47. Розробка стратегії формування інвестиційних ресурсів.

Інвестиційні ресурси – це усі види грошових та інших активів, залучених для здійснення вкладень в об’єкти інвестування.

Розробка стратегії формування інвестиційних ресурсів здійснюється за окремими етапами:

1. Прогнозування потреби у загальному обсязі інвестиційних ресурсів

Перший етап: визначення необхідного обсягу фінансових засобів для реального інвестування.

Другий етап: визначення необхідного розміру інвестиційних ресурсів для здійснення фінансових інвестицій:

Третій етап: визначення загального обсягу необхідних інвестиційних ресурсі.

2. Вивчення можливості формування інвестиційних ресурсів за рахунок різних джерел.

Усі джерела фінансування діляться на три основні групи:

• Власні (чистий прибуток, амортизаційні відрахування);

• Позичені (довгострокові кредити, емісія облігацій, цільовий державний кредит, податковий інвестиційний кредит, інвестиційний лізинг);

• Залучені (емісія акцій, емісія інвестиційних сертифікатів, внески сторонніх інвесторів у статутний фонд, дотації на цільові інвестиції).

3. Визначення методів фінансування окремих інвестиційних програм і проектів дозволяє розрахувати пропорції у структурі джерел інвестиційних ресурсів:

   1. Повне самофінансування

   2. Акціонування

   3. Кредитне фінансування

   4. Лізинг і селенг

   5. Змішане фінансування

4. Оптимізація структури джерел формування інвестиційних ресурсів

Внутрішні джерела фінансування мають наступні позитивні властивості:

• простотою і швидкістю залучення;

• високою віддачею за критерієм прибутковості інвестованого капіталу;

• суттєвим зниженням ризику неплатоспроможності і банкрутства підприємства;

• повним збереженням управління в руках первинних власників.

Разом із цим їм притаманні певні недоліки:

• обмеженим обсяг залучення, а отже суттєвого розширення інвестиційної діяльності;

• обмеженість зовнішнього контролю за ефективністю використання власних інвестиційних ресурсів.

Зовнішні (залучені і позичені) джерела фінансування мають такі позитиви:

• високий обсяг їх можливого залучення;

• більш високий зовнішній контроль за ефективністю інвестиційної діяльності.

Разом із тим, їм притаманні наступні недоліки:

• складність залучення і оформлення;

• більш тривалий період залучення;

• необхідність надання відповідних гарантій;

• підвищення ризику банкрутства;

• втрата частки прибутку від інвестиційної діяльності;

• часткова втрата управління діяльністю компанії.

Головними критеріями оптимізації ї співвідношення джерел фінансування виступають:

• показник фінансової стійкості компанії;

• максимізація суми прибутку.

48. Розробка бізнес-планів інвестиційних проектів.

Бізнес-план - документ, який складається для ефективного управління та планування бізнесу; аналізує і допомагає підібрати способи вирішення проблем, з якими може зіткнутися компанія; дозволяє зробити висновок про ефективність використання кредитних або інвестиційних коштів.

Найважливішим серед документів, потрібних для злагодженої роботи, є бізнес-план. Складати його можуть окремі підприємці чи управлінсь-кий персонал фірми або групи фірм, які планують здійснювати інвести-ційну діяльність, а також спеціалізовані консультаційні фірми. Останні можуть виконувати весь обсяг робіт зі створення зазначеного документа або подавати спеціалістам підприємств конкретну допомогу у форму-ванні структури бізнес-плану, розрахунку окремих показників тощо.

Якщо бізнес-план підприємство розроблює самостійно, його підготов-ка може охоплювати кілька етапів.

На першому етапі видається наказ по підприємству чи приймається рішення зборів засновників, які визначають загальні напрями майбутніх інвестиційних програм, склад робочої групи і конкретних виконавців,календарні строки підготовки бізнес-плану, осіб, які здійснюють загаль-не й методичне керування роботою.

Загальне керівництво розробкою перспективного плану інвестиційної діяльності здійснює керівник підприємства, методологічне — його зас-тупник з економічних питань або консультант. До складу робочої групи входять провідні спеціалісти таких служб і відділів: планово-економіч-ного, маркетингу, юридичного, фінансового, бухгалтерії, головного тех-нолога, праці та заробітної плати, відділу кадрів та ін.

До основних функцій робочої групи належать такі:

- визначення напрямів і загального обсягу робіт під час складання бізнес-плану;

- визначення функцій конкретних виконавців і розподіл робіт між ними;

- підготовка документів, таблиць, схем, графіків, за якими конкретні виконавці повинні готувати й подавати інформацію;

- погодження питань про координацію дій між окремими виконав-цями;

- визначення календарного плану із встановленням термінів виконан-ня робіт і подання готових результатів.

На другому етапі кожний відділ і працівник робочої групи визначають обсяги роботи, збирають потрібну інформацію, виконують необхідні роз-рахунки, оформлюють табличний матеріал і текстову частину до нього.