
- •20. Соц роль, соц статус та соц інститут: визначення, основні положення та співвідношення.
- •21. Соц стратифікація: визначення, критерії пр-пи, насл.
- •22. Системи/моделі соц стратифікації: рабство, касти, стани та класи.
- •23. .Порівняльна характеристика теорій соц. Стратифікації: функціональна, (нео)вебер. Та (нео)марксистські перспективи.
- •26. Соц мобільність: визначення, види та тенденції розвитку в сучасних умовах. Фактори, що їй сприяють, та методи вивчення
- •27. Концепція середнього класу: історичні витоки та демістифікація підгрунтя
- •29. Соціально-економічна стратифікація українського с-ва.
- •32. Середній клас в Україні: соціально-економічні характеристики та особливості вимірювання.
- •33. Гендерний вимір соц стратифікації: вип суч західних суспільств.
- •34. Теорія патріархату: економічні та психоаналітичні пояснення.
- •35. Економічне пояснення патріархату.
- •38. Соц та біологічні відмінності між чоловіками та жінками
- •39.Гендерна стратифікація українського с-ва та її наслідки.
- •40. Пояснення с-ва через звертання до природи л: ч. Дарвін та соціобіологія.
- •43. Соціалізація: визначення, принципи, види та агенти. Відмінності між соціалізацією дорослих та дітей. Випадки „мауглі” та госпіталізм.
- •44. Девіантна поведінка та її різновиди: головні підходи до визначення понять. Позитивні та негативні наслідки для с-ва.
- •45.Девіантна, деліквентна та злочинні види поведінки:біологічні, психологічні та соціологічні пояснення.
- •46.Сучасний стан явної та латентної світової зллочинності.
- •47. Соціально-психологічні риси злочинців та особливості їхнього вимірювання.
- •48. Соціологічні виміри явної та латентної злочинності в Україні.
- •49.Культура як соц система:визначення поняття та фундаментальні ознаки.
- •50.Мова як фактор творення с-ва та л: деякі поняття, гіпотези та результати сучасної соціолінгвістики.
- •51. Сім’я: визначення, види та тенденції розвитку. Альтернативні форми сім’ї на сучасному етапі.
- •52.Деякі приховані сторони сімейного життя:насильство щодо дітей, жінок та чоловіків.
- •53. Сім’я та розмаїття спроб її концептуального осягнення (соціобіологія, структурний функціоналізм, теорія соц обміну та економічний підхід).
- •55. Соціологічні дослідження визначення, види функції та основні категорії.
- •56.Валідність та надійність соціологічної інформації:визначення, види та співвідношення.
- •57.Вибірка та її види. Репрезентативність та процедури її досягнення.
- •59. Природа наукового факту в соціології: теоретична насиченість vs. Погляду з боку вічності.
- •60. Кількісні та якісні види досліджень: спільне та відмінне. Різновиди якісних соціологічних досліджень та їхні евристичні можливості.
- •65. Вимірювання: визначення, види, основні проблеми та шляхи їхнього подолання
- •66.Опитування та його види. Переваги та недоліки.
- •67. Інтервю, як вид опитування. Основні проблеми та шляхи подолання.
- •68. Шкалування як засіб узгодження компонентів операціоналізма та пов’язані із ним проблеми. Шкалування за Лайкертом та Гуттманом.
- •69. Шкалування як засіб узгодження компонентів операціоналізма та пов’язані із ним проблеми. Особливості шкалування за Терстоуном та метод семантичного диференціалу.
- •70. Контент-аналіз
- •27.Передумови виникнення та фактори впливу на сучасні процеси соціальної стратифікації в Україні. Соціально-економічна стратифікація українського суспільства.
- •54. Соціологічні виміри сучасної української сім’ї.
- •64. Екстерналістське бачення соціологічних методів: концепція подвійної легітимізації (на прикладі контент-аналізу).
34. Теорія патріархату: економічні та психоаналітичні пояснення.
Патріархат – це устрій, завдяки якому одна половина населення – Ж – перебуває під контролем другої половини – Ч, принципи патріархату такі: чоловік має панувати над жінкою; старший Ч має панувати над молодшим.
Економічні пояснення:
Основні фактори пригноблення жінок – це класові відносини або капіталістична сис-ма взагалі. Тобто збільшення жінок залежатиме від класової боротьби, оскільки головна причина соц нерівності - це капіталізм. Отже класова боротьба проти капіталістів має природне значення. Однак, чому пригноблення ж. вигідно капіталістам? Воно вигідно, тому що:
капіталісти одержують більш високі прибутки, оскільки ж., що працюють, одержують меншу зарплатню за ту ж саму роботу. Також за деякими підрахунками жінки виконують дві треті усієї роботи, значна частина якої не оплачується;
патріархат вносить розлад у робіт. клас, що ускладнює класову боротьбу, це досягається внаслідок того, що патр-т передбачає стійке уявлення: чол. Та жінки є різними істотами, що суттєво відрізн-ся одна від одної. Тому імов того, що Ч і Ж об’єднаються заради змін існуючого стану речей стають обмеженими.
пригноблення ж. сприяє утворенню та зміцненню сім’ї, яка у свою чергу сприяє збереженню капіталізму, оскільки відтворює всі ті цінності, на яких останні ґрунтуються.
Психоаналітичні пояснення
«Чому чоловіки витрачають масу енергії на підтримання патріархату і чому ж. не здійснюють опору?». Вважається, що суто розумового усвідомлення недоліків патріархату недост для його знищ. енергетична сила патр-ту витікає з такого потужного джерела, як страх смерті та соц-емоційне оточення, зокрема, подвійне ставлення до матері (Ходоров)
Страх смерті – це те, із чим зіткається кожна Л, коли усвідомлює кінцевість свого існування, і , що змушує кожну людину відчувати жах.
Водночас і чол., і жін. По-різному реагують на страх смерті. Жінки здебільшого народжують дітей і займаються їхнім вихованням, а тому страх перед смертю їх пригнічує значно менше, ніж чоловіки. Чол.. на неминучу перспективу закінчення життя реагують так: це жах, що спричиняє цілу низку захисних мір, які врешті-решт і призводить до панування чол. над жінками.
Ч намагаються створити щось набагато триваліше за їхнє життя – витвори мис-ва, архітектуру, науку, зброю, релігію тощо. Все це стає засобами, за допомогою яких чол. тримають під контролем і себе, і особл Ж.
Таким чином, виникнення патр-ту пояснюється потребою чол.-ів контролювати жінок, тобто чоловічими неврозами, що спричинені страхом смерті і подвійним ставленням до матері. У жінок таких неврозів немає, тому не має джерел для опору домінування чоловіків.
35. Економічне пояснення патріархату.
феминизм — борьба за защиту и расширение прав женщин — имеет длительную историю, восходящую к концу XVIII века.
После 1920 г. женские движения в Великобритании и других странах на несколько десятилетий пришли в упадок. Отчасти это было вызвано успешным достижением стоявшей перед ними цели — обеспечением к этому времени в большинстве западных стран (в Великобритании, например, в 1928 году) равных избирательных прав. Радикально настроенные женщины тяготели к участию в других общественных движениях (многие из них, например, примкнули к антифашистскому движению). Хотя многие продолжали борьбу за права женщин в этих более широких рамках, феминизм как особое движение против доминирования мужчин в различных общественных институтах стал менее заметен. Однако достижение равных политических прав мало способствовало распространению равенства на другие стороны жизни общества.
В конце 60-х годов женские движения вновь стали набирать силу. За минувшую с тех пор четверть века феминизм стал влиятельным фактором мирового развития, в том числе и во многих странах “третьего мира”. Возрождение феминизма началось в Соединенных Штатах под влиянием движения за гражданские права, а также студенческого движения этого периода. Многие женщины проявляли высокую активность, но оказывались зачастую в традиционном подчиненном положении по отношению к активистам-мужчинам. Лидеры движения за гражданские права противились включению вопроса о правах женщин в свои программы борьбы за равенство. В результате женщины начали создавать свои собственные независимые организации.
Женские движения сегодня имеют дело с намного более широким кругом проблем, чем прежде. Они ведут борьбу за экономическое равенство, разрешение абортов, изменение законодательства о разводах и т.д. Вдобавок к уже имеющимся практическим успехам, феминистки сегодня оказывают интеллектуальное воздействие, далеко выходящее за рамки всего достигнутого. Ученые — участницы феминистского движения, работающие в области общественных наук и во многих других сферах, заставили пересмотреть принятые прежде взгляды и теории. Значительная часть проведенных в последние годы исследований, рассматривающих как исторические и культурные факторы, влияющие на положение женщин, так и более широкие вопросы отношений полов, стали возможными лишь благодаря влиянию современного феминизма.
Економічне пояснення.
1-виконуючи ту саму роботу, що і чоловіки, жінки отримують набагато менше. Тим більш великий обсяг домашньої роботи,що лежить на плечах саме жінки не оплачується.
2-Жінки не мають рівних прав у досягненні високих посад на роботі,бо з-за стереотипів складених за весь час, вважається що чоловіки краще підходять на цю посаду, ніж жінки. Бо для жінки найважливіше це сімя,а для чоловіка дохід та кар’єра.
3-жінки з-за виховання дітей дуже часто не можуть працювати повний робочий день, тим самим лишають себе кар’єрного росту, більш високих заробітків та пенсії у старості.
Психоаналітичне пояснення.
1-жінки за своєю природою вважають найголовнішим створення сімї, її підтримання та народження і виховання дітей.
2-жінки розуміють, що їх положення у суспільстві є нерівним, більш низьким ніж у чоловіків, вони намагаються боротися, але усе рівно розуміють свою залежність від чоловіків, а саме у період створення сімї та виховання дітей.
36-37.Основні категорії гендерної соціології :стать, категорія статі, гендер та андрогінна особистість. Теорія формування тендерної ідентичності та сексуальності Н.Ходоров.
Стать — визначеність, що ґрунтується на використанні соц.схвалених біологічних критеріїв для класифікації жінок та чоловіків.
Соц.схвалені критерії 1)генеталії по народженню 2)хромосомний тип до народження і необов’язково, що вони співпадають.
Категорія статі— соц належність індивіда. Фіксує ту обставину, відповідно до якої:
1) кожне суспільство має певний набір уявлень щодо належної поведінки чол.. та жінки
2)категорізація відбувається щомиті протягом повсякденної взаємодії
Гендер— це ситуативна поведінка, як себе повинні поводити Ч та Ж.
Андрогінна особистість — статево-рольова ідентичність, що поєднує ряд позитивних рис традиційно чоловічої так і традиц. Ж поведінки.
Вважають, що андрогенна ос форм під впливом певного виховання та особл. позиції батьків.Такох вваж., що справжній прогрес людства неминуче призведе до перетворення людей на андрон. особистості і факт збереження відмінностей між ними.
Ходоров.В біологічному с-ві вих та пікл про дітей займаються жінки. соц. середовище дівчат і хлопців є різним, а отже різними є дівчата і хлопці.
Внаслідок чого жінки в більшості суспільств усвідомлюють себе як особистість через відносини та зв’язки з іншими людьми, а у чоловіків усвідомлення себе через відносини з іншими людьми розвинуте значно менше.
Формування тендерної ідентичності відбув. впродовж перших 3-5 років. В цей час формування жіночої ідентичності відбувається в умовах відносин, що постійно розвиваються, бо мати ставиться до дівчини як до собі подібної та в певному сенсі як до свого продовження. Внаслідок чого дівчата, ідентифікуючи себе як жінок, сприймають себе подібними до матері, тим самим зміцнюючи досвід прив’язаності до ін. Л з усвідомленням свого я.
З ін. боку до хлопця мати ставиться як до своєї протилежності, внаслідок чого останній, починаючи усвідомлювати себе :придушує свою першопочаткову любов до матері та емпатичні зв’язки (здатність співчувати матері)Розвиток хлопців передбачає більш чітку індивідуальність та більш активний захист свого я.
У дівчат розвив. здатність до сприйняття потреб та почуттів інших людей як власних. Дівчина виховується особою тієї самої статі, отже вона менше схильна сприймати себе як істоту, що відокремлена від світу.
У хлопців процес відокремлення та формування пов’язаний із гендерною ідентг, оскг відокрг від матері необх. для розвг г. мужності.