![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1. . Предмет,методи дослідження та завдання курсу історії укр.Культури
- •2.Матеріальна і духовна культура. Структура духовної культури.
- •3. Культура і цивілізація.Проблема цивілізаційної принал.
- •4. Національна культура.Національне і загальнолюдське в к-рі.
- •6.Трипільська культура.(енеоліт)
- •9. Міфологія та релігія давніх словян.Побут,обряди,ритуали.
- •10. Запровадження християнства(988-989)
- •11. Розвиток писемності.Освіта в Київській Русі.Літопис.
- •12. Літературні пам’ятки періоду Київської Русі. "Слово о полку Ігоревім"
- •13.Образотворче мистецтво,іконопис,музика Київської Русі.
- •14.Сакральна архітектура та містобудування.
- •15 Га́лицько-Воли́нське князі́вство,(1199—1349)
- •16. Архітектура , мистецтво і містобудування Галицько-вол
- •17.Розвиток культури в складі Великого Князівства Литовського.
- •19.Релігійне життя в 14-16 ст.Берестейська унія(1596).Полемічна літ.
- •20.Вплив західноєвропейських ідей Ренесансу та Реформації.
- •21.Церковні братства і братські школи.
- •22.Поширення книгодрукування в Україні.Острозька Біблія.
- •23.Острозький культурно-освітній осередок.Острозька академія
- •24.Києво-Могилянська академія.
- •25.Феномен українського козацтва.
- •26.Коза́цькі літописи,укр. Нар думи та пісні
- •27,28.Українська барокова культура.Архітектура.
- •29Українська культура доби Гетьманщини.
- •30. Література та мистецтво України др. Пол. 17-18 ст.
- •31.Сковорода.
- •32.Національно-культурне відродження в Україні 18-19ст.Історія Русів
- •36.Українське меценатство 19-20 ст
- •37. Література ст19
- •38.Образотворче мистецтво,музика,театр 19 ст
- •40.Франко
- •41.Національна своєрідність укр. Культури 19-20 ст
- •44.Особл розвитку укр к-ри у 20-30-х рр. ХХст
- •45.Розвиток укр. Л-ри у 20-30 рр хХст
- •46.Становлення церкви в Україні в 20-30-ті рр. Хх ст.
- •48. Український кінематограф XX ст. Здобутки і втрати.
- •49.Українське мистецтво хх ст
- •53.Мистецтво в Україні у 90-х рр. Хх ст.
- •60.Культура українського народу в контексті європейської та світової культур.
- •62. Гендерні тенденції розвитку суч. України
- •63) Зарубінецька, Черняхівська та Пеньківська архіологічні культури та їх зв язок з українською культурою.
- •64.Політична і правова к-ра Гетьманщини
- •65.Сучасна мовна політика в Україні
- •66)Українські меценати 19-20 століть.
- •67)Розвиток української літератури у 21 ст.
16. Архітектура , мистецтво і містобудування Галицько-вол
У рукописних згадках того часу яскраво змальовано,як були збудовані у той час і пишно прикрашені холмські церкви.Справжнім
меценатом в ділі будування й прикрашання храмів став Володимир Василькович.З усієї будівничої діяльності Данила, Василька,Володимира збереглися до наших часів лише руїни, Але можна бачити,що мистецтво було розвинуто дуже високо. Можна бачити в ньому впливи візантійського, романського й готичного стилів в архітектурі й орнаментиці.З розширенням міст буд міські укріплення,різні цивільні і культові споруди: князівські і боярські палаци, церкви.На березі Дністра(зараз с.Шевченкове) до нашого часу збереглася церква Пантелеймона (близько 1200 р.) Найбільшим храмом стародавнього Галича був згаданий Успенський собор.
В Галицько-Волинському літописі згадуються три тодішні галицькі діячі культури-"премудрий художник" Тимофій(міг бути автором
"Слова о полку Ігоревім"),"хитрець" Авдій(скульптор,"хитрець" - тобто "умілець") і "словутний співець" Митуса(придворним поетом)
17.Розвиток культури в складі Великого Князівства Литовського.
Литовці завоювали й підкорили землі слов*ян,але підпали під їхній Культурний вплив.Руська Правда стала правовою основою Великого князівства Литовського,а руська мова-державною.Литовська аристократична верхівка перейняла православну віру. Литовцям-належала політична роль,а українцям-культурна і економічна. Опинившись у складі Литви, українські князівства одержали сприятливі умови для свого соціально-економічного і культурного розвитку. Річ у тім, що Литва перейняла українсько-білоруську культуру, традиції державного життя Київської Русі та Галицько-Волинського князівства, «руські» правні норми та ін., а тому і перетворилася поступово на Литовсько-Руську державу. Хоча слід мати на увазі, що литовська влада, незважаючи на її м'якість, для українського народу була все ж чужою. Збереження традиційного укладу здійснювалося за принципом: «Старого не змінюємо, а нового не впроваджуємо».Культура русів, які становили 90 % населення держави, справила значний вплив на литовців. Вони переймали від українців та білорусів військову організацію й способи оборони, особливості зведення фортець, традиції господарювання і владарювання. На корінних литовських землях з'явилися руські назви: «намісник», «городничий», «тивун», «конюший», «ключник» тощо. Руська мова стала мовою великокняжого двору й державної канцелярії. Великого поширення з-поміж литовської знаті набувала «руська віра» — так спочатку звалося на Литві православне християнство. Шлюби литовських князів із руськими князівнами сприяли закріпленню руського впливу.
18.Український народ в умовах польського панування.
Польський уряд на українських землях проводив двояку політику: деякий час дозволялося вживання давньої української мови в діловодстві поряд з латиною, була відновлена Галицька православна митрополія, але разом з цим польський уряд роздавав наші землі іноземцям, підтримував польських купців і католицьких місіонерів. Згодом був посилений вплив католицької церкви. Українцям під час польського панування, щоб залишатися окремим народом, потрібно було боротися за свою віру, мову, школу, господарські права. Невдовзі після Люблінської унії загострилися проблеми мови та віри. В Україні засновувалися єзуїтські школи й колегіуми. Вони безперечно, сприяли поширенню освіти: багато українців отримати змогу навчатися в західно-європейських університетах. Проте платою за освіченість часто ставало зречення рідної мови та віри.
48.Кіно ХХ ст.
У 1922 р. було засновано Всеукраїнське фото кіноуправління . У 1927 р. Одеська кінофабрика була визнана найкращою в країні. Через рік була введена в дію Київська кінофабрика. У 1930 р. Д. Вертов зняв перший звуковий документальний фільм – «Симфонія Донбасу». І. Кавалерідзе вперше в Україні зняв кіно опери «Наталка Полтавка» (1936) та «Запорожець за Дунаєм» (1938). Одним з фундаторів кіномистецтва став О. Довженко. Стилістика, створена ним у фільмах «Звенигора», «Арсенал», «Земля», поклала початок напряму, який визначають як «український поетичний кінематограф».