована на спостереження і перевірку дотримання юридичними і фізичними особами вимог екологічного законодавства та застосування заходів попередження екологічних правопорушень.

Екологічному контролю підлягають господарча та інша діяльність, що пов’язана з використанням окремих видів природних ресурсів та впливом на навколишнє природне середовище, яка здійснюється на території України, а також в межах територіальних вод континентального шельфу, виключної економічної зони під юрисдикцією України.

В основі екологічного контролю лежать як загальні принципи контрольної діяльності, так і специфічні, властиві тільки природоохоронним відносинам (комплексний підхід до вирішення питань охорони природи; організація контролю з врахуванням не лише адміністративно-територіального поділу, а й природньо-географічного районування країни; розмежування господарсько-організаторських і контрольно-наглядових функцій; врахування необхідності при природокористуванні задоволення не тільки поточних потреб, а й потреб на віддалену перспективу та ін.)

До завдань екологічного контролю відносять:

- забезпечення дотримання лімітів використання природних ресурсів;

- забезпечення дотримання екологічних нормативів викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище;

- забезпечення дотримання нормативів екологічної безпеки;

- забезпечення дотримання юридичними і фізичними особами плати за погіршення якості природних ресурсів;

- забезпечення дотримання юридичними і фізичними особами вимог екологічного законодавства;

- забезпечення дотримання нормативів плати за забруднення навколишнього природного середовища.

Екологічний контроль здійснюється з метою досягнення ефективного використання і відновлення природних ресурсів; охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки.

1. Загальна частина

Дніпропетровська область знаходиться у південно-східній частині України, в басейні середньої і нижньої течії Дніпра. На сході вона межує з Донецькою, на півдні – із Запорізькою і Херсонською, на заході – з Миколаївською та Кіровоградською, на півночі – з Полтавською та Харківською областями України. За рівнем техногенного навантаження Дніпропетровська область посідає друге місце в Україні після Донецької.

Сучасний стан і динаміка розвитку екологічної ситуації на території області є критичними. Область є одним з найбільш економічно розвинених регіонів, де виробляється близько 16 % промислової продукції України. Особливістю регіону є те, що кризові ситуації не локалізовані по території, а охоплюють цілі промислові агломерації, басейни видобутку корисних копалин і території прилягаючих до них інших областей.

В цілому, незважаючи на те, що останніми роками має місце тенденція до зменшення антропогенного тиску на довкілля, рівень техногенного навантаження залишається високим, а екологічна ситуація незадовільною.

Однією з найбільш екологічно небезпечних галузей промисловості Дніпропетровської областіі є металургія, яка включає в себе коксове, прокатне виробництво та інше.

1. Історія виникнення ват « Дніпрококс »

ВАТ “Дніпрококс” розташовано на правому березі р. Дніпро в Ленінському промисловому районі міста(вул. Кротова, 24, м.Дніпропетровськ, 49600). Площа земельної ділянки, яку відведено в користування для виробничих потреб, складає 45,5714 га. Договір на право тимчасового користування землею від 8.04.99р. №1157/163.

Виробнича діяльність здійснюється на підставі статуту підприємства. Основною діяльністю підприємства є виробницство коксу та побічних продуктів коксування. Статут ВАТ “Дніпрококс” зареєстровано виконкомом м. Дніпропетровська, свідоцтво №12707-АТ від 5 грудня 1997р., реєстраційна справа №1355-Р, зміни та доповнення до статуту №4, реєстраційна справа №4052092 Ю 0010846.

До складу підприємства входять такі основні і допоміжні цехи.

• вуглепідготовчий;

• коксовий;

• уловлювання;

• сіркоочистки;

• парокотельний;

• електричний;

• залізничнодорожний;

• ректифікаціі;

• автотранспортний.

Підприємство працює з 1929 року. З 1984 по 1988 роки на заводі була проведена реконструкція з перекладкою коксових батарей, №1, 2, 4, 5 і виведенням із експлуатації коксової батареі №3.

На протязі цього часу було збудовано:

• відстійник з насосною для збору, транспортування і очистки зливових вод з послідуючою їх передачею на підживлення зворотних циклів заводу;

• установка біологічної очистки фенольних вод;

• новий машинний зал в цеху уловлювання;

• дві системи безпилової видачі коксу з 2^х ступінчатою очисткою;

• аспіраційні установки на трактах перепаду шихти і коксу в коксовому і вуглепідготовчому цехах.

Основною сировиною для виробництва коксу є вугільні концентрати Росії та Донецького вугільного басейну, обсяг - 926992,277 тонн. Вхідний контроль сировини, яка призначена для основного виробництва, здійснюється ВТК на стадії прийомки сировини на вугільний склад ВПЦ, шляхом відбору і підготовки проб відповідно з діючою нормативною документацією – ГОСТ 10742-71. Акредитацію ВТК ВАТ “Дніпрококс” проведено 11.12.2007р. Атестаційне свідоцтво №06544-2-5-137, яке видане Держкомітетом промполітики України.

Претензії на сировину, що надходить, оформлюються в виді актів прийомки продукції по якості згідно інструкції і передаються в ТОВ ”Технологія”. Відповідні акти в 2001 році по якості було пред’явлено Дзержинській ЦЗФ по завищеному вмісту золи.

Діяльність по виготовленню і реалізації кам’яновугільної смоли здійснюються, згідно ліцензії від 13.04.07р. №000188, виробництво сульфату амонію - згідно ліцензії від 06.11.07р. №27900 серія АД, смоли кам’яновугільної - від 19.10.08р. №127842 серія АА.

14. 03. 2002р. одержано ліцензію АА № 135360 від 14. 03. 2008 року на бензол сирий кам’яновугільний та смолу важку з кислої смолки цеху уловлювання. Крім того, в 2008р одержано висновки державної санітарно-гігієнічної експертизи на бензол сирий, смолу кам’яновугільну, смолу важку із кислої смолки, сульфат амонію, концентрат германієвий, газ коксовий очищений, сірку технічну газову, сольвент–нафту чорну, добавку ароматичну для моторного палива, залишки кубові ректифікації сирого бензолу, кокс домений і кам’яновугільний, добавки до бетонів типу ПЛКП–М, ПЛКП–С. На підприємстві виконуються вимоги законодавчих актів та нормативних документів, мається розпорядження головного інженера від 20. 02. 08 №15 “Про призначення осіб, відповідальних за проведення екологічних робіт”, видаються накази та розпорядження по фактам перевірки екологічної діяльності підприємства.

Загальний стан виробництва i території підприємства в цiлому задовільний, але є факти порушення природоохоронного законодавства, якi висвітлено в ресурсних розділах даного акту.

Вплив проммайданчика підприємства на стан підземних вод.

На підставі результатів науково-дослідних робіт, які виконали УкрНДІЕП, згідно договору з ВАТ “Дніпрококс” в 1998-99 рр. за темою “Організація та проведення моніторингу якості підземних вод, визначення джерел їх забруднення і розробка рекомендацій по їх зниженню в зоні розміщення ВАТ “Дніпрококс”, встановлені потенційні джерела забруднення підземних вод.

Існуюча кількість спостережувальних свердловин (теперішній час збереглося 5 свердловин–№№ 2, 3, 6, 9, 14, пізніше було пробурено свердловину № 15) їх глибина і стан недостатні для якісної оцінки, але спостережувальна мережа охоплює три необхідних для контролю потоки: 1 – область фонового стану підземних вод (св. № 14); 2 – область фактичного і потенційно можливого техногенного впливу на потік (св. №№ 2, 3, 6, 9); 3 – область розвитку очага забруднення вод у напрямку руху потоку до р.Дніпро (св. № 15).

Актом перевірки було надано припис забезпечити систематичний контроль хімічного складу підземних вод та їх рівнем від св. №№ 9, 14, 15. Підприємством були проведені ремонтні роботи на св. №№ 14, 15. З 2007 р. в св. № 15 вода відсутня, а в св. № 14 спостерігається високий рівень води, за 2007–08 рр. погіршилася якість у цій свердловині по амонію, залізу та хлоридам. За даними відомчого контролю, в динаміці змін якості води св. № 9 спостерігається тенденція до завищення вмісту фенолів, роданидів, вміст заліза приблизно на постійному рівні. Загальна картина вмісту забруднюючих речовин у св. №№ 2, 3, 6, 9 свідчить про відсутність за три роки залпових забруднень підземних горизонтів.

Робота лабораторії по інструментальному контролю об’єктів довкілля здійснюється згідно з графіками виробничого контролю якості стічних вод та додержання нормативів ГДВ, які на поточний рік розроблені та узгоджені з відділом аналітичного контролю та моніторингу Держекоінспекції.