- •2.Cучасна укр мови та II ознаки. Мовна норма. Усна й писемна мова. Функції мови.
- •Функції мови:
- •3. Рідна мова. Національна мова. Державна мова
- •4. Лексикографія як наука. Типи словників. Словники у професійному мовленні
- •5. Стиль та жанр укр. Літ. Мови. Функціональні стилі укр. Літературної мови та сфери їх застосування.
- •6.Науковий стиль у професійному спілкуванні. Лексико-стилістичні мовні засоби наукового стилю та його підстилів
- •7. Офіційно – діловий стиль, його варіанти, лексико – стилістичні мовні засоби
- •8.Публіцистичний стиль: добір лексики. Особливості розмовного стилю української мови.
- •9. Документ та його ознаки. Призначення і класифікація сучасних ділових паперів.
- •10.Формуляр службового док-та та рівень його стандартизації Склад ревізитів док-тів, вимоги до їх змісту та оформлення.
- •3. Основні правила оформлення реквізитів
- •11. Загальні вимоги до укладання й оформлення док-тів. Оформлення сторінки та тексту док-та
- •12. Особливості вживання іменникових форм у ділових паперах
- •15. Числівники в ділових паперах.
- •16.Мова і професія. Професійна лексика. Місце професіоналізмів в офіційних писемних документах.
- •Особливості професійної лексики
- •Використання
- •17. Терміни та канцеляризми в професійному спілкуванні. Нормування, кодифікація й стандартизація термінів.
- •18. Особливості вживання та перекладу дієприкметників та дієприкметникових зворотах у науковому стилі.
- •19. Особливостi усного I письмового дiлового спiлкування, культура письмового дiлового спiлкування
- •20. Види, типи і форми (жанри) професійного спілкування
- •21. Телефонна розмова як різновид усного ділового спілкування
- •22. Публічний виступ. Внутрішня структура та композиція виступу. Найголовніші вимоги до мови оратора. Мовні засоби переконування
- •23.Публічні виступи(заява, доповідь, промова, лекція, бесіда)
- •24.Мовленнєвий етикет як феномен і виразник кожного народу
- •25. Суржик. Зайві слова в діловому мовленні
- •26. Культура усного ділового мовлення. Усне спілкування як інструмент професійної діяльності. Мнологи. Діалоги. Полілоги.
- •27. Іншомовні слова в діловій українській мові.
- •28. Колективні форми (нарада, дискусія) фахового спілкування
- •30.Основні норми української літературної вимови
Використання
Здебільшого професіоналізми застосовують в усному неофіційному мовленні людей певного фаху. Виконуючи важливу номінативно-комунікативну функцію, вони точно називають деталь виробу, ланку технологічного процесу чи певне поняття й у такий спосіб сприяють ліпшому взаєморозумінню. У писемній мові професіоналізми використовують у виданнях, призначених для фахівців (буклетах, інструкціях, порадах).
Професіоналізми використовують також літератори, щоб створити фаховий колорит, відтворити життєдіяльність певного фахового середовища у своїх творах. В офіційно-діловому стилі мовлення професіоналізми вживають із певними застереженнями.
17. Терміни та канцеляризми в професійному спілкуванні. Нормування, кодифікація й стандартизація термінів.
Спеціальні слова або словосполучення, що дають точне визначення чи пояснення предметам, явищам, діям з якої-небудь галузі знання — науки, культури, техніки, політики, економіки, називаються термінами. Терміни мають точне, конкретне значення й тому позбавлені образності, емоційно-експресивного забарвлення.
Діловому стилю притаманна термінологія, яка утворюється із активної лексики (діловодство, справочинство); запозичується із інших мов (бланк, бюджет); утворюється за допомогою власних слів та іншомовних або із запозичених складників (фотокамера, фототелеграф тощо). Значення термінів зафіксовані у державних стандартах, спеціальних словниках, довідниках. Тому вони повинні вживатися лише в зафіксованому значенні. Кожна вузька галузь науки має свої терміни. Проте деякі терміни мають кілька значень, зокрема в діловодстві. Наприклад: справа — означає один документ і сукупність документів, інше значення має словосполучення юридична справа. Правильне значення того чи іншого терміна допомагає з'ясувати контекст. При утворенні похідних форм терміна необхідно користуватися лише тими формами, які подаються в словнику чи довіднику.
Слід уникати використання застарілих, нестандартних термінів, що перейшли до повсякденного вжитку і втратили своє термінологічне значення, наприклад: фронт, фактор, що ускладнює розуміння змісту документа.
Канцеляризми — слова й мовленнєві звороти, що позбавляють «образності, емоційності та індивідуальності стилю, надають йому нейтрального, офіційного та шаблонного значення.Кодифікація термінів — це систематизація термінів у словниках, довідниках, що орієнтують мовців на правильне їх використання.
Перекладні словники — найпоширеніший тип сучасних термінологічних словників. Серед двомовних термінологічних словників поряд з російсько-українськими найчастотнішими є англійсько-українські, латинсько-українські тощо. Термінологічні словники можуть бути тримовними, значно рідше — чотирьох-семимовними.
Енциклопедично-довідкові словники – подають пояснення наукових понять, а не просто фіксують терміни.
Тлумачно-перекладні словники — це праці змішаного типу, які перекладають термін іноземною мовою (або кількома мовами) і подають його тлумачення.
Стандартизація термінології — це вироблення термінів-еталонів, термінів-зразків, унормування термінології в межах однієї країни (якщо це національний стандарт) або в межах групи країн (якщо це міжнародний стандарт). Стандартизована термінологія є обов'язковою для вживання в офіційних наукових, ділових, виробничих текстах. Сьогодні в Україні стандартизація термінології стала державною справою. Від розв'язання мовних питань, зокрема термінологічних, як відомо, залежать темпи державотворчих процесів. Освіта, наука, а особливо виробництво потребують єдиної, зручної, логічної української термінології.