- •2.Cучасна укр мови та II ознаки. Мовна норма. Усна й писемна мова. Функції мови.
- •Функції мови:
- •3. Рідна мова. Національна мова. Державна мова
- •4. Лексикографія як наука. Типи словників. Словники у професійному мовленні
- •5. Стиль та жанр укр. Літ. Мови. Функціональні стилі укр. Літературної мови та сфери їх застосування.
- •6.Науковий стиль у професійному спілкуванні. Лексико-стилістичні мовні засоби наукового стилю та його підстилів
- •7. Офіційно – діловий стиль, його варіанти, лексико – стилістичні мовні засоби
- •8.Публіцистичний стиль: добір лексики. Особливості розмовного стилю української мови.
- •9. Документ та його ознаки. Призначення і класифікація сучасних ділових паперів.
- •10.Формуляр службового док-та та рівень його стандартизації Склад ревізитів док-тів, вимоги до їх змісту та оформлення.
- •3. Основні правила оформлення реквізитів
- •11. Загальні вимоги до укладання й оформлення док-тів. Оформлення сторінки та тексту док-та
- •12. Особливості вживання іменникових форм у ділових паперах
- •15. Числівники в ділових паперах.
- •16.Мова і професія. Професійна лексика. Місце професіоналізмів в офіційних писемних документах.
- •Особливості професійної лексики
- •Використання
- •17. Терміни та канцеляризми в професійному спілкуванні. Нормування, кодифікація й стандартизація термінів.
- •18. Особливості вживання та перекладу дієприкметників та дієприкметникових зворотах у науковому стилі.
- •19. Особливостi усного I письмового дiлового спiлкування, культура письмового дiлового спiлкування
- •20. Види, типи і форми (жанри) професійного спілкування
- •21. Телефонна розмова як різновид усного ділового спілкування
- •22. Публічний виступ. Внутрішня структура та композиція виступу. Найголовніші вимоги до мови оратора. Мовні засоби переконування
- •23.Публічні виступи(заява, доповідь, промова, лекція, бесіда)
- •24.Мовленнєвий етикет як феномен і виразник кожного народу
- •25. Суржик. Зайві слова в діловому мовленні
- •26. Культура усного ділового мовлення. Усне спілкування як інструмент професійної діяльності. Мнологи. Діалоги. Полілоги.
- •27. Іншомовні слова в діловій українській мові.
- •28. Колективні форми (нарада, дискусія) фахового спілкування
- •30.Основні норми української літературної вимови
6.Науковий стиль у професійному спілкуванні. Лексико-стилістичні мовні засоби наукового стилю та його підстилів
Науко́вий стиль мо́влення використовується в наукових працях, для викладення результатів наукової дослідницької діяльності. Метою наукового стилю є повідомлення, пояснення,тлумачення досягнутих наукових результатів, відкриттів. Найпоширеніша форма — монолог. Властивий таким жанрам: монографія, наукова cтаття, дисертація, анотація, рецензія, підручник, лекція. Використовує певний набір мовно-стилістичних засобів: спеціальні слова (терміни), складні синтаксичні конструкції (у яких має місце суворо впорядкований зв'язок, наприклад, за рахунок вставних конструкцій); речення, ускладнені узагальнюючими родовими найменуваннями.
Використовується у науковій діяльності, науково-технічному поступі, освіті. Основні ознаки: ясність тлумачень, логічна послідовність і довідність викладу, узагальненість понять і явищ, об'єктивний аналіз, точність і лаконічність висловлювань, аргументація й переконливість тверджень, однозначне пояснення причинно-наслідкових відношень, докладні висновки.
Основні мовні ознаки окреслені значною кількістю наукової термінології, наявністю схем,таблиць,графіків,діаграм, мап,залучуванням цитат і посилань на першоджерела, здебільшого відсутністю авторської індивідуальної манери й емоційно-експресивної лексики,послідовним поділ на розділи і частини із застосуванням нумерації),наявністю дієслівних форм, зазвичай теперішнього часу, що констатують певні явища й факти; значну роль відіграють дієприслівникові й дієприкметникові звороти, які додатково окреслюють дії, предмети та явища, специфічною монологічністю текстів, переважанням різнотипних складних речень, стандартних виразів (кліше).
Серед підстилів наукового стилю виділяють наступні:
власне науковий. Основне призначення – об'єктивувати наукові відомості і кінцеві результати аналітико-синтетичного перероблення даних. Збагачений інтернаціональними загальнонауковими термінами. У межах власне наукового підстилю виділяють науково-інформативний різновид з жанрами(реферат, анотація, резюме,огляд) та науково-довідковий (довідники,словники, каталоги).
науково-популярний. Характерний використанням елементів художнього та публіцистичного мовлення (епітети, порівняння, метафори), з метою зацікавлення читача.
науково-навчальний. Головною рисою є доступність викладу інформації, спрощеність системи доведень, програмність викладу матеріалу, спрямованою на активізацію мислення учня, послідовність уведенням термінологічної лексики.
7. Офіційно – діловий стиль, його варіанти, лексико – стилістичні мовні засоби
Сфера використанняофіційно-ділового стилю мови — це офіційне спілкування в державно-політичному, громадському й економічному житті, законодавство, адміністративно-господарська діяльність.
Головне призначення— регулювання ділових відносин мовців у державно-правовій і суспільно-виробничій сферах, обслуговування громадянських потреб людей у типових ситуаціях.
Головні ознаки офіційно-ділового стилю: регулювально-імперативний характер, документальність (кожний офіційний папір повинен мати характер документа), стабільність (тривалий час зберігає традиційні форми), стислість, чіткість, висока стандартизація значної частини висловів, сувора регламентація тексту.
Офіційно-діловий стиль мас свою офіційно-ділову лексику, але вона не є особливо чисельною, такою, як терміни у науковому стилі. Колорит офіційності, діловитості формується не так лексикою, як стабільною композицією тексту, який складається загалом із загальновживаної лексики, і тільки окремі лексеми є стилістемами офіційно-ділового стилю.
Основні мовні засоби: на нейтральному тлі загальновживаних мовних елементів широке використання суспільно-політичної та адміністративно-канцелярської термінології (відрядження, протокол, наказ, вищезазначений, вищезгаданий, нижчепідписаний, пред'явник, пред'явлений, заява, заявник, сторони, показання, ухвала, угода, розпорядження, резолюція, інструкція, план, звіт, документ, декларація, кредит); специфічна термінологія на зразок порушити питання, подати пропозицію; відсутність емоційно-експресивної лексики і будь-якої мовної індивідуальності автора, обмежена синонімія. У синтаксисі офіційно-ділового стилю переважають: безособові і наказові форми дієслів; безособові, інфінітивні, неозначено-особові, узагальнено-особові речення; іменний присудок, складні синтаксичні конструкції, дієприкметникові і дієприслівникові звороти. Обов'язковим є чітко регламентоване розміщення і побудова тексту, обсяг основних частин, наявність обов'язкових стандартних висловів (тому в діловому спілкуванні прийнято частіше користуватися готовими бланками).