- •Поняття державної інформаційної політики.
- •Основні фактори впливу на вироблення і здійснення інформаційної політики держави.
- •Методи вивчення державної інформаційної політики.
- •Зміни у структурі видань, телерадіоканалів що визначають державну інформаційну політику
- •Значення для інформаційної політики новітніх технологій
- •Сучасний стан інформаційної сфери в україні
- •Свобода слова як базове поняття змі
- •Залежність розвитку свободи слова від особистих якостей журналіста.
- •Свобода слова в умовах сучасної україни.
- •Законі обмеження свободи слова
- •Шляхи вдосконалення державної інформаційної політики україни
- •Центральні органи державної влади україни в галузі інформації.
- •Концепції державної інформаційної політики в україні
- •Концепція формування державної політики у сфері змі в. М. Дрешпака
- •Типи зовнішніх впливів на формування державної політики
- •Зовнішні чинники формування державної політики у сфері змі
- •Структурні ланки політичної системи та їхній вплив на формування державної інформаційної політики
- •Вплив на державну інформаційну політику політичних і правових норм, політичних відносин, політичної свідомості, політичної культури.
- •Специфіка залежності державної інформаційної політики від типу політичного режиму.
- •Гарантії права на інформацію
- •1. Кожен має право на інформацію, що передбачає можливість
- •1. Право на інформацію забезпечується:
- •Типи інформації
- •Державний контроль за режимом доступу до інформації
- •Обмеження права на одержання відкритої інформації
- •Право на одержання інформації громадянами, яким вона необхідна для виконання своїх професійних обов’язків
- •Одержання інформації громадянами, державою, юридичними особами
- •Використання, поширення і зберігання інформації
- •Основи законодавства України в інформаційній сфері.
- •Закони України щодо регулювання різних аспектів інформаційної діяльності
- •Проблеми та перспективи правового регулювання інформаційної сфери в Україні
- •Законодавство про дифамацію
- •IV. Суспільний контроль за державними посадовими особами
- •V. Свобода сатиричних виступів
- •VI. Репутація політичних діячів і державних посадових осіб
- •VII. Захист приватного життя політичних діячів і державних посадових осіб
- •VIII. Засоби захисту від протиправних дій змі
- •Основні проблеми правового регулювання мережі Інтернет
- •Інформаційні стратегії: мислення інформацією
- •Основні прояви стратегій
- •1. Стратегія потрібна і реалізується тоді, коли їй протистоїть чужа стратегія. Стратегія 1 у цьому випадку виступає проти стратегії 2.
- •2. Стратегія важлива, коли виникає взаємодія різних рівнів. Наприклад, інформаційний (публічний) рівень вступає у взаємодію з рівнем політичним, котрий, зрештою, потребує реагування рівня державного.
- •3. Необхідний результат перебуває за межами стандартних, природних можливостей. Необхідно здійснити перехід між різними сходинками, чому може допомогти тільки стратегія.
- •Стратегія як не тактика
- •Стратегія як методологія роботи з невідомим
- •Стратегічні виклики україні
- •4. Україна також може розпочати власні дослідження з визначення таких неочікуваних об'єктів, які можуть (з різною ймовірністю) становити для неї загрозу:
- •6. Глобалізація викликає також суттєві наслідки в інформаційному просторі. Можемо сформулювати п'ять наслідків, які суттєво змінюють багато інших характеристик:
- •Суть електронного уряду, методи та принципи організації
- •1) Можливі майбутні моделі електронного уряду та його урегулювання;
- •2) Відповідні практики і підходи;
- •3) Досягнення довготермінових ефективних управлінських моделей та визначення їх напрямків.
- •Міжнародний досвід у створення електронних урядів (сша, велика британія, росія)
- •2) Наявності в регіонах організацій (провайдерів), які володіють монопольними правами на підключення до Інтернету;
- •Проблеми створення електронного уряду
- •Основні аспекти формування електронного уряду україни
- •Поняття інформаційної війни
- •Захист національного інформаційного простору
- •Пропаганда у 20 ст.
- •Маніпуляція масовою свідомістю
- •Комунікативні складові психологічної / інформаційної операції
- •Інформаційна асиметрія у формуванні інформаційного простору
- •Інформаційні війни в структурі сучасних цивілізацій
- •1) Підвищена залежність успішного розвитку суспільства від інформаційних потоків як в галузі економіки, так і в сфері політики;
- •2) Глобалізація комунікації, що випливає з нових технічних можливостей, коли стало важко приховувати події, що відбуваються, як від усього світу, так і від власного народу;
- •3) Усе зростаюча залежність урядів від населення: варіант демократії, що розвивається сьогодні, значною мірою спирається на відповідні інформаційні механізми і неможливий без них.
- •Телебачення в системі соціальних комунікацій українського суспільства
- •Імідж України: варіанти можливих інформаційних стратегій
- •Інформаційна політика оон
- •Американський досвід розвитку національної інформаційної інфраструктури
- •Канадський досвід побудови інформаційної магістралі
- •Інформаційна політика єс
- •1) Мультимедійний доступ до європейської культурної спадщини. Меморандум взаєморозуміння*76 (1995–1998);
- •2) Мультимедіа для освіти і зайнятості через інтеграцію культурних ініціатив*77 (1999–2002).
4. Україна також може розпочати власні дослідження з визначення таких неочікуваних об'єктів, які можуть (з різною ймовірністю) становити для неї загрозу:
· дефолт;
· політична дестабілізація;
· сепаратизм;
· міграційні проблеми;
· розлад з стратегічними партнерами (Росія, США);
· стихійні лиха;
· епідемія невідомої хвороби;
· відсутність належного економічного зростання;
· соціальна дестабілізація;
· міжконфесійні конфлікти;
· поширення СНІДу та розповсюдження наркотиків;
· чужі міжнародні конфлікти, на які Україна повинна реагувати;
· неврожай;
· демографічні наслідки.
Кожен з цих можливих об'єктів потребує потенційної підготовки різного рівня.
Серед майбутніх негативних об'єктів слід зазначити втрату ідентичності. Україна не працює над створенням власних "мильних опер" чи бестселерів, що не дає можливості кристалізувати власне уявлення про світ. Якщо ж не вдається створити власну картину світу, залишається користуватися чужою.
Як можливу реакцію можна створювати захист проти конкретного неочікуваного об'єкта. Але цікавіше виходити на списки не негативних, а позитивних об'єктів, розвиток яких може дозволити країні перейти в більш сприятливий стан, ознаками якого є:
· інноваційна економіка;
· вступ до європейських структур;
· зростання ВВП;
· подолання бідності;
· демократичний розвиток;
· гарні стосунки зі стратегічними партнерами (Росією та США);
· соціальна держава;
· зупинення епідемій (СНІДу та ін.).
· Вибір інструментарію для реалізації таких об'єктів і є принциповим завданням держави.
5. Сильні країни досліджують майбутнє заради того, щоб активно його формувати. Це принципово нова позиція. США з кінця 90-х років почали займатися так званим "environment-shaping", яке дає можливість створювати безпечне для США міжнародне середовище, уникаючи застосування сили. Вони вважають, що мають активно формувати своє майбутнє, а не сидіти в очікуванні. Виходячи з цього, Україна теж має моделювати і формувати типи стосунків зі своїми стратегічними партнерами більш активно. Тому для нас цей напрямок "конструювання майбутнього" теж становить неабиякий інтерес. Наприклад, таке правило, як уникання стратегічного вакууму, підходить і для нашої ситуації.
Один із інструментарію, запропонований у цьому контексті, зветься "драйвером". Це такий детермінант, який впливає на майбутнє середовище. Це конструкція середнього рівня, яка не є безпосередньо проблемою, а є достатньо загальною, щоб відповідати багатьом ситуаціям майбутнього. Драйвер відповідає двом вимогам:
а) ця ситуація має бути реалізованою;
б) ця ситуація буде позитивною для України.
Прикладами таких драйверів можуть слугувати:
– позитивне економічне зростання буде продовжено;
– Україна буде мати сильних союзників;
– Росія прийме Україну як незалежну державу;
– Україна розв'яже можливі конфлікти з країнами-сусідами;
– Україна зможе контролювати міграційні процеси.
Маючи власний набір подібних позитивних/негативних для нас детермінантів, ми можемо планувати свої подальші дії.