- •Поняття державної інформаційної політики.
- •Основні фактори впливу на вироблення і здійснення інформаційної політики держави.
- •Методи вивчення державної інформаційної політики.
- •Зміни у структурі видань, телерадіоканалів що визначають державну інформаційну політику
- •Значення для інформаційної політики новітніх технологій
- •Сучасний стан інформаційної сфери в україні
- •Свобода слова як базове поняття змі
- •Залежність розвитку свободи слова від особистих якостей журналіста.
- •Свобода слова в умовах сучасної україни.
- •Законі обмеження свободи слова
- •Шляхи вдосконалення державної інформаційної політики україни
- •Центральні органи державної влади україни в галузі інформації.
- •Концепції державної інформаційної політики в україні
- •Концепція формування державної політики у сфері змі в. М. Дрешпака
- •Типи зовнішніх впливів на формування державної політики
- •Зовнішні чинники формування державної політики у сфері змі
- •Структурні ланки політичної системи та їхній вплив на формування державної інформаційної політики
- •Вплив на державну інформаційну політику політичних і правових норм, політичних відносин, політичної свідомості, політичної культури.
- •Специфіка залежності державної інформаційної політики від типу політичного режиму.
- •Гарантії права на інформацію
- •1. Кожен має право на інформацію, що передбачає можливість
- •1. Право на інформацію забезпечується:
- •Типи інформації
- •Державний контроль за режимом доступу до інформації
- •Обмеження права на одержання відкритої інформації
- •Право на одержання інформації громадянами, яким вона необхідна для виконання своїх професійних обов’язків
- •Одержання інформації громадянами, державою, юридичними особами
- •Використання, поширення і зберігання інформації
- •Основи законодавства України в інформаційній сфері.
- •Закони України щодо регулювання різних аспектів інформаційної діяльності
- •Проблеми та перспективи правового регулювання інформаційної сфери в Україні
- •Законодавство про дифамацію
- •IV. Суспільний контроль за державними посадовими особами
- •V. Свобода сатиричних виступів
- •VI. Репутація політичних діячів і державних посадових осіб
- •VII. Захист приватного життя політичних діячів і державних посадових осіб
- •VIII. Засоби захисту від протиправних дій змі
- •Основні проблеми правового регулювання мережі Інтернет
- •Інформаційні стратегії: мислення інформацією
- •Основні прояви стратегій
- •1. Стратегія потрібна і реалізується тоді, коли їй протистоїть чужа стратегія. Стратегія 1 у цьому випадку виступає проти стратегії 2.
- •2. Стратегія важлива, коли виникає взаємодія різних рівнів. Наприклад, інформаційний (публічний) рівень вступає у взаємодію з рівнем політичним, котрий, зрештою, потребує реагування рівня державного.
- •3. Необхідний результат перебуває за межами стандартних, природних можливостей. Необхідно здійснити перехід між різними сходинками, чому може допомогти тільки стратегія.
- •Стратегія як не тактика
- •Стратегія як методологія роботи з невідомим
- •Стратегічні виклики україні
- •4. Україна також може розпочати власні дослідження з визначення таких неочікуваних об'єктів, які можуть (з різною ймовірністю) становити для неї загрозу:
- •6. Глобалізація викликає також суттєві наслідки в інформаційному просторі. Можемо сформулювати п'ять наслідків, які суттєво змінюють багато інших характеристик:
- •Суть електронного уряду, методи та принципи організації
- •1) Можливі майбутні моделі електронного уряду та його урегулювання;
- •2) Відповідні практики і підходи;
- •3) Досягнення довготермінових ефективних управлінських моделей та визначення їх напрямків.
- •Міжнародний досвід у створення електронних урядів (сша, велика британія, росія)
- •2) Наявності в регіонах організацій (провайдерів), які володіють монопольними правами на підключення до Інтернету;
- •Проблеми створення електронного уряду
- •Основні аспекти формування електронного уряду україни
- •Поняття інформаційної війни
- •Захист національного інформаційного простору
- •Пропаганда у 20 ст.
- •Маніпуляція масовою свідомістю
- •Комунікативні складові психологічної / інформаційної операції
- •Інформаційна асиметрія у формуванні інформаційного простору
- •Інформаційні війни в структурі сучасних цивілізацій
- •1) Підвищена залежність успішного розвитку суспільства від інформаційних потоків як в галузі економіки, так і в сфері політики;
- •2) Глобалізація комунікації, що випливає з нових технічних можливостей, коли стало важко приховувати події, що відбуваються, як від усього світу, так і від власного народу;
- •3) Усе зростаюча залежність урядів від населення: варіант демократії, що розвивається сьогодні, значною мірою спирається на відповідні інформаційні механізми і неможливий без них.
- •Телебачення в системі соціальних комунікацій українського суспільства
- •Імідж України: варіанти можливих інформаційних стратегій
- •Інформаційна політика оон
- •Американський досвід розвитку національної інформаційної інфраструктури
- •Канадський досвід побудови інформаційної магістралі
- •Інформаційна політика єс
- •1) Мультимедійний доступ до європейської культурної спадщини. Меморандум взаєморозуміння*76 (1995–1998);
- •2) Мультимедіа для освіти і зайнятості через інтеграцію культурних ініціатив*77 (1999–2002).
Свобода слова як базове поняття змі
Стаття 34 Конституції України
Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів, переконань, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати та поширювати будь-яку за відкритим правом доступу інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір.
У світі серйозно переосмислюють поняття "свобода слова"
Сьогодні в усьому світі спостерігається серйозний процес переосмислення поняття «свобода слова».
Про це голова Міжнародної консультативної ради Фонду «Ефективне управління», прем'єр-міністр Канади в 1993 р. Кім КЕМПБЕЛЛ сказала під час конференції на тему: «Що таке свобода слова?», яка відбулася 2 грудня в Києві, повідомили УНІАН у прес-службі Фонду.
«Низка проблем, пов'язаних зі свободою слова, актуальна не тільки для таких країн, як Україна, яка будує нове суспільство у пострадянську епоху, але також «для старих демократій». Наприклад, у Великобританії та Франції можна простежити тісний зв'язок між власниками медіа та керівництвом країни. Також у США, які є оплотом свободи слова, зараз багато хто занепокоєні тим, яке значення їхня країна вкладає у поняття свободи слова», - пояснила К.КЕМПБЕЛЛ.
На думку учасників конференції, свобода слова є одним із базових прав людини та наріжним каменем системи демократичних цінностей, що закріплено в законодавстві більшості країн світу.
Проте, на практиці реалізація свободи слова набагато більш багатогранна та складна. Право на свободу слова не є абсолютним у жодній із країн і обмежується в різних суспільствах по-різному, залежно від їхніх традицій і системи цінностей.
«Ми схильні вважати, що найбільші перешкоди на шляху до свободи слова - це панування могутніх медіа-магнатів або брак фінансів, що не дозволяє відкрити нову газету або телеканал. Інтернет з його блогами та соціальними мережами Facebook, Twitter тощо руйнує панування медіа-корпорацій, хоча вони і продовжують впливати на більшість людей у суспільстві. Однак ми забуваємо, що існують місця, де свободі вираження заважає елементарне політичне переслідування і жах жертв у тоталітарних і авторитарних режимах. У таких місцях, як Куба, чутки й анекдоти - це єдиний можливий прояв вільного духу людини», - підкреслив у своєму виступі журналіст, екс-редактор польської газети Wyborcza Масіш СТАШИНСЬКИ.
Учасники конференції також приділили особливу увагу ролі журналістики у побудові суспільного діалогу.
Віце-президент Асоціації міжнародних журналістів, які висвітлюють ситуацію в Європейському союзі, Енн КЕХІЛЛ (Бельгія) у своєму виступі відзначила, що свобода слова та свобода преси – не рівнозначні поняття, однак досягти свободи слова неможливо без високих професійних стандартів журналістики.
«Журналісти, щоб бути стовпом демократії, у своїй роботі повинні дотримуватися принципів незалежності, бути відповідальними за вірогідність і об'єктивність сказаного, відрізняти факти від фікції та допомагати людям боротися за свободу слова», - сказала вона.
Значення відповідальності журналіста підкреслив відомий журналіст і телеведучий Володимир ПОЗНЕР (Росія).
«У Росії свободу слова розуміють як волю, що хочу, те й говорю. Якщо це не так, то свобода слова на цьому закінчується. За моїм переконанням, насправді свобода закінчується там, де немає відповідальності. Найбільш безвідповідальна людина - це раб, за якого повну відповідальність несе хазяїн, а найбільш вільна людина - та, яка розуміє свою волю та відповідальність», - заявив Володимир ПОЗНЕР.
Він також додав, що повної свободи слова немає ніде.
Учасник конференції, представник однієї з найбільш демократичних країн, – Сполучених Штатів Америки, колишній прес-секретар Білла КЛІНТОНА Джо ЛОКХАРТ підсумував, що невід'ємною частиною будь-якої демократії є суспільна довіра уряду та ЗМІ, і кращий спосіб виправдати цю довіру – забезпечити прозорість державних структур у поєднанні з потужною журналістською інфраструктурою. При цьому захист і виховання свободи слова є та будуть залишатися однією із найголовніших проблем у світі, додав він.
Фонд ефективного управління http://www.feg.org.ua/ua/news/foundation_press/284.html
З-за матеріалами УНІАН