- •Поняття державної інформаційної політики.
- •Основні фактори впливу на вироблення і здійснення інформаційної політики держави.
- •Методи вивчення державної інформаційної політики.
- •Зміни у структурі видань, телерадіоканалів що визначають державну інформаційну політику
- •Значення для інформаційної політики новітніх технологій
- •Сучасний стан інформаційної сфери в україні
- •Свобода слова як базове поняття змі
- •Залежність розвитку свободи слова від особистих якостей журналіста.
- •Свобода слова в умовах сучасної україни.
- •Законі обмеження свободи слова
- •Шляхи вдосконалення державної інформаційної політики україни
- •Центральні органи державної влади україни в галузі інформації.
- •Концепції державної інформаційної політики в україні
- •Концепція формування державної політики у сфері змі в. М. Дрешпака
- •Типи зовнішніх впливів на формування державної політики
- •Зовнішні чинники формування державної політики у сфері змі
- •Структурні ланки політичної системи та їхній вплив на формування державної інформаційної політики
- •Вплив на державну інформаційну політику політичних і правових норм, політичних відносин, політичної свідомості, політичної культури.
- •Специфіка залежності державної інформаційної політики від типу політичного режиму.
- •Гарантії права на інформацію
- •1. Кожен має право на інформацію, що передбачає можливість
- •1. Право на інформацію забезпечується:
- •Типи інформації
- •Державний контроль за режимом доступу до інформації
- •Обмеження права на одержання відкритої інформації
- •Право на одержання інформації громадянами, яким вона необхідна для виконання своїх професійних обов’язків
- •Одержання інформації громадянами, державою, юридичними особами
- •Використання, поширення і зберігання інформації
- •Основи законодавства України в інформаційній сфері.
- •Закони України щодо регулювання різних аспектів інформаційної діяльності
- •Проблеми та перспективи правового регулювання інформаційної сфери в Україні
- •Законодавство про дифамацію
- •IV. Суспільний контроль за державними посадовими особами
- •V. Свобода сатиричних виступів
- •VI. Репутація політичних діячів і державних посадових осіб
- •VII. Захист приватного життя політичних діячів і державних посадових осіб
- •VIII. Засоби захисту від протиправних дій змі
- •Основні проблеми правового регулювання мережі Інтернет
- •Інформаційні стратегії: мислення інформацією
- •Основні прояви стратегій
- •1. Стратегія потрібна і реалізується тоді, коли їй протистоїть чужа стратегія. Стратегія 1 у цьому випадку виступає проти стратегії 2.
- •2. Стратегія важлива, коли виникає взаємодія різних рівнів. Наприклад, інформаційний (публічний) рівень вступає у взаємодію з рівнем політичним, котрий, зрештою, потребує реагування рівня державного.
- •3. Необхідний результат перебуває за межами стандартних, природних можливостей. Необхідно здійснити перехід між різними сходинками, чому може допомогти тільки стратегія.
- •Стратегія як не тактика
- •Стратегія як методологія роботи з невідомим
- •Стратегічні виклики україні
- •4. Україна також може розпочати власні дослідження з визначення таких неочікуваних об'єктів, які можуть (з різною ймовірністю) становити для неї загрозу:
- •6. Глобалізація викликає також суттєві наслідки в інформаційному просторі. Можемо сформулювати п'ять наслідків, які суттєво змінюють багато інших характеристик:
- •Суть електронного уряду, методи та принципи організації
- •1) Можливі майбутні моделі електронного уряду та його урегулювання;
- •2) Відповідні практики і підходи;
- •3) Досягнення довготермінових ефективних управлінських моделей та визначення їх напрямків.
- •Міжнародний досвід у створення електронних урядів (сша, велика британія, росія)
- •2) Наявності в регіонах організацій (провайдерів), які володіють монопольними правами на підключення до Інтернету;
- •Проблеми створення електронного уряду
- •Основні аспекти формування електронного уряду україни
- •Поняття інформаційної війни
- •Захист національного інформаційного простору
- •Пропаганда у 20 ст.
- •Маніпуляція масовою свідомістю
- •Комунікативні складові психологічної / інформаційної операції
- •Інформаційна асиметрія у формуванні інформаційного простору
- •Інформаційні війни в структурі сучасних цивілізацій
- •1) Підвищена залежність успішного розвитку суспільства від інформаційних потоків як в галузі економіки, так і в сфері політики;
- •2) Глобалізація комунікації, що випливає з нових технічних можливостей, коли стало важко приховувати події, що відбуваються, як від усього світу, так і від власного народу;
- •3) Усе зростаюча залежність урядів від населення: варіант демократії, що розвивається сьогодні, значною мірою спирається на відповідні інформаційні механізми і неможливий без них.
- •Телебачення в системі соціальних комунікацій українського суспільства
- •Імідж України: варіанти можливих інформаційних стратегій
- •Інформаційна політика оон
- •Американський досвід розвитку національної інформаційної інфраструктури
- •Канадський досвід побудови інформаційної магістралі
- •Інформаційна політика єс
- •1) Мультимедійний доступ до європейської культурної спадщини. Меморандум взаєморозуміння*76 (1995–1998);
- •2) Мультимедіа для освіти і зайнятості через інтеграцію культурних ініціатив*77 (1999–2002).
Інформаційна політика єс
Інформаційна політика Європейського Союзу щодо побудови інформаційного суспільства
Як зазначається у відповідних документах Європейського Союзу, інформаційне суспільство стане в найближчі роки важливою рушійною силою економічних, соціальних та технологічних змін і впливатиме на функціонування суспільства в цілому і на відносини між окремими особами, групами і країнами на світовому рівні, надаючи більш широкі можливості зв'язку й обміну інформацією, зокрема, на транскордонному рівні, через глобалізацію широко доступних для суспільства мереж і служб. Важливе значення це має на європейському рівні, насамперед, стосовно культурної і мовної різноманітності та з економічного погляду. Ці явища зумовлюють необхідність нового підходу до регулювання сектору засобів масової інформації, зокрема, враховуючи те, що нині є можливість здійснювати суспільний і приватний зв'язок через ті самі мережі. З метою забезпечення кращого балансу у доступі до нових технологій і нових комунікаційних та інформаційних служб, для того, щоб розвиток інформаційного суспільства був корисним усім європейським країнам, а також усім особам і групам, що проживають у цих країнах, Європейське співтовариство з 1994 року розглядає завдання побудови інформаційного суспільства як найбільш пріоритетне*75.
*75: { Europe and the global information society. Recommendations to the European Council, May, 1994.}
З 1994 по 1998 рік усі науково-технічні ініціативи Європейського Союзу відбувалися в межах Четвертої рамкової програми, реалізація якої здійснювалася через 18 цільових програм. Одна з найбільш дієвих ініціатив – актуалізація серії послідовних проектів, спрямованих на розвиток культури і збереження культурної спадщини:
1) Мультимедійний доступ до європейської культурної спадщини. Меморандум взаєморозуміння*76 (1995–1998);
*76: { Multi-media Access to Europe's Cultural Heritage. A Memorandum of Understanding and European Charter. European Commission, DGXIII-B, 28th June, 1996.}
2) Мультимедіа для освіти і зайнятості через інтеграцію культурних ініціатив*77 (1999–2002).
*77: { Multi-media for Education and Employment Through Integrated Cultural Initiatives // Report of the fourth meeting MoU Steering Committe, Florence, 28/03/98.}
Мультимедійний доступ до європейської культурної спадщини. Меморандум взаєморозуміння (1995–1998). Це проект співробітництва, добровільна угода між організаціями (музеями і галереями, державними і громадськими організаціями, навчальними і науковими центрами, електронними видавництвами, компаніями, які спеціалізуються у сфері телекомунікаційних і апаратно-програмних комплексів), готовими активно виступати за досягнення консенсусу з проблем, важливих для усіх сторін. У цьому проекті було визнано низку зобов'язань.
Зобов'язання державних організацій:
· створювати умови для співробітництва музеїв і галерей із приватним сектором;
· внести необхідні уточнення в законодавство в галузі права на інтелектуальну власність і авторське право;
· брати участь у фінансуванні створення електронних інформаційних ресурсів, у тому числі у випадках, коли це не продиктовано прямим суспільним або комерційним інтересом;
· сприяти співробітництву і забезпечувати поширення інформації в школах, університетах і громадських організаціях;
· підтримувати механізми електронного маркетингу (у тому числі, захищати комерційні інтереси музеїв і власників авторських прав та інтелектуальної власності).
Зобов'язання організацій, які займаються апаратно-програмними комплексами, операторів телекомунікаційних мереж і служб і електронних видавництв:
· брати участь у фінансуванні робіт зі створення електронних зображень музейних колекцій і створення широкого ринку подібних товарів і послуг;
· сприяти тому, щоб електронний доступ до культурної спадщини Європи став частиною навчальних планів шкіл і університетів тощо.
· Зобов'язання музеїв і галерей:
· сприяти тому, щоб до 2000 року через електронні мережі став можливий доступ до значної частини їхніх зібрань;
· установити єдиний порядок створення електронних зображень і мережевого доступу до них;
· дійти згоди щодо єдиних правил і протоколів опису змісту, порядку мережевого доступу, виробити цінову політику для індивідуальних користувачів, для шкіл і університетів на території Європейського Союзу і за його межами;
· дійти згоди щодо організації різних рівнів доступу до інформаційних ресурсів;
· пропагувати електронний доступ до інформаційних ресурсів музеїв як доповнення до безпосередніх відвідувань музеїв і спосіб поширення знань і уявлень про світову культурну спадщину.
Під цим документом поставили свої підписи понад 450 представників різних інституцій, у тому числі: 297 музеїв, 47 державних установ (у тому числі – наукових і навчальних), 76 організацій індустріальної сфери, 45 неурядових організацій.
Мультимедіа для освіти і зайнятості через інтеграцію культурних ініціатив (1998–2002). Можна виділити два основних завдання у цьому проекті:
1) культурне, спрямоване на створення і впровадження технологічних рішень для організації інформаційних ресурсів з європейської культурної спадщині і доступу до цих ресурсів;
2) економічне, спрямоване на створення умов для організації нормального маркетингу в сфері експлуатації електронної культурної спадщини.
Ключові проблеми, які вирішуються в межах проекту:
· авторське право та інтелектуальна власність;
· проблеми взаємодії в мережі (структура даних, термінологія, навігація);
· маркетинг;
· проблеми фінансування.
У межах проекту робота ведеться у чотирьох основних напрямках:
1) міжмузейні тематично орієнтовані віртуальні виставки;
2) культурна спадщина і нові інформаційні технології в освіті;
3) культурна спадщина і нові інформаційні технології в туризмі;
4) підготовка практичного довідника з найбільш важливих для користувачів питань (правові питання, стандарти, фінансування тощо).
http://pidruchniki.ws/18421120/politologiya/informatsiyna_politika_yevropeyskogo_soyuzu_schodo_pobudovi_informatsiynogo_suspilstva Почепцов