Міністерство аграрної політики україни
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
В.В.СЕНТЮРІН, Е.В.ЄСІНА
Д И С Т Р О Ф І Ї
ТЕКСТ ЛЕКЦІЇ
Дніпропетровськ - 2004
Дистрофії / Дніпропетр.держ.аграрн.ун-т. – Дніпропетровськ, 2004. – 33с.
Одним з найбільш розповсюджених патологічних процесів є дистрофія, яка разом з некрозом представляє пошкодження (альтерацію). Дистрофічні процеси виникають як наслідок порушень обміну речовин при захворюваннях тварин різної етіології, а тому знання їх патоморфологічних ознак має велике значення в комплексі діагностичних заходів.
В опублікованому матеріалі наведені дані про причини, механізми розвитку, макро- і мікроскопічні ознаки різних видів дистрофій, їх функціональне значення для організму та завершення. Текст лекції призначено для студентів факультету ветеринарної медицини.
Укладачі: доценти В.В.Сентюрін, Е.В.Єсіна,канд. ветеринарних наук
Рецензент: В.І.Немировський, кандидат ветеринарних наук, доцент.
Текст лекції розглянуто і схвалено на засіданні кафедри нормальної і патологічної анатомії
Протокол № 9 від 10 лютого 2004 року.
Текст лекції розглянуто і схвалено до друку науково-методичною радою факультету ветеринарної медицини ДДАУ
Протокол № 4 від 22 лютого 2004 року.
©, Сентюрін В.В., Єсіна Е.В. 2004 р.
Д и с т р о ф і я
Дистрофія (від грец. dys – порушення, trophe – живлення) – складний патологічний процес, який характеризується кількісними та якісними змінами в клітинах або (та) міжклітинній речовині органів і тканин, зумовленими порушенням обмінних процесів. Дистрофія розглядається як один з видів пошкодження (альтерації).
При розгляданні причин розвитку вказаного патологічного процесу необхідно мати уявлення про трофічні процеси в організмі. Під трофікою розуміють сукупність механізмів, які визначають метаболізм і структурну організацію певної тканини (клітини), необхідних для виконання спеціалізованої функції. Ці механізми можуть бути клітинними і позаклітинними. Клітинні механізми забезпечуються структурною організацією клітин і її авторегуляцією, тобто трофіка клітин в визначній мірі є властивістю самої клітини як складної саморегулюючої системи. Але в свою чергу життєдіяльність клітин забезпечується і навколишнім середовищем, звідки організм черпає поживні речовини, воду та ін., а також робота різних клітин в організмі координується за допомогою регулюючої функції нервової та ендокринної систем. Тому позаклітинні механізми трофіки забезпечуються транспортними (кров, лімфа) та інтегруючими (нервова, ендокринна) системами.
Із зазначеного вище випливає, що безпосередніми причинами розвитку дистрофій можуть бути порушення як клітинних, так і позаклітинних механізмів, які забезпечують трофіку, а саме:
Розлади авторегуляції клітин, які можуть викликатися дією токсичних речовин, радіації, збудників інфекційних та інвазійних хвороб, спадкового фактору та ін. Порушення авторегуляції клітин призводить до енергетичного дефіциту і порушення ферментативних процесів (ферментопатії) в клітинах, що обумовлює структурні зміни.
Порушення функції транспортних систем, які забезпечують метаболізм і структурне зберігання тканин і клітин. Внаслідок цього розвиваються гіпоксії, інфільтрація клітин і тканин різними речовинами або їх зменшення і зникнення і т.д. Дистрофії, які розвиваються внаслідок порушення кровотоку, часто називають дисциркуляторними.
Розлади нервової або ендокринної регуляції, які виникають в результаті порушення функції центральної нервової системи, цілісності нервових провідників, функції залоз внутрішньої секреції та ін.
При дистрофіях в клітинах чи міжклітинній речовині накопичуються продукти обміну з якісними або кількісними їх змінами в порівнянні з нормою внаслідок недостатності ферментативних систем, які повинні їх метаболізувати.