Тема 9 Методологічний плюралізм. Концептуальні засади сучасної культурологіі

Критика методологічного монізму. Плюралізм як методо­логічна установка та філософське вчення, згідно до якого існує декілька (або множина) незалежних начал буття або засад знань, які не створюють абсолютної єдності. Методологічний плюралізм демократичного суспільства як прояв різних думок, орієнтацій, оцінок. Проблема єдності наукового знання. Істо­ричний та сучасний агностицизм. Релятивізм як методоло­гічна проблема. Розмаїття думок, гетерогенність знання та теоретичний плю­ралізм сучасної науки. Від Культури – через культуру – до культур: методологічні засади ключових проблем культурології (масова та елітарна культура, культурні столиці та провінцій­ність, альтернативні культури: субкультура, контр-культура, медіа-культура, молодіжна культура, культура етнічних меншин, феномен маргінальності та маргіналії культур, глобалізм та антиглобалізм, універсалізм і партикуляризм, модернізація та фундаменталізм та ін.). Постструктуралізм, постмодернізм, гендерні дослідження в культурології. Методологічний плюралізм як базовий принцип пізнання в інтелектуальній ситуації кризи постпозитивізму та існування строкатого спектру теорій постмодернізму. Методологічний плюралізм як головна теоретико-пізна­валь­на стратегія культурології.

2.3. Плани семінарських занять

Семінар 1

Вибір методологічної стратегії наукового дослідження

Проблемна дискусія: Міграція методів між різними сфе­рами знання. Міграція методів – епістемологічна катастро­фа чи нормальне явище сучасної гуманітаристики? “Ва­вілонське стовпотворіння” методів і концепцій в апараті культурологіч­ного дослідження. Культурологія як сфера “паралельного” мислення. Біоморфні паралелі (морфологія рослин як аналогія динаміки культур, О. Шпенглер). Семіотичні паралелі (культура як текст, Ю.М. Лотман). Психоаналітичні паралелі (“архетипи колектив­­ного підсвідомого” як інструмент аналізу культур, К.Г. Юнг).

Індивідуальне усне завдання: Обрати методологічну стратегію дослідження явища культури із залученням методів, запозичених у різних сфер знання.

Приклад: “Геніальність” як об’єкт соціологічних, естетичних, мистецтвознавчих, філологічних, історичних, психологічних, нейрофізіологічних студій тощо.

Резюме: Співставлення обраних методологічних стратегій. Обговорення результатів. Підведення підсумків.

Семінар 2

Конкурсний науковий проект

Проблемна дискусія: Визначення дослідницьких “лакун” у культурології. Як відбувається прирощення нового знан­­ня в сфері теорії та історії культури? Як знайти “білі плями” на карті досліджуваної проблеми? Як створити оригінальну концепцію на основі синтезу та інтерпретації існуючих дослід­жень? Як визначити принципово новий проблемний ракурс? Як найбільш чітко сформулювати свою концепцію?

Індивідуальне письмове завдання: Скласти програму персонального наукового проекту для участі в конкурсі в тематичних межах “Cultural Studies”.

Приклад: Міжнародний конкурс наукових проектів “Глобальний простір культур”, об’явлений Центром гуманітарної осві­ти Національної академії наук України.

Вимоги. Необхідні структурні підрозділи наукового проекту:

 Curriculum vitae (букв.: “коло життя” – відомості про конкурсанта, коротка біографія з указанням персонального досвіду в обраній галузі, апробації, публікацій тощо).

 Повна назва проекту (не більше 10 слів).

 Обгрунтування проекту (актуальність, мета і завдання, застосована методологія, опис ключових гіпотез, структурні скла­дові проекту).

 Терміни реалізації.

 Запланований бюджет.

 Спеціальні умови (необхідність консультацій з експертами, відряджень та стажування, проведення польових дослід­жень, соціологічних опитувань чи інтерв’ювання, роботи в архі­вах тощо).

 Очікуваний результат (монографія, серія публікацій, формування пропозицій щодо проведення культурних акцій на регіональному рівні, організація конференцій і семінарів за темою проекта тощо).

Резюме: Обговорення результатів. Визначення кращих проектів. Виявлення типових помилок у створенні дослідницьких концепцій та оформленні наукового проекту. Підведення підсумків.

Семінар 3