- •Опорний конспект з курсу “Адміністративне право України”
- •§ 1. Дія адміністративно-правових норм.
- •§ 2. Поняття і склад адміністративного правопорушення.
- •§ 3. Адміністративний арешт (ст. 32)
- •§ 4. Конституційні права та обов‘язки громадян у сфері виконавчої влади.
- •§ 5. Система органів управління наукою та їх повноваження.
- •§ 6. Міністерство як центральний орган виконавчої влади.
- •§ 7. Система адмiністративного права.
- •§ 8. Порядок зміни, припинення, скасування актів державного управління
- •§ 9. Органи управління митною справою.
- •§ 10. Класифікація органів виконавчої влади.
- •§ 11. Принципи і суб’єкти адміністративного процесу.
- •§ 12. Управління нотаріатом і адвокатурою.
- •§ 13. Cлужбова кар’єра I припинення державної служби.
- •§ 14. Міністерство закордонних справ, його завдання і функції.
- •§ 15. Законодавство про охорону навколишнього природного середовища.
- •§ 16. Закон про державну службу.
- •§ 17. Органи управління освітою та їх компетенція.
- •§ 18. Органи управління у сфері стандартизації, сертифікації і метрології.
- •§ 19. Відповідальність за порушення законодавства про об'єднання громадян.
- •§ 20. Органи управління освітою та їх компетенція.
- •§ 21. Методи державного управління
- •§ 22. Поняття і принципи державної служби.
- •§ 23. Органи управління у сфері охорони природи та їх повноваження.
- •§ 24. Органи управління обліком і статистикою, їх структура, повноваження.
- •§ 25. Позбавлення спеціальних прав. КпАп.
- •§ 26. Органи та посадові особи, правомочні вирішувати справи про адміністративні правопорушення та накладати стягнення.
- •§ 27. Загальна характеристика законодавства в сфері економіки.
- •§ 28. Поняття, види, зміст управлінської діяльності.
- •§ 29. Правові та неправові форми державного управління.
- •§ 30. Види актів держуправління.
- •§ 31. Органи управління соціальним захистом населення і їх повноваження.
- •§ 32. Строки притягнення до адміністративної відповідальності.
- •§ 34. Органи управління зв’язком.
- •§ 35. Строки адміністративного затримання.
- •§ 36. Поняття і види засобів забезпечення законності у сфері державного управління.
- •§ 37. Види відповідальності державних службовців.
- •§ 38. Загальна характеристика законодавства в апк (агропромкомплекс).
- •§ 39. Органи управління промисловістю України.
- •§ 40. Поняття і зміст державного управління.
- •§ 41. Форми управлінської діяльності
- •§ 42. Підвідомчість справ про адміністративні правопорушення.
- •§ 43. Адміністративно-правовий статус іноземців та осіб без громадянства.
- •§ 44. Види адміністративних стягнень.
- •§ 45. Головне Управління державної служби, його повноваження.
- •§ 46. Конфіскація.
- •§ 47. Поняття і система принципів державного управління.
- •§ 48. Поняття і юридичний захист органів державного управління
- •§ 49. Засади адміністративно-правового статусу громадян України.
- •§ 50. Державний сан. Нагляд.
- •§ 51. Предмет адміністративного права.
- •§ 52. Система організації управління в області оборони, їх повноваження.
- •§ 53. Організаційна структура і штати органів управління.
- •§ 54. Система органів управління в апк та їх компетенція.
- •§ 55. Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх.
- •§ 56. Джерела адміністративного права.
- •§ 57. Адміністративно-правові відносини, види, особливості.
- •Загальний нагляд
- •§ 59. Повноваження і форми діяльності місцевих адміністрацій.
- •§ 60. Конституція як основне джерело адміністративного права.
- •§ 61. Державний комітет як орган управління.
- •§ 62. Форми і методи судового контролю в управліннях.
- •§ 63. Поняття адміністративної відповідальності ( ав). Її відмінність від інших видів відповідальності.
- •§ 64. Міліція та її підрозділи.
- •§ 65. Державний архітектурно-будівельний контроль.
- •§ 66. Служба безпеки України
- •§ 67. Поняття, структура і види адміністративно-правових норм.
- •За адресами або суб’єктами
- •§ 68. Переконання і примус.
- •§ 69. Система органів внутрішніх справ та їх повноважень.
- •§ 70. Методи адміністративно-правового регулювання.
- •§ 71. Виправні роботи.
- •§ 71. Вимоги до правових актів державного управління.
- •§ 72. Поняття і види об’єднань громадян.
- •§ 73. Загальна характеристика законодавства у сфері науки і освіти.
- •§ 74. Кабмін України, його повноваження.
- •§ 75. Суб'єкти адміністративного правопорушення.
- •§ 76. Пом‘якшуючі і обтяжуючі обставини в адміністративному праві.
- •§ 77. Загальна характеристика законодавства у сфері культури.
- •§ 78. Види заходів адміністративного примусу.
- •§ 79. Співвідношення адміністративного права з іншими галузями права.
- •§ 80. Система органів управління транспортом та їх компетенція.
- •§ 81. Органи управління у сфері фінансів та кредитування.
- •§ 82. Органи виконавчої влади , як різновид державних органів.
- •§ 83. Поняття й особливості адміністративного процесу.
- •§ 84. Органи управління у сфері юстиції та їх повноваження.
- •§ 85. Контроль в управлінні, його суть та види.
- •§ 86. Загальна характеристика у сфері юстиції.
- •§ 87. Система органів виконавчої влади.
- •§ 87. Система органів виконавчої влади.
- •§ 88. Вилучення речей і документів.
- •§ 89. Система принципів держуправління.
- •§ 90. Система органів держуправління.
- •§ 91. Легалізація і правосуб’єктність об’єднання громадян.
- •§ 92. Адміністративна правоздатність і дієздатність.
- •§ 93. Форми і функції державного управління.
- •§ 94. Стадії адміністративного провадження.
- •§ 95. Загальна характеристика законодавства по охороні порядку і безпеки.
- •§ 96. Загальна характеристика митного законодавства. Митна справа
- •Митний кордон
- •Органи державного регулювання митною справою
§ 89. Система принципів держуправління.
Держуправління здійснюється у відповідності з принципами, закріпленими в Конституції України. До них відносяться:
1. Відповідальність органів виконавчої влади (посадових осіб) за доручену справу перед людиною і державою (держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Органи виконавчої влади відповідальні перед Президентом, підконтрольні і підзвітні ВРУ, органам виконавчої влади вищого рівня, а також район. і обласн. радам у межах, передбачених законом);
2. Верховенство права (закріплений у Конст., яка має найвищу юрид. силу, а її норми є нормами прямої дії. Закони й ін. норм.-правові акти приймаються лише на підставі Констит. Укр. і повинні їй відповідати);
3. Законність (безпосередньо пов'язана з принципом верховенства права і випливає з нього, а також базується на положеннях Констит. Укр, відповідно до якиї Україна є суверенною і незалежною, демокр., соціал., правовою державою. Органи держ. влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень і способами, передбаченими Констит. і законами Укр. Законність повинна бути реальної. Закон став в Укр. основним джерелом права, прийнятим відповідно до Констит.);
4. Участь громадян і їх об'єднань в управлінні (відповідно до Конст. Укр. громадяни мають право брати участь в управлінні держ. справами, вільно обирати і бути обраними в органи держ. влади й органи місцевого самоврядування. У здійсненні функцій держуправління громадяни беруть участь шляхом об'єднання в політ. партії й громадські організації. За допомогою таких об'єднань громадяни здійснюють захист своїх прав і свобод, задовольняють свої інтереси);
5. Рівноправність громадян в управлінні ( громадяни користаються рівним правом доступу до держ. служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування. Вони мають рівні конституц. права і свободи і є рівними перед законом. Не може бути привілей або обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політ., реліг. і ін. переконань, статі, етнічного і соціал. походження, майнового стану, місця проживання й ін. ознакам. Констит. права і свободи гарантовані і не можуть бути скасовані);
6. Гласність ( принцип у держуправлінні зв'язаний у перш. чергу з вільним доступом громадян до інформації, що стосується їх особисто, а також інформації про діяльність органів викон. влади всіх рівнів, крім відомостей, що є держ. таємницею або інший захищеної законом таємницею. Кожному гарант-ся право вільного доступу до інформації про стан довкілля, якості продуктів харчування і предметів побуту, а також право на її поширення. Подібна інформації не може бути засекречена. Конст. також гарантує судовий захист права спростування недостовірної інформації про себе і членах своєї родини і права вимагати вилучення к.-або інформації, а також право на компенсацію майнового і морального збитку, нанесеного збором, збереженням, використанням і поширенням подібної недостовірний інформації).