- •Навчальні питання
- •І. Концепція інформатизації україни. Концепція створення єнсз україни концепція розвитку зв'язку україни до 2010 року
- •Загальні концептуальні положення щодо розвитку зв'язку
- •2. Структура і стан зв'язку в Україні
- •3. Стратегія розвитку зв'язку
- •Забезпечення зв'язку технічними засобами
- •5. Управління і регулювання в системі зв'язку
- •Важелі регулювання
- •Міжнародне співробітництво
- •Забезпечення розвитку зв'язку
- •8. Реалізація положень Концепції
- •1 Передумови створення програми
- •Підготовчі заходи для переходу України до систем 3g
- •2 Строки та етапи реалізації програми
- •2.1 Короткостроковий план реалізації Програми (2002-2003 pp.)
- •Короткостроковий план реалізації Програми
- •2.2 Середньостроковий план реалізації Програми
- •Середньостроковий план реалізації Програми
- •2.3 Довгостроковий план реалізації Програми (2007-2010 pp.)
- •Довгостроковий план реалізації Програми
- •З технічна політика та пріоритетні напрямки переходу україни до систем 3g
- •Основні заходи організаційно-технічної політики
- •4 Забезпечення розвитку сектору рухомого зв'язку в україні
- •4.1 Науково-технічне забезпечення
- •4.2 Інформаційно-аналітичне забезпечення
- •Інформаційно-аналітичне забезпечення рухомого зв'язку
- •4.3 Нормативно-правове забезпечення
- •5 Очікувані результати від реалізації програми
- •5.1 Досягнення державних цілей розвитку сектору рухомого зв'язку
- •5.2 Підвищення рівня задоволення послугами споживачів
- •5.3 Забезпечення відповідного рівня інформатизації і інтеграція до Глобальної та Європейської інформаційних структур
- •Концепція розвитку аудіовізуальних систем і служб в україні на період до 2010 року з урахуванням тенденції їх інтеграції в європейську інформаційну інфраструктуру
- •2. Стан розвитку авсс в європі
- •3. Сучасний стан технічного розвитку авсс в україні
- •4. Цілі технічного розвитку авсс в україні та відповідні завдання інтеграції в єс
- •5. Основні принципи технічного розвитку авсс в україні
- •6. Стратегічні напрямки технічного розвитку авсс в україні
- •7. Етапи технічного розвитку авсс в україні
- •8. Шляхи розвитку технічних засобів авсс
- •9. Державна політика регулювання розвитку авсс
- •10. Наукове забезпечення та кадрова політика
- •11. Нормативно-правове забезпечення
- •12. Заключні положення
- •Додаток а. Визначення аудіовізуальних систем і служб
- •Додаток б. Місце авсс в інформаційному суспільстві
- •Додаток в. Характеристика сучасного прогресу авсс у промислово розвинених країнах
- •Додаток г. Директивні документи єс, покладені в основу політики єс в галузі авсс
- •Додаток д. Характеристика сучасного розвитку авсс в україні
- •Додаток е. Державні акти україни, на яких базується розвиток авсс
- •Додаток є. Характеристика супутникового, кабельного та наземного компонентів розподільних мереж ав-служб
- •Додаток ж. Основні вимоги ринкових відносин, яким має сприяти державна політика регулювання щодо авсс
- •Ііі. Концепція переходу на наземне цифрове мовлення вступ
- •Сучасний стан розвитку мовлення
- •Введення наземного цифрового мовлення
- •Основні принципи розвитку систем наземного цифрового мовлення
- •Взаємозв'язок наземного цифрового мовлення з іншими засобами поширення програм
- •Основні завдання щодо впровадження систем наземного цифрового мовлення
- •Основні етапи впровадження наземного цифрового мовлення
- •Основні напрямки робіт з переходу від ананогового до цифрового мовлення
- •Напрямки державного регулювання в перехідний період
- •Наукове забезпечення та кадрова політика
- •Метрологічне забезпечення
- •Нормативне забезпечення
- •Перелік науково- технічних програм спрямованих на прогрес мовлення Фундаментальні дослідження
- •Системні дослідження
- •Висновки
Додаток в. Характеристика сучасного прогресу авсс у промислово розвинених країнах
Сучасний прогрес характеризується впровадженням у промислово розвинених країнах цифрового телебачення і споріднених із ним аудіовізуальних систем і служб, інтеграцією телевізійного, звукового, мульти- та гіпермедійного мовлення і мовлення даних, а також конвергенцією мовленнєвих і телекомунікаційних служб та побудовою на цій основі інтегрованих інформаційних служб, упровадженням телебачення високої чіткості (ТБВЧ), створенням систем зображення надвисокої чіткості, упровадженням у телебаченні широкоформатного зображення та порядкової розгортки, створенням принципово нових систем відтворення — плазмових і рідиннокристалічних екранів, упровадженням нових технологій телевізійного виробництва, заснованих на використанні цифрових методів обробки зображень, паралельним розвитком наземного, супутникового, мікрохвильового і кабельного сегментів мереж телевізійного мовлення й переходом до багатопрограмного телевізійного мовлення, упровадженням інтерактивних служб, появою нових аудіовізуальних ІР-послуг і Web-мовлення на базі використання мережі Internet. З'явилися нові служби електронного кіно, домашнього телевізійного театру, служба «ТБ у будь-який час», відеослужби вдома тощо.
Спостерігається прогрес, пов'язаний із упровадженням цифрових технологій на всіх етапах, починаючи від виробництва програм і закінчуючи їх розподілом і зберіганням. Розробка основоположних стандартів JPEG, JPEG-2000, MPEG-1, MPEG-2, MPEG-4, MPEG-7, MHEG, DAVIC щодо втілення новітніх АВ-технологій дала поштовх до розвитку систем цифрового телевізійного, звукового, мультимедійного та гіпермедійного мовлення, а також АВ-служб усіх рівнів.
Нині у світі діють три системи цифрового телевізійного мовлення — DVB (Європа), ATSC (Північна Америка) та ISDB (Японія). Усі три системи передбачають спільне передавання сигналів усіх видів мовлення та телекомунікаційних служб.
Єдиною розробленою для всіх середовищ розподілу АВ-інформації є європейська система DVB, яку було створено Консорціумом DVB, призначеним для забезпечення ЄС системою відповідних стандартів. Сьогодні ця система найпоширеніша у світі, на кінець 2000 року кількість її абонентів досягла 25 млн. Лідерами з упровадження цифрового телебачення в Європі є Велика Британія, Німеччина, Франція та Іспанія.
У багатьох країнах Європи організуються мережі, застосовувані для побудови широкосмугових мовленнєвих служб, що грунтуються на використанні асинхронного методу передавання. Почато впровадження інтерактивного мовлення, безпосередньо інтегрованого з телекомунікаційними службами. Після 2010 року в промислове розвинених країнах мовлення буде в основному цифровим. Широко використовуватимуться мультимедійні технології. Почнеться впровадження інтерактивного мульти- та гіпермедійного мовлення. В основу виробництва та передавання АВ-інформації надалі буде покладено, швидше за все, об'єктно-орієнтований підхід із широким використанням дескрипторів АВ-об'єктів.
Основною тенденцією розвитку АВ-служб є висока їх інтеграція із телекомунікаційними службами. Метою є розробка інтерфейсів, протоколів та методів передавання, що дозволять побудувати мережу розподілу цифрової інформації залежно від її змісту. Основним засобом керування такою мережею є концепція якості служби (QoS), що дозволяє регулювати й контролювати якість надаваних послуг.