- •Поняття державної інформаційної політики.
- •Основні фактори впливу на вироблення і здійснення інформаційної політики держави.
- •Методи вивчення державної інформаційної політики.
- •Зміни у структурі видань, телерадіоканалів що визначають державну інформаційну політику
- •Значення для інформаційної політики новітніх технологій
- •Сучасний стан інформаційної сфери в україні
- •Свобода слова як базове поняття змі
- •Залежність розвитку свободи слова від особистих якостей журналіста.
- •Свобода слова в умовах сучасної україни.
- •Законі обмеження свободи слова
- •Шляхи вдосконалення державної інформаційної політики україни
- •Центральні органи державної влади україни в галузі інформації.
- •Концепції державної інформаційної політики в україні
- •Концепція формування державної політики у сфері змі в. М. Дрешпака
- •Типи зовнішніх впливів на формування державної політики
- •Зовнішні чинники формування державної політики у сфері змі
- •Структурні ланки політичної системи та їхній вплив на формування державної інформаційної політики
- •Вплив на державну інформаційну політику політичних і правових норм, політичних відносин, політичної свідомості, політичної культури.
- •Специфіка залежності державної інформаційної політики від типу політичного режиму.
- •Гарантії права на інформацію
- •1. Кожен має право на інформацію, що передбачає можливість
- •1. Право на інформацію забезпечується:
- •Типи інформації
- •Державний контроль за режимом доступу до інформації
- •Обмеження права на одержання відкритої інформації
- •Право на одержання інформації громадянами, яким вона необхідна для виконання своїх професійних обов’язків
- •Одержання інформації громадянами, державою, юридичними особами
- •Використання, поширення і зберігання інформації
- •Основи законодавства України в інформаційній сфері.
- •Закони України щодо регулювання різних аспектів інформаційної діяльності
- •Проблеми та перспективи правового регулювання інформаційної сфери в Україні
- •Законодавство про дифамацію
- •IV. Суспільний контроль за державними посадовими особами
- •V. Свобода сатиричних виступів
- •VI. Репутація політичних діячів і державних посадових осіб
- •VII. Захист приватного життя політичних діячів і державних посадових осіб
- •VIII. Засоби захисту від протиправних дій змі
- •Основні проблеми правового регулювання мережі Інтернет
- •Інформаційні стратегії: мислення інформацією
- •Основні прояви стратегій
- •1. Стратегія потрібна і реалізується тоді, коли їй протистоїть чужа стратегія. Стратегія 1 у цьому випадку виступає проти стратегії 2.
- •2. Стратегія важлива, коли виникає взаємодія різних рівнів. Наприклад, інформаційний (публічний) рівень вступає у взаємодію з рівнем політичним, котрий, зрештою, потребує реагування рівня державного.
- •3. Необхідний результат перебуває за межами стандартних, природних можливостей. Необхідно здійснити перехід між різними сходинками, чому може допомогти тільки стратегія.
- •Стратегія як не тактика
- •Стратегія як методологія роботи з невідомим
- •Стратегічні виклики україні
- •4. Україна також може розпочати власні дослідження з визначення таких неочікуваних об'єктів, які можуть (з різною ймовірністю) становити для неї загрозу:
- •6. Глобалізація викликає також суттєві наслідки в інформаційному просторі. Можемо сформулювати п'ять наслідків, які суттєво змінюють багато інших характеристик:
- •Суть електронного уряду, методи та принципи організації
- •1) Можливі майбутні моделі електронного уряду та його урегулювання;
- •2) Відповідні практики і підходи;
- •3) Досягнення довготермінових ефективних управлінських моделей та визначення їх напрямків.
- •Міжнародний досвід у створення електронних урядів (сша, велика британія, росія)
- •2) Наявності в регіонах організацій (провайдерів), які володіють монопольними правами на підключення до Інтернету;
- •Проблеми створення електронного уряду
- •Основні аспекти формування електронного уряду україни
- •Поняття інформаційної війни
- •Захист національного інформаційного простору
- •Пропаганда у 20 ст.
- •Маніпуляція масовою свідомістю
- •Комунікативні складові психологічної / інформаційної операції
- •Інформаційна асиметрія у формуванні інформаційного простору
- •Інформаційні війни в структурі сучасних цивілізацій
- •1) Підвищена залежність успішного розвитку суспільства від інформаційних потоків як в галузі економіки, так і в сфері політики;
- •2) Глобалізація комунікації, що випливає з нових технічних можливостей, коли стало важко приховувати події, що відбуваються, як від усього світу, так і від власного народу;
- •3) Усе зростаюча залежність урядів від населення: варіант демократії, що розвивається сьогодні, значною мірою спирається на відповідні інформаційні механізми і неможливий без них.
- •Телебачення в системі соціальних комунікацій українського суспільства
- •Імідж України: варіанти можливих інформаційних стратегій
- •Інформаційна політика оон
- •Американський досвід розвитку національної інформаційної інфраструктури
- •Канадський досвід побудови інформаційної магістралі
- •Інформаційна політика єс
- •1) Мультимедійний доступ до європейської культурної спадщини. Меморандум взаєморозуміння*76 (1995–1998);
- •2) Мультимедіа для освіти і зайнятості через інтеграцію культурних ініціатив*77 (1999–2002).
Вплив на державну інформаційну політику політичних і правових норм, політичних відносин, політичної свідомості, політичної культури.
Специфіка залежності державної інформаційної політики від типу політичного режиму.
Ідеологічні аспекти держінформполітики
Інформаційна політика в державі формується в руслі панівної в ній ідеології, яка у свою чергу залежить від суспільно-політичного ладу і типу державного утворення.
За тоталітарного режиму державна інформаційна політика характеризується встановленням повного контролю над усіма сферами життя та особливо – над засобами масової інформації. Силовими методами, репресивними засобами насаджуються принципи однаководумання. Поза законом ставиться все, що не узгоджується з ідеологічними установками режиму. Найвідоміші тоталітарні режими новітньої історії – це: нацизм у Німеччині, фашизм в Італії, більшовизм у колишньому Радянському Союзі.
Антипод тоталітаризмові – демократія. Більшість народів Європи зробила демократичний вибір. Хоч демократія, як зазначав Черчілль, не така вже й досконала річ, але людство нічого кращого не придумало. Наріжними каменями демократичного суспільства є:
–свобода слова і преси;
– свобода громадянина;
– верховенство права.
Надзвичайно показовим для демократії є свобода слова і свобода преси. Власне, наявністю такої свободи визначається рівень демократії в суспільстві: саме безперешкодний обмін інформацією, представлення різних точок зору, різноманіття думок і суджень є неодмінними умовами вільних засобів масової комунікації. У Декларації прав людини зазначено, що свобода друку – одна з найбільших запорук свободи взагалі.
Україна проголосила європейський вибір, і в досягненні цієї мети визначальну роль мають відіграти засоби масової інформації. Передусім вони самі повинні стати вільними. Саме вони повинні донести до світового співтовариства новий образ України. Серед викликів ХХІ століття вчені вважають найактуальнішими такі:
–мас-медіа і формування європейського мислення;
–формати національної ідентичності ЗМІ.
Звідси випливає необхідність будувати інформаційну політику держави Україна саме у цих координатах. На ділі ж так не складається. Професор Володимир Шкляр скрушно констатує:
«Сучасна журналістика стрімко втрачає національне обличчя, активно впроваджує у свідомість аудиторії якісь «посередні» стереотипи суспільної свідомості й поведінки. Усе подається під гаслом «загальнолюдських цінностей». Процес ідентифікації журналістики й суспільства прямо пов’язаний з наявністю державної національної ідеї, зрозумілої ідеології (розрядка моя – В.К.). У ХІХ ст.. плановою була концепція офіційної народності, за часів радянської влади – партійність, а сьогодні – вакуум».
Безперечно, мас-медіа в Україні мають бути демократичними, але вони ще мають бути обов’язково українськими – за змістом, за суттю, за духом, за мовою. Загальновідомо, що міжнародну вагу мають і міжнародне визнання здобувають лише ті цінності, які мають національні риси, – своєю неповторністю, своєрідністю, єдиністю.
Отже, найголовнішою ідеологічною засадою державної інформаційної політики має бути чітка державна ідеологія, побудована на основі національної ідеї.
Різновиди та основні прояви політичного режиму
Ставлення до ідеології в кожному з різновидів політичного режиму
Співвідношення гілок влади в кожному з різновидів політичного режиму
Відносини держави й громадянина в кожному з різновидів політичного режиму
Залежність різновиду політичного режиму від системи виборів
Залежність різновиду політичного режиму від партійної системи
Ставлення до опозиції в різних політичних режимах
Використання репресій і насилля в різних політичних режимах
Інформаційний простір держави та органи керування ним
ОСНОВНІ НАПРЯМИ ДЕРЖАВНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ
Стаття 3 ЗУ Про інформацію
Державна інформаційна політика
1. Основними напрямами державної інформаційної політики є:
забезпечення доступу кожного до інформації;
забезпечення рівних можливостей щодо створення, збирання,
одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту
інформації;
створення умов для формування в Україні інформаційного
суспільства;
забезпечення відкритості та прозорості діяльності суб'єктів
владних повноважень;
створення інформаційних систем і мереж інформації, розвиток
електронного урядування;
постійне оновлення, збагачення та зберігання національних
інформаційних ресурсів;
забезпечення інформаційної безпеки України;
сприяння міжнародній співпраці в інформаційній сфері та
входженню України до світового інформаційного простору.