1. Поняття інвестицій.

Інвестиція – це(у макро) частина сукупних видатків, яка складається з видатків на нові засоби вир-ва, вкладень у придбання облад-ня, житла тощо та збільш-ня тов. запасів. – (у макро) частина ВВп, що не спожита у поточному періоді та забезпечує приріст прибутку у майбутньому. – (у теор.фін) придбання реальних та фін. активів, метою якого є отримання майб. вигід. – (загал) обмін певної теперішньої вартості грошей на майбутню. Капітал – це засоби вир-ва, які викор. протягом тривал. часу. Реальні інв. – будь-які витрати на створення нового або відновл. старого капіталу. Фін. інв. – це вкладання коштів в обмін на забов. Класиф. –реальні;-фін.;- прямі – це безпосередня участь інвестора у процесі інцест; - непрямі; - короткострокові(до 1 року); - довгостр.; - приватні; - державні; - інозем.; - спільні; - внутрішні; - закордонні; - валові(сукупний обсяг всіх інв.); - чисті(валові - А); - портфельні.

2. Основні положення теорії запозичених коштів.

Існує 2 учасники - фірми тощо. Вони формують попит на запозичені кошти, які необхідні для створ. капіт. Дом. госп. зберігають частину свого поточ. доходу і формують пропоз. фін. ресурсів. Ціна – це відсоток, який сплачує позичальник кредитору за право використання його коштів протягом певного періоду(чим > період, тим > %). Попит – сумарний обсяг коштів, який готові залучити підпр-ва пр. різних рівнях % ст. Пропоз – показує, який обсяг коштів готові надати інв.-ри при кожному рівні % ст. Якщо ринок конкурентний, тобто жоден з учасників ринку не має можл. впливати на ціну до тих пір, поки вона не встановиться на рівні, коли обсяг попиту=обсягу пропоз.

3. Інвестиційний попит

Основною метою фірми є макс приб. Намагання здійснити інв.-ії, т. створювати новий капітал, виникає тоді, коли вкладені кошти дозвол. компенсувати початкові витрати і отрим. додатк. дохід. Спонукальним мотивом до інцест. є оптимальне співвідношення факторів вир-ва і можливості отрим. додатк. приб.: - при збільш.обсягу інвест.;- при покращенні якості вкладання коштів.

Розмір цього приб. можна виразити у вигляді % від інцест. втрат, який наз дохідністю інвет-ій( (приріст приб – обсяг інцест)/обсяг інцест ).

Закономірність: при збільшенні обсягу інв. знижується їх дохідність. Це є проявом екон. закону про граничну корисність факторів виробн.., який в ІнвМен наз закон про граничну ефективність інвестицій. (рисунок)

4. Пропозиція запозичених коштів. Основні положення теорії

Модель пропозиції запозичених коштів наз т. міжчасового вибору. Люди зберігають частину свого поточного доходу для споживання його в майб. Пропозиція, в якій суб’єкт ринку буде обмінювати своє поточне спожив. на майб. наз % ставкою. Для ринку капіт. властиві також єфект заміщення поточного споживання на майб. та ефект доходу. Основним учасником ринку, який впливає своїми діями на % ст. є НБУ. (рисунок)

5. Міжнародні взаємозв'язки: мобільність капіталу, валютні курси і

відсоткові ставки.

Одним з головних факторів на між нар. ринку капіталів, який визнач. попит на гроші є валютний курс. Режим функціонуванн нац. вал. ринку визнач-ся. держ грош. інститутом та міжнар. угодами. Снує фіксований і вільно плаваючий вал.курс. (В Укр – режим керованого плавання). Курс вал. встановлюється через торги на УМВБ, фікс. НБУ і корегується на рівень моржі комерц. банками. Розрізн.: - реальний (курс, в якому враховані всі поправки на рівень цін та інфляції); - номінальний (курс, який існує на ринку). Також існує гіпотеза про паритет(=) купівельної спроможності. Якщо ціни різні, то на ринку виникає можливість здійснення арбітражних операцій(спекуляція).