Основні етапи впровадження наземного цифрового мовлення

Перехід від аналогового до цифрового наземного мовлення має здійснюватися поетапно. Орієнтовно зміст етапів може бути такий.

На першому етапі:

• організувати проведення досліджень і створити нормативно-правову, нормативно-технічну та метрологічну базу для впровадження наземного цифрового мовлення (2001-2002 pp.);

• започаткувати створення науково-експериментальної та промислово-виробничої бази;

• розробити план уведення цифрового наземного мовлення за регіонами, перепланування частотного ресурсу з метою виділення вільних каналів для експериментального мовлення в окремих регіонах з організацією, передусім, національних каналів мовлення;

• заснувати відповідним чином оснащену сучасну метрологічну службу і технічну базу для моніторингу роботи мереж наземного цифрового мовлення;

• створити низку дослідних ділянок зі змішаним (аналоговим і цифровим) мовленням і провести польові випробування експериментального наземного мовлення;

• вжити заходи щодо вдосконалення системи аналогового мовлення;

• використати набутий досвід з метою формування нормативно-правової та нормативно-технічної бази (умови ліцензування для виробників програм та мовників, нормативно-технічні умови щодо сертифікації

• обладнання системи цифрового мовлення, правила технічного аудиту, технічні регламенти), а також розв'язання маркетингових завдань (вивчення попиту на послуги, планування необхідного обсягу обладнання), спрямованих на опрацювання пропозицій щодо промислового випуску вітчизняного устаткування.

На другому етапі:

• поступово впроваджувати цифрове наземне мовлення з одночасним застосуванням аналогового мовлення (2003-2015 pp.);

• здійснити широкомасштабні польові випробування систем цифрового мовлення з інтеграцією інших служб, щоб практично оцінити нові технології, такі як багатопрограмне мовлення, передавання великих обсягів даних, упровадження багатоцільової інтерактівності та перспективних видів послуг, функціонування мультимедійних служб і Web-мовлення, надання умовного доступу до програм і додаткової інформації тощо;

• відпрацювати головні питання побудови мереж передавання та розподілу цифрових мовленнєвих програм, сполучення різних мереж та інформаційних магістралей;

• розгорнути подальшу побудову науково-експериментальної та промислово-виробничої бази, розвиток метрологічної служби, розвиток ринку мовленнєвих засобів і послуг;

• залучати вітчизняних виробників до створення та промислового випуску засобів цифрового мовлення, а також засобів служб, що з ними пов'язані та їх підтримують;

• завершити в основному розробку системи стандартів та інших нормативних документів.

На третьому етапі:

• здійснити відімкнення аналогової мовленнєвої служби, передавши частотні канали, що звільнилися, іншим радіослужбам (після 2015—2020 pp.);

• забезпечити вільний розвиток цілком цифрової наземної мовленнєвої служби, інтегрованої з іншими широкосмуговими службами;

• завершити створення й упровадження інтерактивних служб;

• впровадити наземні мовленнєві служби та сервісні послуги нового рівня;

• інтегрувати наземне мовлення з іншими телекомунікаційними службами, створюючи єдине мовленнєве середовище.