- •1. Макроекономіка. Предмет і особливості методології макроекономічної теорії. Об’єкт та суб’єкти макроекономічного аналізу.
- •2. Збалансованість економічного кругообігу як передумова рівноваги економіки.
- •3. Система національних рахунків; порівняння з системою балансів народного господарства.
- •4. Особливості обчислення ввп як показника системи національних рахунків. Показник валового національного продукту (внп). Показник валового національного використовуваного доходу (внвд).
- •5. Методи обчислення ввп.
- •6. Показники системи національних рахунків, що розраховують на основі ввп.
- •7. Загальний рівень цін. Номінальний і реальний обсяг виробництва. Використання індексів для аналізу динаміки загального рівня цін. Порівняльний аналіз індексів.
- •8. Рівень зайнятості населення і його показники. Потенційний і фактичний обсяг виробництва.
- •9. Ринок праці та його моделі.
- •3.Неокласична
- •10. Наслідки бедробіття (втрати від безробіття). Закон Оукена.
- •11. Товарний ринок. Модель сукупного попиту. Цінові та нецінові чинники сукупного попиту.
- •12. Модель сукупної пропозиції. Цінові та нецінові чинники сукупної пропозиції. Рівновага товарного ринку. Механізм дії ефекта храповика.
- •13. Неокласичне трактування макроекономічної рівноваги.
- •14.Кейнсіанське трактування макроекономічної рівноваги.
- •15. Грошовий ринок. Ставка процента: види і роль у макроекономічних моделях.
- •16.Розмір, структура і регулювання грошової пропозиції. Агрегати грошової маси в Україні.
- •17. Попит на гроші і його різновиди. Пастка ліквідності.
- •18.Теорія портфельного вибору.
- •19.Теорія переваг ліквідності.
- •20.Рівновага грошового ринку та чинники, що її визначають.
- •21.Інфляція: умови виникнення. Типологія інфляції. Вимірювання інфляції.
- •23.Інфляція витрат.
- •24.Інфляційна спіраль.
- •25. Cтагфляція. Аналіз кривої Філіпса.
- •26. Стагфляція в теоріях сучасних шкіл макроекономіки.
- •27. Наслідки інфляції
- •28. Антиінфляційне регулювання.
- •29. Формування доходів домогосподарств.
- •30. Розподіл сукупного доходу суспільства. Показники вимірювання нерівності розподілу доходу. Крива Лоренца.
- •31. Взаємозв’язок доходу, споживання, заощадження у кейнсіанстві.
- •32. Інвестиції. Чинники,що визначають динаміку інвестицій.
- •33. Інвестиційна функція: кейнсіанський підхід.
- •34. Інвестиційна функція: класичний підхід.
- •35. Макроекономічна рівновага в моделі «доходи-витрати». Кейнсіанський хрест. Сутність інфляційного та дефляційного розривів. Мультиплікатор інвестицій.
- •36. Подвійна рівновага грошового і товарного ринку.
- •37. Роль держави в економичному кругообігу.
- •38. Державні видатки. Податки та їх загальна характеристика. Система оподатковування та її ефективність. Крива Лаффера.
- •3 9. Види бюджетно-податкової політики. Вплив податків на доходи бюджету.
- •40. Проблеми практичної реалізації фіскальної політики. Сутність ефекту витіснення.
- •41.Фіскальна політика в моделях ad-as і «доходи-витрати». Фіскальна політика в моделі ad – as
- •42.Бюджетний дефіцит та джерела його фінансування.
- •43.Державний борг: причини виникнення та збільшення; обслуговування; вплив на економіку.
- •44. Монетарна політика: цілі, види.
- •45. Інструменти монетарної політики.
- •46. Об'єкти регулювання монетарної політики.
- •47. Монетарна політика в основних макроекономічних моделях.
- •48. Переваги та недоліки монетарної політики.
- •49. Відкрита економіка. Платіжний баланс. Основне рівняння платіжного балансу.
- •50. Валютний курс: сутність та типологія.
- •51. Модель Манделла-Флемінга – модель малої відкритої економіки.
- •52. Макроекономічна політика у відкритій економіці за умов гнучкого валютного курсу.
- •53. Макроекономічна політика у відкритій економіці за умов фіксованого валютного курсу.
- •54. Економічне зростання, його вимірювання і типологія. Чинники економічного зростання
- •55. Неокласичні моделі економічного зростання. Модель Солоу.
- •56. Кейнсіанські моделі економічного зростання. Принцип акселератора. Моделі Харрода, Домара.
5. Методи обчислення ввп.
ВВП можна обчислити не тільки як суму кінцевих товарів і пос-
луг. У макроекономіці ВВП розраховують за трьома методами:
1) за виробленою продукцією (виробничий метод);
2) за витратами на придбання товарів та послуг;
3) за доходами, які одержані від реалізації товарів і послуг.
При розрахунку ВВП виробничим методом підсумовується дода-
на вартість, створена всіма галузями економіки:
ВВП = валового випуску по всіх галузях - проміжної продукції по всіх галузях = доданих варт. по всіх галузях (2.1)
Тобто за кожною галуззю економіки спочатку розраховується ва-
ловий випуск, який потім зменшується на величину проміжного споживання. Отриманий показник характеризує сукупну вартість кінцевої продукції або додану вартість, створену всіма галузями економіки.
ВВП за потоком витрат розраховується за формулою:
ВВП = С + І +G + Xn . (2.2)
ВВП за витратами (метод кінцевого використання) – це ринкова вартість кінцевих товарів і послуг, придбаних домогосподарствами,фірмами, державою і нерезидентами (господарські іноземні суб’єкти,які експортують товари з даної країни), тобто сукупна вартість всіх товарів і послуг, які спожиті суспільством.
С – споживчі витрати (витрати домогосподарств на придбання
товарів широкого вжитку, товарів тривалого користування й оплатупослуг);
І – інвестиційні витрати (витрати підприємств на придбання еле-
ментів основного капіталу; за натуральною формою – машини, верстати, устаткування; за вартісною формою – валові приватні внутрішні інвестиції). Вони включають амортизаційні відрахування і чисті інвестиції.
ВВП за доходами (розподільчий метод) дорівнює сумі факторних
доходів власників виробничих ресурсів + два компоненти (амортизаційні витрати й чисті непрямі податки на бізнес), які не є доходами.Тобто, розраховуючи ВВП за доходами, потрібно знайти суму таких його складових:
• амортизаційні витрати;
• чисті непрямі податки на бізнес – непрямі податки на бізнес (податок на додану вартість, акцизи, мито, ліцензійні платежі та ін.) за відрахуванням субсидій. З економічної точки зору – це різниця між цінами, за якими купують товари споживачі, та цінами реалізації фірм;
• винагорода за працю – компонент, який містить заробітну плату, а також внески підприємств на соціальне страхування, у Пенсійний фонд, Фонд зайнятості тощо;
• рентні платежі – прибуток, який отримують власники нерухомості;
• чисті проценти – різниця між процентними платежами фірм іншим секторам економіки та процентними платежами, які фірми отримали від інших секторів: домогосподарств, держави, не враховуючи виплати процентів за державним боргом;
• дохід від власності – чистий прибуток підприємств, які перебувають у приватній власності;
• прибуток корпорацій – компонент, який містить три складові:
1) податок на прибуток корпорацій;
2) дивіденди акціонерам;
3) нерозподілений прибуток корпорацій.
6. Показники системи національних рахунків, що розраховують на основі ввп.
1)Валовий випуск = ВВП + проміжний продукт
2)Чистий внутрішній продукт (ЧВП) можна отримати із ВВП, коли його зменшити на величину амортизаційних відрахувань:
ЧВП = ВВП – Амортизаційні відрахування.
3)Національний доход (НД) – сукупний доход в економіці, який отримують власники факторів виробництва (праці, капіталу, землі)
Національний дохід (НД) = з/п + рента+прибуток
НД = ЧВП – непрямі податкі + субсидії
Національний доход – це сума факторних доходів від праці, землі та капіталу за рік:
НД = W + R + i + p .
4)Показник особистого доходу (ОД) можна отримати, коли від національного доходу відняти внески на соціальне страхування, нерозподілений прибуток корпорацій, податки на прибу-
ток корпорацій і додати суму трансфертних платежів. Необхідно також відняти чистий процент і додати особисті доходи, отримані у вигляді процента.
Особистий дохід (ОД) = НД – відрах. на соц. страх. – податки на прибутки – нерозподіл. прибут. + трансфертні платежі
5)Використовуваний доход (ВД), або доход кінцевого використання, розраховується шляхом зменшення показника особистого доходу на суму прибуткового податку з громадян та
деяких неподаткових платежів державі:
ВД = ОД – Прибутковий податок – Неподаткові платежі державі.
Також варто зауважити, що під прибутковим податком часто розуміють особисті прибуткові податки, податки на особисте майно та податки на спадщину. Це доход, який залишається у
розпорядженні домогосподарств. Він використовується на споживання і заощадження.