Пояснювальна записка

Мета курсу «Академічна риторика» – формування риторичної культуромовної особистості фахівця з ефективним мисленням, якісним мовленням та оптимальним спілкуванням.

У кінцевому результаті студенти повинні знати:

• теоретичні засади риторики;

• історію ораторського мистецтва;

• роди й жанри красномовства;

• історію, основні риси, жанри академічного красномовства;

• структуру наукової лекції (доповіді, повідомлення, огляду тощо);

• логічні та психологічні засади ораторського виступу;

• ознаки мовної культури оратора;

• виражальні засоби риторики;

• ознаки невербальної та зовнішньої культур оратора;

• критерії оцінювання ораторського виступу.

Студенти повинні вміти:

• виробити індивідуальний образ оратора, власний ораторський стиль;

• вести розгорнутий монолог з фахової проблематики (лекція, доповідь, повідомлення, огляд, усна анотація чи рецензія, виступ на семінарському занятті тощо);

• вести ефективну, конструктивну бесіду на будь-яку тему;

• володіти полемічним мистецтвом, естетичною культурою діалогу та полілогу;

• враховувати особливості аудиторії під час підготовки до виступу, встановлювати й підтримувати контакт з аудиторією під час виступу, активізувати увагу слухачів;

• дотримуватися послідовності основних етапів підготовки до виступу;

• володіти культурою мислення;

• дотримуватися культури мовлення, застосовувати виражальні засоби риторики, виробляти мовленнєвий артистизм та енергетику мовлення;

• застосовувати невербальні засади спілкування;

• дбати про зовнішню культуру та володіти етикою оратора;

• оцінювати ораторські виступи, здійснювати риторичний аналіз текстів різних типів.

ПРОГРАМА КУРСУ

«АКАДЕМІЧНА РИТОРИКА»

ВСТУП

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РИТОРИКИ

Риторика як лінгвістична наука, теорія ораторського мистецтва, теорія красномовства, мистецтво впливового слова. Риторика як навчальна дисципліна на гуманітарних факультетах. Риторика як систематична і синтетична наука. Зв’язок з іншими науками: філософією, логікою, психологією, культурою мови, лінгвостилістикою, літературознавством, етикою, сценічною майстерністю тощо.

Риторична особистість фахівця. Риторика як наука фахового успіху. Риторичний ідеал.

Основні поняття класичної риторики (мистецтва переконувати): логос, етос, пафос, топос. Основоположні розділи класичної риторики: інвенція, диспозиція, елокуція, елоквенція, меморія, акція.

Закони риторики: концептуальний, моделювання аудиторії, стратегічний, тактичний, мовленнєвий, ефективної комунікації, системно-аналітичний.

Історія риторики

Сила живого слова в міфології (слов’янській, індійській, єгипетській, грецькій).

Ораторське мистецтво давнього світу. Основні риси риторики Давнього Сходу, Давньої Месопотамії, Давнього Єгипту, Давньої Індії, Давнього Ірану, Давнього Китаю.

Ораторське мистецтво античності. Виникнення і розвиток риторики в Давній Греції. Родоначальники риторики: Протагор, Горгій. Риторичний ідеал софістів. Сократ, Платон, Демосфен – творці теорії красномовства. «Риторика» Аристотеля. Римський період розвитку красномовства: Цицерон («Про оратора», «Три трактати про ораторське мистецтво»), Квінтіліан («Настанова оратору»), Сенека та ін.

Біблійне ораторське мистецтво. Красномовство в Старому й Новому Завітах: пророки Мойсей, Ісайа, Єремія. Повчання Ісуса Христа. Проповіді Ездри та Неємії. Слово апостолів. Риторичні жанри біблійного красномовства. Прийоми біблійних ораторів.

Ораторське мистецтво Середньовіччя. Християнська риторика – гомілетика. Християнські гомілії. Послання Климента, проповіді Орігена та Тертулліана. Патристика (Августин Аврелій та Єронім). Казуїстика (Григорій Двоєслов). Візантійська теорія риторики (Г.Неокесарійський, Г.Тарсійський, А.Александрійський, К.Єрусалимський, В.Великий, Г.Богослов, Г.Ніський, І.Золотовустий, Фотій, М.Хоніат, М.Пселл та ін.). Три типи проповідей (екзегетика, напучення, богословська).

Розвиток риторики в Європі Нового часу. Гуманізм, індивідуалізм. Дипломатичне та епідектичне красномовство. Розвиток військового академічного та судового красномовства. Г.Фосс («Риторичний коментар, або Настанова ораторам», Г.Пічем («Сад красномовства»), Ф.Меланхтон («Риторика»). Єзуїтський стиль. Неориторика (Р.Барт, Х.Перельман, К.Варга).