МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ЮРІЯ КОНДРАТЮКА

КАФЕДРА ТЕПЛОГАЗОПОСТАЧАННЯ ТА ВЕНТИЛЯЦІЇ

Методичні вказівки

до виконання курсової роботи на тему

“Гаряче водопостачання будинку”

для студентів спеціальності

6.092100 “Теплогазопостачання і вентиляція”

денної та заочної форм навчання

Полтава 2005

Методичні вказівки до виконання курсової роботи на тему “Гаряче водопостачання будинку” для студентів спеціальності 6.092100 “Теплогазопостачання і вентиляція” денної та заочної форм навчання.- Полтава: ПолтНТУ, 2005. 24 с.

Укладачі: А.Ф. Строй, доктор техн. наук, професор;

Е.О. Личковаха, асистент

Відповідальний за випуск: завідувач кафедри теплогазопостачання та вентиляції А.Ф. Строй, доктор техн. наук, професор

Рецензент: Б.А. Кутний, канд. техн. наук, в.о.доцента

Затверджено радою університету

Протокол № 1 від 27.10.2005р.

Редактор Я.В. Новічкова

Коректор Н.О. Янкевич

39.33.18.01

ВСТУП

Програмою курсу “Теплопостачання” передбачено виконання курсової роботи “Гаряче водопостачання будинку”. Мета курсової роботи  розробити проект системи гарячого водопостачання для житлового або громадського будинку від індивідуального теплового пункту. Загальний обсяг роботи включає конструювання та розрахунок системи гарячого водопостачання будинку, а також проектування індивідуального теплового пункту. Потрібно розрахувати й запроектувати подавальні та циркуляційні трубопроводи, в індивідуальному тепловому пункті підібрати і розмістити обладнання.

Курсова робота складається з графічної частини та пояснювальної записки. Графічна частина може бути виконана на комп’ютері, обсяг її складає один аркуш паперу формату А1. У пояснювальній записці необхідно навести розрахунки всіх елементів системи гарячого водопостачання,здійснених у період проектування.

1 Необхідні дані для виконання курсової роботи

Дані для проектування курсової роботи містять: тип будинку (житловий будинок, готель, дитячий садок, гуртожиток); план та його розріз, тиск води у водопровідній мережі у місці підключення будинку, вид і параметри теплоносія в тепловій мережі, потреби в гарячій воді по годинах протягом доби у відсотках від середніх потреб води. Необхідно також указати схему підключення теплообмінників у тепловому пункті. При двоступеневій послідовній схемі підключення доцільно вказати температуру первинного теплоносія на вході в кожний ступінь теплообмінників і на виході з нього, беручи до уваги те, що регулювання при такій схемі виконують за підвищеним графіком. При змішаній та паралельній схемах регулювання проводять за опалювальним графіком.

2 Якісні характеристики води для гарячого водопостачання

Якісні характеристики води, яка подається в систему гарячого водопостачання, повинні відповідати вимогам ГОСТ 2874-82 “Вода питна”. Згідно з нормами , температуру гарячої води в місцях відбору слід приймати:

 не нижче 60^оС - для систем централізованого гарячого водопостачання, що приєднані до відкритих систем теплопостачання;

 не нижче 50^оС - для систем, які приєднані до закритих систем теплопостачання;

 не вище 75^оС - для всіх систем гарячого водопостачання.

Гаряча вода, котра використовується для санітарно-гігієнічних процедур, повинна мати температуру 25-40^оС і 40-60^оС для миття посуду, прання тощо. Тому мінімальна температура гарячої води приймається на рівні 50^оС. Температуру води, необхідну для тих чи інших потреб , отримують, змішуючи холодну та гарячу воду. Максимальну температуру гарячої води необхідно обмежувати з таких причин:

 із метою уникнення опіків;

 у зв’язку з різким посиленням утворення накипу в обладнанні та трубопроводах у випадках, якщо температура стає вищою ніж 75^оС.

У приміщеннях дитячих дошкільних закладів температура гарячої води не повинна перевищувати 37^оС ( за винятком приміщення кухні) й, однозначно, не бути нижчою 34^оС.

3 Вибір місця розташування теплового пункту, трасування трубопроводів системи гарячого водопостачання

Воду на потреби гарячого водопостачання в закритих теплових мережах готують у теплових пунктах. При високій корозійній спроможності води передбачають індивідуальні теплові пункти, в яких вода на потреби гарячого водопостачання готується для одного будинку.

Виконання курсової роботи слід розпочинати з нанесення на аркуш плану типового поверху будинку в масштабі М1:100 і разміщення санітарно-технічного обладнання на плані. При цьому необхідно керуватись відповідним розділом будівельних норм для житлових або громадських будинків.

При конструюванні систем гарячого водопостачання спочатку намічають план траси подавальних трубопроводів. У житлових будинках, згідно з рекомендаціями [1], систему гарячого водопостачання слід проектувати з нижнім розведенням. Для підтримання необхідної температури води в системі гарячого водопостачання в період відсутності споживання води передбачають циркуляційні трубопроводи. У ванних та душових кімнатах житлових будинків, готелях та інших будинках, відповідно до [1], необхідно передбачити встановлення на циркуляційному трубопроводі діючих змійовиків для сушіння рушників. Схеми гарячого водопостачання без циркуляційного трубопроводу можна застосовувати тільки в системах із безперервним споживанням води (наприклад, у банях). Із метою захисту від корозії монтаж систем гарячого водопостачання виконують з оцинкованих труб (ГОСТ 3262-75 і ГОСТ 8734-75), також пластику та металопластику. Для компенсації теплових деформацій використовують повороти труб або спеціальні компенсатори. Для відведення повітря трубопроводи прокладають із нахилом, не меншим ніж

і= 0,002. При підвищених вимогах до дизайну приміщень стояки розміщують у нішах. Трубопроводи системи гарячого водопостачання, які прокладають у підвалі чи на горищі, повинні мати теплову ізоляцію. Товщина теплоізоляції та її якість мають забезпечувати нормативну величину втрат теплоти. За необхідності встановлення дроселюючих діафрагм їх виготовляють із латуні або нержавіючої сталі. Повітря із системи випускають із верхніх точок через повітрозбірники.