4. Національна культура.Національне і загальнолюдське в к-рі.

Національна культура = продукт матеріальної та духовної праці певної нації, синтез культур, її соціальних груп,верств, її історія,відносини,соціальна пам'ять,самосвідомість.Уперше проблема співвідношення нац. і загальнол. в історії та культурі була висунута у філософії історії Г.Гегеля, який створив класичну для західноєвропейського мислення XIX - XX ст концепції єдності людської історії.У концепціях культурно- історичних типів загальнолюдське-це сукупність нац. культур.Фактично-загальнол. ототожнюється з національним (через те що загальнол ще з часів концепцій італійського філософа Дж. Віко розглядалося переважно як духовна культура). Національну культуру слід вважати"процесом становлення і розкриття сутності людської цивілізації у конкретному народі(нації) упродовж усієї цієї історії",а також"сукупністю матеріальних і духовних цінностей,створених як самим народом,так і запозичених в інших народів.Таким чином,національна культура – це поєднання загальнолюдського та етнічно неповторного ( національно - особливого ).

5.Первісна к-ра на території України. Міфологічні уявлення і форми релігійних вірувань.

Звернення до витоків культури передбачає з'ясування того, яким чином протягом сотен тисяч років у становленні людського суспільства формувалась первісна культура, що містилася у повсякденній господарській діяльності людей, випрацьовуванні трудових навичок, створенні простіших знарядь праці, а також у перших зразках художньої творчості й обрядових діях. В межах України винайдені пам'ятки ашельської епохи під Житомиром, на Закарпатті; окремі крем'яні знаряддя виявлені в Донбасі біля міст Амвросієвки та Ізюма на Сіверському Дінці. Люди цього періоду займалися збиральництвом, полюванням, вміли користуватись вогнем, та не вміли його добувати. У трудовій діяльності вживали переважно кременні знаряддя (ручне рубило).Мустьєрська культура в Україні представлена в Криму (печери Кіїк-Коба, Старосілля). Неандертальці використовують окрім ручного рубила гостроконечники, скребла. Вони вміють добувати вогонь; живуть в печерах або штучних житлах (коло з кісток мамонтів, перекрите шкурами тварин). Зараз в Україні винайдено 50 мустьєрських стоянок, у тому числі Антонівка в Донбасі.Пізній палеоліт характеризується появою Людини розумної.. На території України відомо кілька сот стоянок пізнього палеоліту, зокрема до мадленських відносять стоянки Аккаржа та Амвросіївка на Півдні України, стоянку Мізина на Десні. Кроманьйонці займалися загінким полюванням на диких коней, бізонів, мамонтів. У кроманьйонців вже існує родова організація суспільства. Спорідненість у роді визначалася за материнською лінією. Жінка була охоронницею сімейного вогнища, відала харчовими запасами. Це зумовлювало виникнення матріархату. Поступово складалися релігійні вірування, звичаї, мистецтво. Релігійні уявлення представлені у формах тотемізму, анімізму, магії, фетишизму.Тотемізм - віра в існування тісного зв'язку між людиною, її родом та її тотемом - певним видом тварин, рідше - рослин. Рід носив ім'я тотему і вважав його своїм батьком. Тотемові не поклонялися. Люди не вбивали свій тотем на полюванні, не завдавали йому шкоди. Тотемізм - своєрідне відображення зв'язку роду з його природним середовищем, який усвідомлювався у формі кровного зв'язку.Фетишизм - віра в надприродні властивості неодухотворених предметів, в те, що останні можуть допомагати людині. Фетишем може бути знаряддя праці, дерево, камінь, а пізніше - спеціально виготовлений культовий предмет.Магія - віра в здатність людини особливим чином впливати на інших людей, тварин, рослини, явища природи. Залежно від призначення магія поділялася на виробничу, охоронну, любовну, лікувальну, шкідливу.Анімізм - віра в існування надприродних істот, що містяться в яких-небудь тілах (душа) або діють самостійно (духи). Особливу шану стародавні слов'яни віддавали деревам і птахам, що вважалися основоположниками або покровителями якогось роду, племені (прояв тотемізму). Перше місце у вшануванні займав дуб, особливо старий, — символ міцності; ясень — символ Перуна; клен і липа — символи подружжя; береза — символ чистої матері-природи.

Священними вважалися птахи й тварини. Зокрема, зозуля — провісниця майбутнього; голуб — символ кохання; ластівка — доля людини; ворони — священні птахи; сова — символ смерті та пітьми. Багатьом птахам приписувався дар пророцтва.З тварин священними вважалися коні та воли, а з комах — бджола й сонечко.Стародавні слов'яни вірили у безсмертя душі, але досить своєрідно. Вони вважали, що після смерті небіжчика в залежності від його чеснот душа могла вселитись в раба, стати добрим духом дерева, птаха або тварини, могла вселятися в іншу людину. Незалежно від перевтілень душі, вона завжди відгукувалась добром на поклик людини.Отже, релігійні вірування стародавніх слов'ян максимально наближались до життєвих реалій і відображали у міфологічній формі прагнення єднання з природою, навколишнім середовищем, їх охорони. Вони формували думку про те, що добрі сили завжди мають перевагу над злими, що тільки мир і злагода дають змогу гідно продовжувати життя, забезпечують процвітання роду чи племені.Тотемізм -віра в надприродні властивості тварин, рідше - рослин. Фетишизм - віра в н.в. неодухотворених предметів (знаряддя праці,дерево,камінь,а пізніше - спеціально виготовлений культовий предмет.Магія - віра в здатність людини особливим чином впливати на людей,тварин.Анімізм-віра в існування надприродних істот,що містяться в яких-небудь тілах (душа)або діють самостійно(духи).зозуля-провісниця майбутнього;голуб-символ кохання;ластівка-доля людини; ворони-священні птахи, іноді передвіщали нещастя;сова - символ смерті та пітьми.З тварин священними вважалися коні та воли, а з комах - бджола й сонечко.