- •1. Поняття фінансової діяльності держави, її методи та принципи здійснення.
- •2. Джерела фінансового права.
- •3. Поняття та класифікація фінансів. Відмінності між публічними та приватними фінансами. Співвідношення фінансів з грошима та грошовими відносинами.
- •4.Фінансова система України: поняття та структура.
- •5.Система фінансового права як галузі.
- •6.Поняття, предмет і метод фінансового права як галузі.
- •7.Місце фінансового права в системі права України.
- •8.Наука фінансового права.
- •9.Фінансово-правові норми: поняття, класифікація та структура.
- •10.Фінансово-правові відносини: поняття та характерні риси.
- •11.Підстави виникнення, зміни та припинення фінансово-правових відносин.
- •12.Поняття, значення і правові основи фінансового контролю в Україні.
- •13.Види фінансового контролю.
- •14.Форми та методи фінансового контролю.
- •15.Система державних органів, що здійснюють фінансову діяльність України. Розподіл повноважень між представницькими та виконавчими органами.
- •16.Функції органів державної податкової служби в Україні.
- •17.Основні завдання та повноваження державної контрольно-ревізійної служби України (Держфінінспекції).
- •18.Функції та правовий статус Рахункової палати України.
- •19.Функції Державного казначейства України
- •20.Основні напрямки діяльності податкової міліції в Україні.
- •21.Недержавний фінансовий контроль та його роль у забезпеченні законності фінансової діяльності господарюючих суб'єктів.
- •22.Поняття та структура бюджетної системи України. Зведений бюджет.
- •23.Поняття й роль бюджету у функціонуванні держави. Склад бюджету.
- •24.Принципи бюджетної системи.
- •25.Доходи державного бюджету України за бк України.
- •26.Витрати, що фінансуються з державного бюджету України.
- •27. Доходи місцевих бюджетів, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів.
- •28.Доходи місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів.
- •29.Витрати місцевих бюджетів, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів.
- •30.Витрати місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів.
- •31.Міжбюджетні трансферти: поняття, види та значення як інструменту бюджетного регулювання.
- •32.Визначення розміру дотації вирівнювання.
- •33.Бюджетний процес в Україні: поняття та стадії. Бюджетний цикл та бюджетний період.
- •34.Поняття дефіциту, профіциту бюджету. Фінансування бюджету.
- •35.Бюджетна резолюція(Основні напрямки бюджетної політики): поняття, зміст та значення.
- •36.Порядок складання проекту Державного бюджету України.
- •37.Порядок розгляду і затвердження Державного бюджету України.
- •38.Порядок виконання Державного бюджету України. Внесення змін до Закону про держбюджет.
- •39.Поняття бюджетного запиту, бюджетних призначень; бюджетних асигнувань, бюджетних зобов'язань.
- •40.Складання річного звіту про виконання державного бюджету й прийняття рішення по ньому.
- •41.Пенсійний фонд України: правовий статус, функції та роль у здійсненні фінансової діяльності держави.
- •42.Правове регулювання діяльності фондів державного соціального страхування.
- •43.Бюджетні правовідносини та їх особливості.
- •44.Бюджетна класифікація, її структура та значення у бюджетному процесі.
- •45.Бюджетні правопорушення: поняття та їх суб’єкти. Санкції, передбачені Бюджетним кодексом України, що застосовуються до розпорядників бюджетних коштів за вчинення бюджетних правопорушень.
- •46.Поняття податків, їх риси і функції. Поняття зборів.
- •47.Податкове право і податкові правовідносини.
- •48.Податкова система: поняття й структура. Повноваження органів державної влади й місцевого самоврядування зі встановлення, введення та зміни податків.
- •49.Характеристика суб'єктів податкових правовідносин. Податкове зобов’язання, податковий борг, грошове зобов’язання платника податків.
- •50.Елементи юридичного складу податку.
- •51.Податкове зобов’язання та засоби його забезпечення.
- •52.Права та обов’язки платників податків.
- •53.Повноваження податкових органів за пк України.
- •54.Принципи податкового законодавства.
- •55.Правове регулювання обліку платників податків – фізичних осіб (у т.Ч. Самозайнятих).
- •56.Облік платників податків – юридичних осіб (основне та неосновне місце обліку).
- •57.Оскарження податкових повідомлень-рішень (апеляційне узгодження сум податкового зобов’язання).
- •58.Податкова декларація: поняття, реквізити, форми, порядок та строки подання.
- •59.Податкові перевірки: види, підстави, строки та порядок проведення.
- •60.Податок з доходів фізичних осіб: платники, податкові агенти, об'єкт оподаткування, оподатковуваний дохід.
- •61.Податок з доходів фізичних осіб: ставки податку, податкова соціальна пільга, податкова знижка.
- •62.Податок на прибуток підприємств: платники податку, об’єкт оподаткування, доходи і витрати, порядок їх визнання.
- •63.Податок на прибуток підприємств: амортизаційні витрати, ставки податку, податкові періоди.
- •64.Спрощена система оподаткування, обліку і звітності для смп (єдиний податок).
- •65.Податок на додану вартість: платники податку, об'єкти оподаткування, база оподаткування.
- •66.Податок на додану вартість: ставки податку, податкові періоди, податковий кредит, бюджетне відшкодування.
- •67.Акцизний податок (платники, об'єкти оподаткування, ставки).
- •68.Визначення сум податкового зобов'язання контролюючими органами, податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги.
- •69.Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за Законом n 2464-VI від 8 липня 2010 року.
- •70.Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
- •71.Туристичний збір, збір за місця для паркування.
- •72.Збір за провадження окремих видів підприємницької діяльності.
- •73.Плата за землю.
- •74.Відповідальність за порушення податкового законодавства (пеня, штрафні санкції).
- •75.Державний та муніципальний кредит. Правове регулювання державного боргу.
- •76.Поняття і види державних і місцевих видатків. Принципи фінансування державних видатків.
- •77.Кошторисно-бюджетне фінансування: поняття та порядок здійснення.
- •78.Банківська система України. Види банків.
- •79.Правовий статус нбу, його функції і структура.
- •80.Форми державного регулювання банківської діяльності згідно з Законом України „Про банки і банківську діяльність”.
- •81.Правове положення, реєстрація банків, ліцензування банківської діяльності. Операції комерційних банків в Україні.
- •82.Поняття та методи валютного регулювання.
- •83.Валюта і валютні цінності, класифікації валют.
- •84.Національна і міжнародна валютна система.
- •85.Поняття, органи та механізм валютного контролю.
- •86.Відповідальність за порушення валютного законодавства.
- •87.Правове регулювання відносин при відкритті рахунків у банківських установах.
- •88.Форми безготівкових розрахунків за чинним законодавством.
- •89.Правовий режим ведення касових операцій.
- •90.Правові засади регулювання грошового обігу в Україні. Грошова система та її структура.
7.Місце фінансового права в системі права України.
Система українського права складається з галузей, кожна з яких розповсюджується на особливий вид суспільних відносин, які потребують відповідного правового регулювання. Рух грошових коштів регулюється комплексом правових галузей, що входять у систему права. Кожна галузь права визначає свій аспект, відмежовуючи групу однорідних правових відносин, до яких застосовується специфічний галузевий метод регулювання.
Як зазначає М.П. Кучерявенко, фінансове право, беручи участь у цьому згідно зі своїм предметом і методом, не виключає формування стійких зв’язків з іншими галузями права, що стосуються у тому чи іншому сенсі публічних грошових фондів. Явище, яке вимагає всебічного правового регулювання, припускає сполучення двох суперечливих процесів.
У юридичній літературі висловлювалися сумніви щодо самостійності фінансового права як галузі в системі права. Наприклад, стверджувалося, що воно є складовою частиною державного (нині – конституційного) та адміністративного права, або тільки адміністративного. Головним аргументом, що підтверджує галузеву належність фінансового права, стало обґрунтування наявності у фінансового права специфіки в предметі й методі правового регулювання, що потрібно для виділення сукупності юридичних норм у галузь права. Слід зазначити, що фінансове право як самостійна галузь права існувало ще у дореволюційній Росії, але й тоді це питання також дискутувалося в юридичній літературі.
Іще на початку 50-х років Р.О. Халфіна зазначала, що фінансове право виділилося з конституційного та адміністративного права і є самостійною галуззю права. Погляд щодо самостійності галузі фінансового права поділяють й інші вчені: Л.К. Воронова, М.А. Гуревич, Н.І. Хімічева й інші.
Фінансове право як публічна галузь права тісно пов'язане з конституційним та адміністративним правом. Не менш важливим є його зв'язок з цивільним та господарським правом. Конституційне право охоплює суспільні відносини, що випливають з організації держави, її устрою, адміністративне право – суспільні відносини, пов'язані з державним управлінням.
Конституційне право є провідною галуззю національного права і складається з сукупності конституційних норм, які регулюють політико-правові суспільні відносини, пов'язані з взаємовідносинами особи з державою, реалізацією народного волевиявлення, організацією і здійсненням державної влади та місцевого самоврядування, закріпленням соціально-економічних основ владування, а також з визначенням територіальної організації держави. Конституція України є Основним Законом держави, єдиним нормативно-правовим актом найвищої юридичної сили, що регулює найважливіші суспільні відносини, у тому числі й у сфері фінансової діяльності. Норми фінансового права фактично конкретизують положення конституційних норм і забезпечують мобілізацію, розподіл і витрачання централізованих і децентралізованих фондів коштів. При аналізі зв'язку конституційних і фінансових норм слід враховувати їх певну однорідність (у регулюванні однакових відносин), але розуміти, що вони не тотожні. Норми Конституції України посідають найвище становище в ієрархії правових норм. На відміну від фінансово-правових, конституційні норми мають більшу юридичну насиченість, більшу щільність юридичного змісту, що створює підстави для багатьох юридичних інтерпретацій з урахуванням змін життєвих обставин чи суб'єктивного праворозуміння. Отже, галузеві фінансові норми базуються на правових механізмах, закладених у конституційних нормах, що коректуються під час правозастосування.
Адміністративне право регулює суспільні відносин управлінського характеру, переважно у сфері державного управління, у процесі здійснення завдань і функцій виконавчої влади, а також внутрішньо-організаційної діяльності інших державних органів та громадських організацій при виконанні ними делегованих повноважень і функцій виконавчої влади. У свою чергу діяльність з формування, розподілу й витрачання коштів за своїм характером є управлінською. Тим більше, що витоки фінансового права містяться саме в адміністративному праві. Хоч уже наприкінці XIX ст. фінансове законодавство виділилося з адміністративного права в самостійну галузь права, яка доповнювала інші галузі публічного права, зокрема конституційне право, звідки вона вилучила частину (бюджетне право), й адміністративне право, з яким також була тісно пов'язана (місцеві фінанси, фінансова юрисдикція, організація управління фінансами). Спираючись на норми та принципи теорії управління, фінансове право регулює ті відносини, що безпосередньо пов'язані з фінансовою діяльністю держави. Здійснюючи регулювання відносин у сфері мобілізації, розподілу й витрачання фінансових ресурсів, фінансове право закріплює на правовому рівні виконання державою свого призначення.
Фінансове право має зв'язок i із цивільним правом, оскільки до предмета цивільного права серед багатьох майнових відносин входять і грошові відносини. Крім того, деякі органи державного управління спеціальної компетенції, водночас є господарськими організаціями, наприклад, Національний банк України, водночас є господарською організацією – юридичною особою, що діє на комерційних засадах. Між цими органами, з одного боку, і підприємствами, установами, організаціями й громадянами, із другого, виникають відносини на підставі договорів. Для таких відносин характерною ознакою є добровільність, рівність і відокремленість сторін, відсутність переходу права власності від одного суб'єкта до іншого, і тому до предмета фінансово-правового регулювання вони не входять. Норми фінансового права в даному випадку встановлюють порядок мобілізації грошових коштів в розпорядження держави державними органами, зокрема, фінансово-кредитними, джерела фінансово-кредитних ресурсів, порядок планування процесу утворення й розподілу створюваних ними грошових коштів, способи проведення контролю за фінансовою діяльністю організацій тощо.
Фінансове право пов'язане і з іншими галузями права Однак із розглянутими вище галузями його зв'язок є найтіснішим. Воно межує з трудовим правом i правом соціального забезпечення в частині, що стосується регулювання відносин із приводу утворення i витрачання Пенсійного фонду та соціальних фондів. За порушення норм фінансового законодавства передбачено адміністративну та кримінальну відповідальність. Порядок провадження у кримінальних справах регулюється нормами кримінально-процесуального права.