Взаємозв'язок наземного цифрового мовлення з іншими засобами поширення програм

З огляду на прагнення України інтегруватися в ЄС із приєднанням до загальноєвропейського інформаційного простору впровадження нової системи наземного цифрового мовлення має здійснюватися відповідно до загальноєвропейських тенденцій і з використанням загальноєвропейських стандартів, що можуть забезпечити широкий обмін програмами й послугами та рівноправне партнерство України в рамках технічного співробітництва з ЄС.

Останнім часом у містах також розвивається супутниковий прийом і застосовуються кабельні системи по­ширення мовленнєвих програм, проте загалом і в містах, і в сільській місцевості традиційним лишається наземне мовлення. Тому є підстави вважати, що й у цифровому вигляді традиційний прийом на домашню антену буде для споживачів переважним і матиме найбільше шансів на успішне впровадження.

Наземне цифрове мовлення може бути організоване з розрахунком на повне покриття всієї території з використанням передавачів і ретрансляторів або на комбіновану систему, коли частина населення забезпечується програмами через кабельну мережу чи безпосереднє супутникове мовлення або через мікрохвильові розподільні системи.

В Україні розвиваються також супутникові, кабельні та мікрохвильові системи не лише вторинного розподілу, а й доставляння мовленнєвих програм на головні станції локальних мереж.

Основні завдання щодо впровадження систем наземного цифрового мовлення

1. Плануючи впровадження цифрового наземного мовлення, насамперед потрібно розробити й затвердити відповідні стандарти та інші нормативні документи, сформувати науково, економічно та соціальне обгрунтовану стратегію такого впровадження та відповідну конкретну програму, зокрема стратегію використання радіочастотного ресурсу на найближчі 10—15 років.

2. Першим кроком мають бути визначені вільні частотні канали для введення в дію передавачів на початковому етапі впровадження цифрового наземного мовлення із мінімальними обмеженнями за одночасного використання аналогової мережі мовлення.

3. Першочергово на державному рівні розв'язати проблему конверсії радіочастотного спектра, розробити програму гармонізації радіочастотного спектра, розподіленого національною таблицею розподілу частот (НТРЧ) та міжнародною таблицею розподілу частот (МТРЧ), яка сприяла б розвитку цифрового мовлення, а також вдосконалити нормативно-правову базу щодо використання радіочастотного ресурсу в перехідний період.

4. У процесі подальшого розвитку цифрового мовлення створити системи синхронного мовлення (SEN), що можуть охоплювати райони місцевого мовлення, на які має бути поділена вся територія держави.

5. Побудувати й організувати систему цифрового мовлення так, щоб вона гарантувала можливість пріоритетного передавання важливих державних програм як через державні, гак і через приватні мережі мовлення в будь-який час з однаково високою якістю.

6. Розробити економічну програму впровадження цифрових технологій, яка дала б змогу залучати інвестиції, забезпечуючи умови для їх швидкої окупності завдяки ефективній ліцензійній та технічній політиці.

7. До важливих завдань при введенні нової системи цифрового мовлення належать визначення й використання технологій, що забезпечують гнучкість цієї системи з погляду її розвитку та впровадження нових застосувань.

8. За рахунок раціонального використання частотного діапазону організувати телевізійне мовлення підвищеної і високої чіткості. Ринок телевізорів ТБВЧ бурхливо розвивається, причому, як показує досвід європейських країн, на перших порах можуть використовуватися спеціальні приставки до звичайного приймача, що дають змогу приймати програми ТБВЧ у форматі ТБСЧ.

9. Важливим завданням наземного цифрового звукового мовлення є освоєння діапазонів ДХ, СХ, КХ для цифрових мовленнєвих технологій за поліпшеного використання УКХ.

10. Зробити нову систему із самого початку привабливою для споживача. Для цього вона має забезпечувати:

• поліпшену якість порівняно з аналоговим мовленням і вищі можливості мовленнєвої служби із самого початку її впровадження;

• більшу кількість мовленнєвих програм;

• можливість якісного мобільного прийому мовленнєвих програм і даних;

• доступ в Інтернет по мовленнєвому каналу;

• розумну вартість переходу до приймання програм нової системи;

• доволі тривалий перехідний період без обмеження прав споживачів старої системи.