- •Слідкуючий локатор на основі gps
- •Розділ 1. Огляд літературних джерел
- •1.1. Глобальна Навігаційна Супутникова Система
- •1.1.1 Вступ
- •1.1.2 Робота системи глонасс
- •1.1.3 Супутник глонасс
- •1.2.1 Принцип роботи navstar
- •1.2.1.1 Супутникова трилатерація
- •1.2.1.2 Супутникова дальнометрія
- •1.2.1.3 Точна часова прив'язка
- •1.2.1.4 Розташування супутників navstar
- •1.2.1.5 Корекція помилок
- •1.2.2 Диференціальна корекція
- •1.2.2.1 Диференціальна корекція в реальному часі
- •1.2.2.2 Диференціальна корекція в пост обробці
- •1.2.3. Використання gps
- •1.2.3.1 Природні ресурси
- •1.2.3.2 Міське господарство
- •1.2.3.3 Використання gps у сільському господарстві
- •1.2.3.4 Застосування в сфері соціальних наук
- •1.2.3.5 Інші області застосування
- •1.3. Інформаційні сигнали супутникових радіонавігаційних систем
- •1.3.1. Інтерфейси глонасс й gps
- •1.3.2. Формування інформаційного сигналу в gps
- •1.3.3. Структура та зміст навігаційних даних, переданих із супутників gps
- •1.3.3.1. Загальна характеристика формату повідомлення
- •1.3.3.3. Зміст і розташування даних иавігаційних супутників
- •Розділ 2. Проектно-конструкторська розробка
- •2.1. Проектна розробка
- •2.2 Системний oпис
- •2.2.1 Базовий пристрій
- •2.2.2 Дитячий пристрій
- •2.2.3 Системні компоненти
- •2.4 Розробка тексту прошивки для мікро контролерів в базовий та пристрій та в об’єкти спостереження.
- •2.3. Програмний oпис роботи пристрою
- •2.3.1 Базовий пристрій
- •2.3.2 Сигналізуючий пристрій
- •Розділ 3. Економічний розрахунок витрат на виробництво пристрою
- •3.1 Витрати на сировину і матеріали
- •Витрати на сировину та матеріали
- •3.2 Витрати на закупівельні комплектуючі вироби.
- •3.3 Розрахунок заробітної плати
- •3.4 Калькуляція собівартості виробу
- •Розділ 4. Розрахунок надійності.
- •Розділ 5: охорона праці
- •5.1 Охорона праці при пайці деталей та вузлів.
- •5.2 Охорона праці при роботі з шкідливими речовинами
- •5.3 Охорона праці при користуванні електроприладами
- •Висновки
- •Література
1.3.1. Інтерфейси глонасс й gps
Інтерфейс між підсистемою навігаційних супутників й апаратурами споживачів складається з радіоліній L-діапазону частот [2]. Кожен супутник ГЛОНАСС передає навігаційні радіосигнали у двох частотних піддіапазонах (L1 ~ 1,6 Ггц й L2 ~ 1,2 Ггц).
У ГЛОНАСС використається частотний поділ навігаційних радіосигналів супутників в обох піддіапазонах L1 й L2. Кожен супутник передає навігаційні радіосигнали на власних частотах піддіапазонів L1 й L2. Супутники, що перебувають у протилежних крапках орбітальної площини, можуть передавати навігаційні радіосигнали на однакових частотах.
У радіолініях частотних піддіапазонів L1 й L2 супутники ГЛОНАСС передають навігаційні радіосигнали : стандартної точності й високої точності.
Сигнал стандартної точності з тактовою частотою 0,511 МГц призначений для використання простими споживачами.
Сигнал високої точності з тактовою частотою 5,11 МГц модульований спеціальним кодом і не рекомендується до використання без узгодження з Міністерством оборони Російської Федерації.
У ГЛОНАСС не використається режим навмисного погіршення характеристик навігаційного сигналу стандартної точності.
Номінальні значення несучих частот навігаційних радіосигналів супутників ГЛОНАСС у частотних піддіапазонах L1 й L2 визначаються наступними виразами:
f K1 = f01 + КΔf01,
f K2 = f02 + КΔf02,
де:
К - номера несучих частот навігаційних радіосигналів, випромінюваних супутником в частотних піддіапазонах L1 й L2, відповідно;
f 01 = 1602 МГц; Δf 1 = 562,5 кГц, для піддіапазона L1;
f 02 = 1246 МГц; Δf 2 = 437,5 кГц, для піддіапазона L2.
Розподіл номінальних значень несучих частот f1 й f2 по номерах К наведено в таблиці 3
Розподіл номерів До між супутниками відображається в альманасі системи.
Таблиця 3.
Розподіл несучих частот піддіапазонів L1 й L2
№ частоти |
Номінал частоти в піддіапазоні L1, МГц |
№ частоти |
Номінал частоти в піддіапазоні L2, МГц |
13 |
1609,3125 |
13 |
1251,6875 |
12 |
1608,75 |
12 |
1251,25 |
11 |
1608,1875 |
11 |
1250,8125 |
10 |
1607,625 |
10 |
1250,375 |
09 |
1607,0625 |
09 |
1249,9375 |
08 |
1606,5 |
08 |
1249,5 |
07 |
1605,9375 |
07 |
1249,0625 |
06 |
1605,375 |
06 |
1248,625 |
05 |
1604,8125 |
05 |
1248,1875 |
04 |
1604,25 |
04 |
1247,75 |
03 |
1603,6875 |
03 |
1247,3125 |
02 |
1603,125 |
02 |
1246,875 |
01 |
1602,5625 |
01 |
1246,4375 |
00 |
1602,0 |
00 |
1246,0 |
-01 |
1601,4375 |
-01 |
1245,5625 |
4) 2 |
1600,8750 |
4) 2 |
1245,1250 |
4) 3 |
1600,3125 |
4) 3 |
1244,6875 |
-04 |
1599,7500 |
4124 |
1244,2500 |
4) 5 |
1599,1875 |
4) 5 |
1243,8125 |
4) 6 |
1598,6250 |
4) 6 |
1243,3750 |
-07 |
1598,0625 |
4) 7 |
1242,9375 |
Для кожного супутника робочі частоти піддіапазонів L1 й L2 когерентні й формуються від загального стандарту частоти. Номінальне значення частоти цього стандарту, з погляду спостерігача, що перебуває на поверхні Землі, дорівнює 5,0 МГц. Для компенсації релятивістських ефектів частота, формована бортовим стандартом частоти, з погляду спостерігача, що перебуває на супутнику, зміщена відносно 5,0 МГц на відносну величину Δf/f = -4,36*10-10 або Δf = -2,18*10 -3 Гц, тобто дорівнює 4,99999999782МГц (величини дані для номінального значення висоти орбіти супутника ГЛОНАСС, рівного 19100 км). Відношення робочих частот L1 й L2, випромінюваних певним супутником становить:
f2 / f1 = 7/9.
Фактичні значення несучих частот радіосигналів кожного супутника ГЛОНАСС можуть відрізнятися від номінальних значень f на відносну величину, що не перевищує ±2π*10-11.
Передбачається поетапна зміна частотного діапазону ГЛОНАСС.
Інтерфейс між навігаційними супутниками GPS й апаратурами споживачів складається С двох радіоліній L-діапазону частот [1]. Кожен навігаційний супутник GPS вивчає радіосигнали у двох частотних піддіапазонах. Номінальні несучі частоти:
L1=1575,42 МГц й L2=1227,6 МГц.
В GPS використається кодовий поділ радіосигналів навігаційних супутників в обох піддіапазонах L1 й L2. Кожен супутник передає навігаційні радіосигнали з унікальним кодом на частотах піддіапазонів L1 й L2.
Навігаційними супутниками GPS формуються три псевдовипадкові послідовності кодів дальності (PRN коди): точний (Р код), що є основним кодом дальності, має довжину 7 днів, передається зі швидкістю 10,23 Мбит/с. Семиденна послідовність є сума з модулем 2 двох послідовностей Х1 довжиною 15 345 000 символів і Х2i довгої 15 345 037 символів. Послідовність Х2i - це послідовність Х2, вибірково затримана на 1-37 розрядів. За допомогою цього здійснюється технологія основної кодової генерації, що виробляє набір 37 взаємно, що виключають послідовностей, Р-коду довжиною 7 днів. З них, 32 послідовності призначені для використання при проведенні навігаційних визначень, а що залишилися 5 зарезервовані для інших застосувань.
Y-код, використовується замість Р-кода, коли застосовується антидезінформаційний вид роботи, певний в ICD-GPS-203, ICD-GPS-224, ICD-GPS-225.
Грубий (С/А) код доступний всім споживачам, а спеціальними споживачами використається для виявлення Р (або Y) коду .
Псевдовипадкова послідовність С/А коду застосовується для ідентифікації номера навігаційного супутника, є кодом Голда, має тривалість 1 мсек., передається зі швидкістю 1023 Кбит/с. Послідовність С/А коду є сума з модулем 2 послідовності G1 й G2i , затриманої на 5-950 символів відносно G2, за допомогою чого генерується набір 36 взаємно виключають С/А-кодів. Ідентифікація номерів GPS супутників й C/A кодів наведена в таблиця 4.
Таблиця 4.
Коди GPS
№ супутника |
№ сигналу |
G2i (С/А коди) |
Відповідність Х2і |
Затримка в символах для кодів |
Перші 10 символів (С/А три останніх цифри записані у вісімковому поданні) |
|
С/А |
Р |
|||||
1 |
1 |
206 |
1 |
5 |
1 |
1440 |
2 |
2 |
307 |
2 |
6 |
2 |
1620 |
3 |
3 |
408 |
3 |
7 |
3 |
1710 |
4 |
4 |
509 |
4 |
8 |
4 |
1744 |
5 |
5 |
109 |
5 |
17 |
5 |
1133 |
6 |
6 |
2 0 10 |
6 |
18 |
6 |
1455 |
7 |
7 |
108 |
7 |
139 |
7 |
1131 |
8 |
8 |
209 |
8 |
140 |
8 |
1454 |
9 |
9 |
3 0 10 |
9 |
141 |
9 |
1626 |
10 |
10 |
203 |
10 |
251 |
10 |
1504 |
11 |
11 |
304 |
11 |
252 |
11 |
1642 |
12 |
12 |
506 |
12 |
254 |
12 |
1750 |
13 |
13 |
607 |
13 |
255 |
13 |
1764 |
14 |
14 |
708 |
14 |
256 |
14 |
1772 |
15 |
15 |
809 |
15 |
257 |
15 |
1775 |
16 |
16 |
9 0 10 |
16 |
258 |
16 |
1776 |
17 |
17 |
104 |
17 |
469 |
17 |
1156 |
18 |
18 |
205 |
18 |
470 |
18 |
1467 |
19 |
19 |
306 |
19 |
471 |
19 |
1633 |
20 |
20 |
407 |
20 |
472 |
20 |
1715 |
21 |
21 |
508 |
21 |
473 |
21 |
1746 |
22 |
22 |
609 |
22 |
474 |
22 |
1763 |
23 |
23 |
103 |
23 |
509 |
23 |
1063 |
24 |
24 |
406 |
24 |
512 |
24 |
1706 |
25 |
25 |
507 |
25 |
513 |
25 |
1743 |
26 |
26 |
608 |
26 |
514 |
26 |
1761 |
27 |
27 |
709 |
27 |
515 |
27 |
1770 |
28 |
28 |
8 0 10 |
28 |
516 |
28 |
1774 |
29 |
29 |
106 |
29 |
859 |
29 |
1127 |
30 |
30 |
207 |
30 |
860 |
30 |
1453 |
31 |
31 |
308 |
31 |
861 |
31 |
1625 |
32 |
32 |
409 |
32 |
862 |
32 |
1712 |
*** |
33 |
5 0 10 |
33 |
863 |
33 |
1745 |
*** |
34** |
4 0 10 |
34 |
950 |
34 |
1713 |
*** |
35 |
107 |
35 |
947 |
35 |
1134 |
Навігаційні радіосигнали, передані супутниками GPS на несучих частотах L1 й L2, є багатокомпонентним фазоманіпуляційним сигналом. Фазова маніпуляція несучих здійснюється на π радіан.
Квадратурні складові сигналу несучої частоти L1 модулюється двійковими послідовностями P й C/A кодів відповідно, складеними з модулем 2 з даними цифрової інформації навігаційного повідомлення.
Несуча частота L2 модулюється двійковою послідовністю P складеної з модулем 2 С цифрової інформації навігаційного повідомлення.
Основою для формування перерахованих компонентів сигналу є бортовий стандарт частоти.