6.Трипільська культура.(енеоліт)

В 90-х рр. 19 ст.В.Хвойко відкрив нову культуру(4-2 тис.дон.е.). три етапи її розвитку:1)ранній - 3500-3000,2)середній - 3000-2000,

3)пізній - 2000-1700 до н.е. Поселення зводилися на відкритих місцях без оборонних споруд. Житло будувалося по колу,середина кола залишалася незабудованою. Будинки споруджувалися каркасні,двоповерхові..Значного поширення у трипільців набуло виготовлення керамічних виробів побутового призначення-столовий та господарський посуд: миски, глечики,горшки,макітри,декоративна кераміка.Форма орнаменту- прямі та хвилясті лінії,овали,змієподібні спіралі,які повинні були символізувати сонце, воду, людей, тварин, рослини. Вживалося 4 кольори орнаменту-чорний,білий,червоний та брунатний. Серед археологічних знахідок - численні статуетки, переважно жіночі, що доводить існування культу жінки у трипільському суспільстві. Прямими предками укр.народу трипільські племена не були- багато ще племен і народів протягом чотирьох тисячоліть прилучилося до нашого етногенезу.Але основи українського родоводу були закладені вже в той час.Знаходячись на кордоні землеробського світу і кочового Степу, трипільська культура зникла внаслідок інвазій агресивних племен, котрі прийшли з північного заходу та сходу.

7.Кочові племена

Навалу кіммерійців у цілому можна визнати руйнівним явищем для розвитку культури. Проте вони сприяли поширенню в степовому довкіллі здобутків народів, які зазнали від них поразки. Найбільше вони сприяли поширенню кінського і військового спорядження, яке часто було витвором мистецтва.

Скіфська культура була поєднанням культур багатьох кочових, напівкочових та землеробських племен, зокрема тих, що проживали на Україні до приходу кочовиків. Головним божеством у Скіфів була богиня домашнього вогнища Табіті. Єдиному Богу, якому споруджувалися жертовники, й приноси навіть людські жертви був Бог війни, символом якого виступав меч. Значним був вплив Скіфів на культуру багатьох народів Європи та Азії, хоча вирішального значення в етнічному розвитку праслов’ян, скіфи не мали, проте скіфський стиль наявний в озброєнні, прикрасах, кінському спорядженні, успадкувались певні риси релігійних уявлень скіфів. Сармати все життя проводили в сідлі і не дбали про постійне житло та зайве в мандрах майно. Все що їм було потрібне для життя вони здобували в бою. Але вже з 1 ст. н.е. частина сарматів починає переходити до осілого способу життя та поступово змішується з давньослов'янським землеробським населенням лісостепу. Готи засвоїли скіфсько-сарматську та грецьку культури, прийняли християнство. Вони мали вплив на слов’янські племена, особливо щодо військової організації.

8. Античні колонії.

Від VII-VI ст. до н.е. упродовж тисячоліття - по IV ст. н.е. – на південних землях України розвивалася антична культура й мистецтво. Тут були засновані греками міста й селища вздовж морського узбережжя та в гирлах рік. Перші поселення з’явилися на о. Березань. Причини виникнення колоній полягали в перенаселенні Греції, нестачі земель для хліборобства, пошуках джерел сировини (металу, лісу, солі) та ринку збуту, також військові агресії лідійців та персів. Колоністи займалися землеробством, скотарством, виноградарством, різними ремеслами, вели жваву торгівлю із Грецією та місцевими племенами, які населяли степову частину Таврії, Придніпров’я, узбережжя Азовського моря. Створювану віками античну культуру поселенці поширили на нові території. У містах вулиці перетиналися під прямим кутом. Упорядковувалися бруковані вулиці та площі, водопровідні канали та канали для стічних вод. Грецькі міста виконали культурну місію на колонізованій території, впроваджуючи високі мистецькі досягнення. Це сприяло цивілізованому процесові, а згодом відгукнулося в слов’ян із прийняттям християнства розквітом архітектури й живопису.