Наукове забезпечення та кадрова політика

Провідну роль у справі розвитку та впровадження сучасних цифрових технологій у сферу мовлення повинна відіграти національна наука.

Предметом постійної турботи держави має бути не стільки впровадження новітніх зарубіжних розробок, скільки організація власних широкомасштабних досліджень, спрямованих на науково-технічний прогрес у зазначеній сфері. Насамперед необхідна державна підтримка галузевих науково-дослідних інститутів, наукових підрозділів навчальних закладів відповідного профілю та науково-виробничих установ, що забезпечують розвиток науки та підготовку висококваліфікованих кадрів для галузі.

Для утвердження України як рівноправного партнера в європейському та світовому просторі вітчизняна наука та професійна освіта мають відповідати міжнародне визнаному рівню.

Важливим аспектом проблеми розвитку галузі мовлення є кадрове забезпечення, підготовка та підвищення кваліфікації інженерно-технічного й управлінського персоналу стосовно фундаментальних знань нових технологій цифрового мовлення, виробництва та ринку обладнання цифрових систем і їхніх компонентів, світових та європейських стандартів щодо мовленнєвих технологій у цифровому форматі та інтегрованих послуг. Підготовка й перепідготовка кадрів має здійснюватися на всіх рівнях — від робочих професій до кадрів найвищої кваліфікації.

Навчальні заклади з технічної освіти в галузі зв'язку мають забезпечувати підготовку спеціалістів з аудіовізуальних систем, служб і засобів. Вони конче потребують економічної та технічної підтримки з боку держави, провідних операторів мовлення та провайдерів інтегрованих послуг щодо створення навчально-науково-виробничих комплексів з підготовки спеціалістів у напрямку цифрового мовлення на рівнях фундаментальних і прикладних знань, оволодіння прийомами проектування, експлуатації та моніторингу сучасних систем і комплексів. Ці комплекси мають бути оснащені новітніми зразками систем та обладнання і використовуватися для апробації новітніх технологій, систем та засобів, а також як база, де набуватимуть практичних навичок майбутніми спеціалістами.

Науково-технічну підтримку прогресу в мовленнєвій галузі на світовому рівні мають забезпечувати науково-дослідні установи, відповідним чином підтримувані та обладнуванні, насамперед — зусиллями держави, за участі операторів та мовників.

Для стажування студентів та підвищення кваліфікації технічного персоналу потрібно ширше використовувати закордонні навчальні та наукові заклади в рамках гуманітарної допомоги відповідних міжнародних організацій, фондів і програм та обміну спеціалістами й студентами.

Високий професійний рівень кадрів є неодмінною умовою впровадження та грамотного використання нових технологій.

Метрологічне забезпечення

Необхідною умовою успішного впровадження, розвитку та експлуатації технічної бази сучасної системи наземного цифрового мовлення є наявність метрологічної служби відповідного рівня. Тому має бути створена незалежна, з делегованими державою відповідними повноваженнями, метрологічна служба.

Ця служба повинна контролювати мовленнєве обладнання (студійне обладнання, система комутації програм, передавачі й ретранслятори тощо), починаючи з експертного оцінювання його параметрів на етапі укладання контрактів на поставку та впродовж усього періоду його експлуатації, гарантуючи нормативну якість зображення у споживача та всіх наданих послуг. Щоб метрологічна служба виконувала покладені на неї завдання, вона має бути оснащена новітньою нормативною та метрологічною базою, здатною працювати зі складними цифровими комплексами, такими як системи цифрового оброблення та передавання мовленнєвих сигналів, сигналів мульти- та гіпермедійних служб тощо.

Треба також упровадити практику видачі ліцензій на будівництво нових мовленнєвих систем, мереж і служб на основі обов'язкової науково-технічної експертизи проектів мовленнєвих мереж на предмет їх відповідності чинним нормативним документам, а також передбачити введення в експлуатацію нових мереж і служб за умови офіційного приймання їх після будівництва.

Метрологічна служба є необхідною складовою механізму підвищення відповідальності за якість обслуговування тих суб'єктів, які надають послуги мовлення.