23. Інфляція. Її оцінка та вимір

Інфляція — тривале зростання загального рівня цін, що, відповідно, є свідченням зниження купівельної спроможності грошей.

Інфляція є протилежністю дефляції, котра проявляється в падінні рівня цін, що, в свою чергу, є підвищенням купівельної спроможності грошей.

Причини виникнення інфляції:

• надмірне збільшення пропозиції грошей

• обмеження пропозиції (інфляція пропозиції), що зазвичай викликає зростання цін на сировинні товари;

• надлишковий споживчий попит в економіці (інфляція попиту), причиною якого може бути надто м'які кредитні умови та ін.;

• інфляція в інших країнах за суттєвих обсягів імпорту (імпортована інфляція), підвищення цін на імпортні товари

• девальвація національної валюти (збільшує ціну імпортованих товарів, погіршує економічні очікування);

• зростання очікувань щодо зростання цін в майбутньому.

Зараз переважно розглядають монетарний і немонетарний підхід причин інфляції.

Згідно з монетарною концепцією американського економіста Фрідмана, одна із головних умов виникнення інфляції полягає в швидшому зростанні грошової маси у порівнянні з ростом обсягу реального продукту, внаслідок чого виникає надлишок грошей, який призводить до їх знецінення та зростання цін

Новокейнсіанський підхід пояснює причини інфляції очікуваннями щодо цін в майбутньому та надлишком сукупного попиту (призводить до зростання витрат виробництва, що тягне за собою зростання цін і зростання заробітної плати) — «новокейнсіанська крива Філіпса»

Темпи інфляції визначаються як величина зміни індексів цін, що, в свою чергу, є вираженням вартості набору товарів (послуг) в певний період часу, %. Найбільш поширеним показниками для розрахунку інфляції є:

• індекс споживчих цін (ІСЦ, англ. CPI — Consumer Price Index) 

• індекс цін виробників (ІЦВ, англ. WPI — Wholesale Price Index);

• дефляторВВП (англ. GDP deflator).

Зручність використання ІСЦ полягає насамперед у використанні досить великої кількості товарів (Державний комітет статистики (ДКС) України використовує споживчий кошик з 296 компонентів  та висока частота оновлення даних статистичними органами (зазвичай місяць), тоді як дані щодо дефлятора ВВП, що хоча й охоплює більшу кількість товарів, однак розраховується лише щоквартально.

Індекс цін ( ) — це відношення рівня цін в період t ( ) до рівня цін базового періоду ( ), тобто:

Індекс цін можна використовувати для визначення зміни купівельної спроможності грошової одиниці:

де  — поточна вартість грошової одиниці,  — індекс цін, базою розрахунку є порівнюваний період.

Темп зростання цін визначається як відношення індекса цін поточного періоду до індекса цін попереднього періода у відсотках за вирахуванням бази індексу (1 або 100%). Наприклад:

Темпи інфляції (або ж— рівень інфляції) відображають зміну цін за більш тривалий термін, зазвичай рік (досить часто використовують поняття «плинного року», тобто дані щодо показника за останні 12 місяців). Річний рівень інфляції використовується для відображення реальної процентної ставки. Даний вираз отримав назву формули Фішера

де:

 — рівень інфляції,

 — реальна процентна ставка,

 — номінальна процентна ставка.

За величиною темпів розрізняють такі види інфляції :

• повзуча інфляція — яка проявляється в тривалому поступовому зростанні цін;

• галопуюча інфляція — зростання цін темпами в межах 10-50% в річному вимірі;

• гіперінфляція — з дуже високими темпами зростання цін (сотні, тисячі та ін. відсотків зростання цін в річному вимірі).Формула для гіперінфляції - 3.8•10²⁷