- •1. Політична психологія і психологія політики як напрями наукового дослідження політики.
- •2. Категоріально-понятійний апарат сучасної політичної психології
- •3. Методи політичного психоаналізу у працях г. Лассуелла та його послідовників.
- •4. Класифікації методів політико-психологічних досліджень
- •5. Соціально-психологічна природа політичної влади.
- •6. Маси як носій масової свідомості: основні види мас та їх властивості.
- •7. Масова політична свідомість та особливості політичного мислення.
- •8. Психологія масової свідомості у працях с.Московичи.
- •9. Взаємозв’язок політичної поведінки та масової політичної свідомості
- •10. Політична свідомість та політична поведінка як детермінанти політичної культури.
- •12. Вікова динаміка політичної соціалізації особистості.
- •14. Соціально-психологічні механізми політичної ідентифікації.
- •15. Типологічні моделі індивідуально-психологічного образу держави.
- •16. Психологічні передумови становлення політичних ідеалів та ідеології у суспільстві перехідного типу.
- •17. Специфіка політичного лідерства у працях ж.Блонделя.
- •18. Вождізм як форма політичного лідерства.
- •19.Соціально-психологічні чинники становлення політичних лідерів у демократичному суспільстві.
- •20. Психологія сприйняття політичних лідерів різними поколіннями громадян України.
- •21. Політичний конфлікт як норма політичного процесу.
- •22. Етнополітичний конфлікт як різновид політичного конфлікту.
- •23. Причини виникнення та типи політичних конфліктів.
- •24. Проблема врегулювання та запобігання політичних конфліктів.
- •25. Міжнародні політичні конфлікти: можливості і межі міжнародного втручання у конфліктні ситуації.
- •26. Переговори в політичному конфлікті. Поняття Превентивна дипломатія
- •27. Посередництво в політичному конфлікті: форми цілі задачі.
- •30. Політичне лідерство та політичне керівництво у працях вітчизняних дослідників.
- •31. Типології та характер діяльності українськіх опозиційних лідерів.
- •32. Психологія великих національно-етнічних груп у політиці.
- •33. Психологічні детермінанти національної свідомості та нац. Самосвідомості.
- •40. Соціально-психологічні механізми існування масової паніки.
- •41. Психологічні характеристики сутності політичного насилля.
- •42. Диктатура, радикаліз, екстримізм як механізми перетворення політичних процесів.
- •43. Політико-психологічні детермінанти політичних конфліктів.
- •44. Функції політичних конфліктів.
- •48. Теорія менеджменту терору Дж.Грінберга.
- •Методы манипуляции
- •52. Політичний pr як засіб управління суспільною думкою.
24. Проблема врегулювання та запобігання політичних конфліктів.
Першим методом подолання політичних конфліктів є його уникнення. Цей метод найпоширеніший. Він передбачає сходження з політичної арени того чи іншого діяча.
Другим методом подолання конфлікту може бути званий спосіб «відкладання» конфлікту. Суть його, як і в першому методі полягає, в сходженні зі сцени політичної боротьби взагалі, залишення переможцеві своєї території.
Найбільш дійовий — метод переговорів. На переговорах знімаються основні причини виникнення конфліктів. Ці методи використовувалися протягом усієї історії розвитку людського суспільства.
Названі методи, звичайно, не вичерпують усіх можливих способів вирішення конфліктів.
25. Міжнародні політичні конфлікти: можливості і межі міжнародного втручання у конфліктні ситуації.
Міжнародно-політичні конфлікти є невід`ємною складовою міжнародних відносин, так як міжнародні відносини є частиною людської історії. Якщо вони і могли будь-коли існувати одне без одного, то це було досить давно і тривало відносно не довго. Та незважаючи на це, міжнародно-політичний конфлікт, який повторювався на протязі багатьох тисяч років на цивілізаційному, соціальному чи геополітичному підґрунті, є досить мало вивченим. Це залежить від того, що не тільки методологічна, але і політична позиція дослідників цієї проблеми змушує їх по-різному відповідати на ті чи інші запитання. Власне тому видається незрозумілим те, що деякі авторитетні дослідники вважають за недоцільне виокремлювати міжнародні та міждержавні політичні конфлікти. Зрозуміло, що така плутанина є наслідком не чітко сформульованого поняття політичних відносин на міжнародній арені. Не випадково саме поняття „міжнародний конфлікт” до сьогоднішнього дня не має чітко визначеного змісту. Власне, у зв’язку з цим широкого визнання та розповсюдження набуло формулювання американського вченого К. Райта. Він не проводив чіткої межі між міжнародним та міждержавним конфліктом, а визначав міжнародний конфлікт як „відносини між державами, які можуть існувати між ними на всіх рівнях і у різній степені. З цього випливає, що існує чотири стадії конфлікту:
усвідомлення несумісності;
зростання напруги;
тиск без застосування військової сили;
війна.
26. Переговори в політичному конфлікті. Поняття Превентивна дипломатія
.Превентивна дипломатія – дії спрямовані на те щоб не допустити перехід існуючих суперечок у конфлікт та обмеження масштабів конфліктів після їх виникнення.
Превентивна дипломатія включає:
1. заходи по зміцненню довіри (обмін військовими місіями; створення регіональних та субрегіональних центрів контролю за угодами сфери озброєння, проведення консультацій під егідою генсека)
2. виявлення фактів (збір та аналіз інформації щодо територій, конфліктогенних за своїм характером)
3. раннє попередження (синтез політичних показників з інформацією системи раннього попередження екологічних та стихійних лих, загрози голоду тощо)
4. превентивне розгортання (заходи по розміщенню збройних контингентів під командуванням ООН в проміжок часу, що передує початку конфлікту)
5. демілітаризовані зони
Существует достаточно много методов управления конфликтом. Укрупненно их можно представить в виде нескольких групп, каждая из которых имеет свою область применения:
■ внутриличностные, т. е. методы воздействия на отдельную личность;
■ структурные, т. е. методы по устранению организационных конфликтов;
■ межличностные методы или стили поведения в конфликте;
■ переговоры;
■ ответные агрессивные действия. Эту группу методов применяют в крайних случаях, когда исчерпаны возможности всех предыдущих групп.
Этапы развития политического конфликта
Этапы развития конфликта |
Возможности переговоров |
напряженность, несогласие |
доконфликтные переговоры |
соперничество, враждебность |
переговоры рациональны |
агрессивность |
переговоры с участием третьей стороны |
насилие |
переговоры невозможны, целесообразны ответные агрессивные действия |